Decision № 124732255, 27.01.2025, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/127/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії (рішення) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.05.2024 р. щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої доплати пенсії згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 р. у справі № 420/12312/22;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману доплату пенсії згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 р. у справі № 420/12312/22.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебувала на утриманні годувальника ОСОБА_2 , який отримував пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262). Згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 р. у № 420/12312/22 відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 р. Дане рішення виконано частково: відповідач здійснив перерахунок пенсії за період з 01.12.2019 р., але сума заборгованості не виплачена. У зв`язку із смертю годувальника, позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити недоотриману пенсію після смерті чоловіка. Відповідач повідомив про відсутність підстав для виплати недоотриманої доплати пенсії, оскільки позивач не є стягувачем у справі № 420/12312/22. Позивач вважає свої права порушеними, а дії відповідача протиправними, оскільки у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, ці відносини не є спадковими, а тому звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою від 03.01.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

07.08.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно ч.1 ст.1 Закону № 2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Також, ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає можливість заміни сторони правонаступником. Однак, будь-яких доказів того, що саме позивач є правонаступником померлого щодо отримання невиплачених за життя коштів не надано.

З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно даних КП "ДСС" рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 р. у № 420/12312/22, яке набрало законної сили 01.11.2022 р., визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № № 33/36-5613 від 30.06.2022 р., наданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" станом на листопад 2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.2019 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № № 33/36-5613 від 30.06.2022 р., наданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" станом на листопад 2019 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

На виконання даного рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 р. та визначив заборгованість.

Відповідно до копії Свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_1 від 14.07.1984 р. позивачка є дружиною ОСОБА_2 1962 р.н., який згідно копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 29.08.2023 р., помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До моменту смерті ОСОБА_2 не виплачено заборгованість з пенсії на виконання вищевказаного рішення суду, що не заперечується відповідачем.

30.04.2024 р. позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила провести виплату заборгованості, яка виникла після перерахунку пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 р. у № 420/12312/22.

Листом від 24.05.2024 р. № 16179-13702/О-02/8-1500/24 відповідач повідомив позивача, що оскільки вона не є стягувачем у справі № 420/12312/22, відсутні правові підстави для виплати недоотриманої пенсії за зазначеним рішенням суду.

30.07.2024 р. позивач звернулася до Пенсійного фонду України зі скаргою на рішення від 24.05.2024 р. № 16179-13702/О-02/8-1500/24, на яку відповіді не отримала.

Вважаючи зазначені дії протиправними, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Приписами ч.1 ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон № 2262-XII.

Відповідно до ст.61 цього Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 р. у справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону № 1058-IV та ч.1 ст.61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч.2 ст.52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Виходячи з викладеного, ч.1 ст.61 Закону № 2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1 затверджено "Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 3-1).

Згідно із пунктом 4 Порядку № 3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України установлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таке саме право мають також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , звернулась до відповідача за виплатою недоодержаної пенсії, право на виплату якої годувальник отримав за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 р. у справі № 420/12312/22.

За правилами ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, позивач дотрималась умов, які визначені ст.61 Закону № 2262-ХІІ та Порядком № 3-1, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на одержання сум пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові ОСОБА_2 згідно судового рішення у справі № 420/12312/22, і які залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не є стягувачем по справі № 420/12312/22 оскільки правовідносини щодо виплати суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, є відмінними від правовідносин, які виникають у ході виконання судових рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу, як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 відповідно до ст.61 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 р. у адміністративній справі № 420/12312/22, та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю та зобов`язати відповідача виплатити позивачу, як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 відповідно до ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 р. у адміністративній справі № 420/12312/22 та залишилися недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатила 1211,20 грн. судового збору, які мають бути стягнуті з відповідача на її користь.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до ст.61 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягали виплаті згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 р. у адміністративній справі №420/12312/22, та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягали виплаті згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 р. у адміністративній справі № 420/12312/22 та залишилися недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко