№ 12469437, 25.11.2010, Odesa District Administrative Court

Справа №2а- 6191/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

при секретарі - Рачкові О.І.,

за участю сторін:

помічник прокурора - Вербовщук С.Г. (по посвідченню)

представник позивача - Недбал А.В. (по довіреності)

представник відповідача - ОСОБА_2 ( по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дунайського транспортного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України, територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1700 грн.

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся Дунайський транспортний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України, територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1700 грн.

В судовому засіданні 23.11.2010 року представник позивача та помічник прокурора позовні вимоги підтримали в повному обсязі, обґрунтувавши їх тим, що перевіркою від 16.12.2009 року стану дотримання законодавства про автомобільний транспорт встановлено, що при здійснені пасажирських перевезень під керуванням водія ОСОБА_4 , на автомобілі марки «ІVECO», держномер «НОМЕР_2», який належить відповідачу перевізнику ОСОБА_3, порушено вимоги абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, встановлено факт використання відповідачем транспортного засобу для надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлена ліцензійна картка. 13.01.2010 ТУ ГДІ на автомобільному транспорті винесено постанову №089817, у відповідності з якою до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 1700 грн.), однак, в добровільному порядку штраф відповідачем не сплачено.

Представник відповідача заперечував проти стягнення штрафних санкцій з ОСОБА_3 та повідомив про те, що у нього була ліцензійна картка на даний автомобільний транспорт та штрафні санкції застосовані до нього неправомірно.

Заслухавши пояснення представника позивача, помічника прокурора, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 №3-рп/99 у справі про представництво інтересів держави визначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави , і ця заява є підставою для порушення справи в суді. Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в Одеській області на підставі ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт»та п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 є територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади з питань контролю на автомобільному транспорті, забезпечення проведення державної політики на автомобільному транспорті, діє у складі Міністерства транспорту та звязку України і йому підпорядковується. Відповідно до ст.60 цього ж Закону інспекція здійснює повноваження щодо притягнення до фінансової відповідальності перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі й стягнення в судовому порядку сум адміністративно-господарських санкцій, добровільно не сплачених правопорушниками, а тому на підставі положень п.5 ч.2 ст.17, п.5 ч.4 ст.50 КАС України ці позовні вимоги підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до положень ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», право розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів надається посадовим особам урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. В звязку з тим, що постанова про застосування фінансових санкцій не є виконавчим документом, територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області для подальшої реалізації постанови щодо притягнення перевізників до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт звертається до суду, через Дунайського транспортного прокурора Одеської області.

Судом встановлено, що 16.12.2009 року державними інспекторами відділу державного контролю територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Одеській області було складено акт №159929 (а.с.14), яким зафіксовано факт використання транспортного засобу «ІVECO», держномер «НОМЕР_2», під керуванням водія ОСОБА_4, який належить відповідачу перевізнику ОСОБА_3, для надання послуг з пасажирських перевезень з порушенням діючого законодавства про автомобільний транспорт, а саме без ліцензійної картки. З актом проведення перевірки водій був ознайомлений та від надання пояснень відмовився.

22.12.2009 року на адресу відповідача був направлений лист-запрошення №8935/02 (а.с.15) про необхідність прибути для розгляду справи про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Відповідно до п.27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, розгляд справи відбувся за відсутності відповідача 13.01.2010 року. Відповідно до постанови № 089817 від 13.01.2010, на підставі положень ст.60 Закону України «По автомобільний транспорт»до відповідача застосовані фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн. (а.с.10).

Вказана постанова була направлена відповідачу, що підтверджено листом від 13.01.2010 р. №73/02 (а.с.16) та отримана ним 16.01.2010 року (а.с.17).

Крім того, суд не погоджується і з твердженням представника відповідача, стосовно того, що водій мав ліцензійну картку, однак всупереч нормам діючого законодавства позивачем була прийнята постанова про накладення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1700 грн. виходячи з наступного.

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 29.05.2001 року за ідентифікаційним номером: НОМЕР_1 (а.с.58). 30.12.2009 року ОСОБА_3 отримав ліцензію №52Л (внутрішні та міжнародні пасажирські перевезення), строк дії якої з 13.02.2007 року по 12.02.2012 року. (а.с.64). 16.01.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений трудовий договір, за яким останній зобовязаний виконувати обовязки водія (а.с.60-61).

Судом також встановлено, що власником транспортного засобу «ІVECO», держномер «НОМЕР_2» відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_5 (а.с.63). 31.10.2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір на право користування вищезазначеним транспортним засобом (а.с.59). На підставі цього, відповідачу був виданий тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_4 на його імя, дата реєстрації якого 19.05.2009 року та дійсний до 19.05.2012 року (а.с.63). Відповідачу видано ліцензійну картку НОМЕР_5, строк дії якої з 30.12.2009 року по 12.02.2012 року (а.с.48).

Однак, згідно попереднього тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_6 (а.с.47), виданого на імя ОСОБА_3, строк дії визначено до 27.10.2009 року, відповідачу було видано ліцензійну картку НОМЕР_7 строк дії якої з 27.03.2007 року по 12.02.2012 року, на що і вказує представник відповідача (а.с.49).

На час проведення перевірки та винесення постанови про притягнення до відповідальності відповідача ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Одеській області керувалась Положенням про ліцензійну картку, яка додається до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та звязку №803 від 24.11.2005 року. (далі Положення про ліцензійну картку)

Відповідно до п.4.4. Положення про ліцензійну картку, при змінах у реєстраційних документах власних або орендованих транспортних засобів оформлюються нові ліцензійні картки, а попередні втрачають чинність з унесенням до них відповідного запису.

Згідно із п.4.3 зазначеного Положення Ліцензійні картки втрачають чинність, про що до них уноситься відповідний запис, у разі: виключення транспортного засобу із списку власних або орендованих транспортних засобів; анулювання або визнання ліцензії, до якої вони були видані, недійсною.

Тобто, представник відповідача помилково стверджує, що в нього була ліцензійна картка НОМЕР_7 з терміном дії до 12.02.2012 року, оскільки в ній визначено строк дії тимчасового реєстраційного талону до 27.10.2009 року, а тому ця ліцензійна картка втратила свою чинність.

З вищенаведеного також встановлено, що перевірка транспортного засобу проводилась 16.12.2009 року, а строк дії ліцензійної картки НОМЕР_5, яку отримано відповідачем в звязку із змінами в реєстраційних документах на підставі нового тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_4 від 19.05.2009 року, почав плинути з 30.12.2009 року, тобто ліцензійну картку з внесеними належними відомостями м відповідачем отримано після встановленого порушення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в період з 27.10.2009 року по 30.12.2009 року ОСОБА_3 виконував пасажирські перевезення на транспортному засобі «ІVECO», держномер «НОМЕР_2», відповідно до ліцензійної картки НОМЕР_7, яка втратила чинність, строк дії нової ліцензійної картки НОМЕР_5 почав діяти лише з 30.12.2009 року, а тому при перевірці 16.12.2009 року державними інспекторами ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Одеській області правомірно було зафіксовано та відображено в акті перевірці факт порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади й місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи повинні діяти в порядку та спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Суд оцінює заявлені вимоги з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про те, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняте компетентним органом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, підписано повноважною посадовою особою та своєчасно направлено відповідачеві, а відповідачем вказаний штраф у встановлений строк несплачений, що є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Керуючись ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Дунайського транспортного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України, територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_3 задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави (р/р 31116106700014, МФО 828011, код 23214695, код платежу: 21081100, Отримувач: УДК в Одеській області) штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 25.11.2010року.

Суддя Бутенко А.В.

Стягнути з ОСОБА_3 штрафні санкції у розмірі 1700 грн.

25 листопада 2010 року