Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2025
м.Харків
Справа № 639/7607/24
провадження 2-а/639/9/25
Жовтневий районний суд м.Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
за участю секретаря-Семенюк А.Є.
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1
представник позивача-Комов О.Г.
представник відповідача-Гудійова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 в особі представника Комова О.Г., через систему «Електронний суд» звернувся 18 листопада 2024 р. до суду з позовом, у якому просив визнання протиправною і скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 464 від 11 листопада 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, проживає у гуртожитку, 10.12.2021 його взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наказом від 20.05.2024 КЗ «Харківська гімназія № 67 позивачу продовжена дія трудового договору, як асистенту вчителя з 03.06.2024 по 30.05.2025 за його заявою. У довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1699 від 23.08.2024 зазначено, що ОСОБА_1 , 1998 р. народження, надана відстрочка від призову на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 09.11.2024, за висновком ВЛК від 10.12.2021 він є обмежено придатним у воєнний час. Згідно з витягом Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» від 11.11.2024 р. ОСОБА_1 уточнив дані вчасно-16.07.2024. Однак, 11.11.2024 позивач телефонним зв`язком повідомлений відповідачем про фактичне винесення адміністративного стягнення щодо нього за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та призначення 17000 грн. штрафу і наказано прибути до ТЦК для отримання примірника постанови.
З постановою,якоюйого звинувачуютьу неприбуттіза викликомдо ТЦК15.10.2024об 11год,не згоден,оскільки повісткуне отримував,вже маввідстрочку відпризову,оновив дані16.07.2024вчасно вреєстрі «Оберіг».Позивач вважає,що заданою подієювідсутній склад адміністративногоправопорушення відповіднодо п.1ч.1ст.217КУпАП зогляду нате,що упримітці дост.210КУпАП вказано,що положеннястатей 210,210-1КУпАП незастосовуються уразі можливостіотримання держателемЄдиного державногореєстру призовників,військовозобов`язаних тарезервістів персональнихданих шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, а також за фактом перебування позивача на момент події та вчинення адміністративного правопорушення на військовому обліку з наявною відстрочкою від призову по мобілізації.
Стверджує, що позивач належним чином не повідомлявся про дату, місце, час розгляду справи у передбачений законом спосіб, жодної повістки не отримував, не ознайомлений з наказом про делегування ТВО ОСОБА_3 повноважень начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду справ, а також не надано можливості реалізувати свої права за ст. 268 КУпАП.
В судовому засіданні позивач та його представник додатково пояснили, що 22.10.2024 ОСОБА_1 отримав відстрочку від призову до 09.11.2024 та на 11.11.2024 записався у електронній черзі. Напередодні, у «Резерв+», відправив запит, отримав сповіщення про відстрочку до 07.02.2025 та примітку - «звернутись до ТЦК». Належним чином не сповіщався особисто про виклик до ТЦК 15.10.2024, повістки не отримував. Оскільки проживає у гуртожитку, цілодобово у приміщенні є черговий вахтер, він також приймає поштову кореспонденцію або повідомлення про таке надходження до поштового відділення, має всі номери телефону мешканців, проте повістка не надходила, що також підтверджується відповіддю АТ «Укрпошта» на запит адвоката, трекінг пересилання листа Укрпошти, як не зареєстрований у системі. Крім того, у постанови не міститься посилань на реєстраційний номер повістки ( ідентифікатор), дату складення, QR-код, реєстраційний номер відправлення, на опису відсутня печатка поштового відділення, а на рекомендованому повідомленні номер телефону адресата.
Позивач зазначає, що 11.11.2024 р. його не доставляли до ТЦК і він з`явився самостійно, ТВО начальника повідомив, що до ОСОБА_1 претензій і запитань не мається та направив до юрисконсульта, який вручив постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Отже, зазначена у повістці мета направлення виклику для уточнення даних є незрозумілою. 22.10.2024 був у ІНФОРМАЦІЯ_4 та отримав довідку про відстрочку.
Не погодившись з позовними вимогами, відповідач направив відзив, в якому зазначив, що
згідно п.1абз.2,п.п.3абз.8ст.22Закону України «Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію»громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Так, 05.10.2024 р. засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 за адресою мешкання направлена повістка № 343131 з вимогою прибуття на 15.10.2024 р. об 11 год. для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Рекомендована повістка була доставлена, але не отримана за відсутністю адресата за вказаною адресою в повернута 12.10.2024. На підставі ст. 259 КУпАП до НП направлено звернення щодо доставки порушника для притягнення до адміністративної відповідальності. 11.11.2024 позивача доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_6 і за його присутності ТВО начальника винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП . До відзиву надано витяг з наказу від 29.03.2024 № 156 про призначення начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , довідка від 12.10.2024 про причини повернення повістки- адресат відсутній за вказаною адресою, звернення від 01.11.2024 Нацполіції про доставлення ОСОБА_1 (без підтвердження поштового відправлення), копія повістки № 343131, рапорт від 11.11.2024 про супроводження позивача до ТЦК ( а.с. 72-74).
Представником відповідача подана заява про можливість розгляду справи без його участі (а.с. 82).
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх наданими доказами, приходить до наступного.
ОСОБА_1 з 10.12.2021 знаходиться на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 18.01.2022 ( а.с. 30,33).
У довідці від 23.08.2024 № 1699 ІНФОРМАЦІЯ_5 вказано, що ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 2 ч.3 ст. 23 Закону України- педагогічний працівник закладу загальної середньої освіти на строк до 09.11.2024.
Згідно з витягом з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» від 17.10.2024 ОСОБА_1 мав відстрочку до 09.11.2024, тип- п.2 ч.3 ст. 23, ІНФОРМАЦІЯ_2 , непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК 10.12.2021, звання-солдат, номер в реєстрі «Оберіг»-, адреса проживання, номер телефону зазначені, уточнив дані вчасно-16.07.2024 ( а.с. 34,40).
10.11.2024, тобто після закінчення відстрочки, через додаток «Резерв+» позивач відправив запит на продовження відстрочки, яка надана до 07.02.2025, проте зпмісм ть помітки «На обліку», в податку відображалась інформація «Порушення правил військовогооблікуЮ зверніться до ТЦК», що підтверджується витягом з системи «Резерв+» та скрін-шотом з мобільного додатку СМС-сповіщеннями, а саме «запит на відстрочку відправлено 10.11.2024 о 01: 35», « відстрочку отримано до 07.02.2025 о 10:04 10.11.2024», « очікуйте сповіщення про результат обробки запиту 10.11.2024 о 10: 09».
Судом встановлено,що 11 листопада 2024 р. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 винесено постанову № 464 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Постановою встановлено, що 15 жовтня 2024 року, об 11:00 год., ОСОБА_1 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у строк та місце, зазначені в повістці, чим порушив вимоги абз.2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Повістка була доставлена АТ «Укрпошта» 11.10.2024 р., але не отримана та повернена за місцем обслуговування 12.10.2024 р. ( а.с. 41).
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,-тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154.
Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Статтею 22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» передбачено,що громадянизобов`язані:з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Абзацом 3 ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16.05.2024 визначено , що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання ( пп. 2 п. 41 Постанови № 560).
Матеріалами справи підтверджено, що повістка № 343131 від 05.10.2024 , сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду, направлена в той же день з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0690258805174. Дані про відправлення згідно трекінгу за вказаним номером відсутні, тому що не зареєстровані в системі. Повістка 0600293110465 про явку в ТЦК 15.10.2024, за інформацією відстеження- прибула до відділення 08.10.2024, виїхала з відділення 11.10.2024, прибула до відділення відправника 13.10.2024 та вручена 14.10.2024 ( а.с. 63-67).
Відповідно до інформації АТ «Укрпошта»№ 1.03.009.004.-1580-25 віл 15.01.2025, наданої на запит адвоката позивача, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» під час доставки вручаються особисто адресату на підставі п.п. 82,85 Правил та 16.12.3 Регламенту письмової кореспонденції, затв. Наказом АТ «Укрпошта» № 6668 від 28.12.2023. У разі відсутності адресата за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат не з`явився для одержання рекомендованого листа «Повістка ТЦУ», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановляється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Рекомендований лист з позначкою «Вручити особисто» № 06000293110465 від 07.10.2024 на адресу ОСОБА_1 , відправником якого є ІНФОРМАЦІЯ_8 , надійшов до відділення № 201 м.Харкова 08.10.2024. Через некомплект штату працівників відділення, зазначений лист не доставлявся адресату, повідомлення про надходження за адресою одержувача не залишалось. Оскільки в адресному блоці листа відправником не зазначено номер телефону адресату, смс-повідомлення про його надходження не направлялось. Лист № 06000293110465 повернутий 11.10.2024 відправнику.
З огляду на викладені обставини, враховуючи вимоги п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_1 не був сповіщений про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки і повістку не отримував. Отже, в діях позивача не має складу адміністративного правопорушення.
За приписами пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Як стверджує позивач, 11.11.2024 його через засоби телефонного зв`язку відповідач проінформував про винесення постанови про адміністративне правопорушення та наказав з`явитися для отримання примірника постанови, але про місце, дату і час розгляду справи у передбачений законом спосіб не повідомлялось. ТВО начальника ТЦК не мав до ОСОБА_1 запитань щодо уточнення або звірки даних і направив до юриста, який вручив постанову. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.
Таким чином, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
За таких обставин, ураховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшла висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови та її скасування.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Положеннями ч.1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні з позовною заявою сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн. Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору.
За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Водночас склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Як убачається із матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору № 1311/24-ПД-01 від 13.11.2024, додаткову угоду № 1 до договору від 15.11.2024, розрахунок витрат на правову допомогу, ордер ( а.с. 18-20 23, 42-45).
Розмір гонорару за правову допомогу складає 10000 грн. і складається з надання усних юридичних консультацій, вивчення письмових документів, підготовку, складання процесуальних документів- позовної заяви, клопотання, адвокатських запитів, письмових пояснень у справі, участь адвоката в судових засіданнях.
Дослідивши поданіпозивачем доказина підтвердженнявитрат напрофесійну правничудопомогу, судвважає,що заявленаціна послугу сумі10000грн.є співмірноюіз складністюсправи,відповідає критеріямрозумності тареальності адвокатськихвитрат,обсягу виконаноїроботи ,витраченим часом, томувизначенийгонорар за надання правничої допомоги є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 241, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 464 від 11 листопада 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп., та витрат на правничу допомогу-10 000 грн., а всього 10605 ( десять тисяч шістсот п`ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони: Позивач- ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
Відповідач- ІНФОРМАЦІЯ_9 ( ЄДРПОУ 09815784, АДРЕСА_2 ).
СУДДЯ -
The court decision No. 124707754, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City) was adopted on 23.01.2025. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 639/7607/24. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: