№ 124617821, 03.01.2025, Kherson City Court of Kherson Oblast

Справа № 766/12355/24

н/п 3/766/1229/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 року

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Арчаков Д.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Тицко О.Ю.

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (не з`явився, належним чином повідомлена),

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною другою ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

безпосередньо після закінчення судового розгляду виніс постанову про таке:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

1. До Херсонського міського суду Херсонської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за частиною другою ст. 173-2 КУпАП, а саме протокол серії ВАД 114053 від 18.07.2024 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , 18.07.2024 о 01 год. 00 хв., знаходячись за місцем мешкання, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчинив відносно матері, гр. ОСОБА_2 , домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою. Правопорушення за даною статтею вчинено повторно протягом року.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення

2. З пояснень потерпілої ОСОБА_2 до протоколу серії ВАД 114053 від 18.07.2024 року вбачається, що її син, гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно потерпілої домашнє насильство психологічного, а саме вживав грубу нецензурну лайку, ображав.

В своїх поясненнях ОСОБА_2 підтвердив зазначені обставини, вину визнав в повному обсязі.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази

3. На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення надано такі докази:

-протокол серії ВАД 114053 від 18.07.2024, складений за частиною другою ст. 173-2 КУпАП;

-копії реєстрації;

-пояснення сторін;

-копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

-копія ТЗПСК;

-копія паспорту ОСОБА_1 ;

ІV. Оцінка Суду

4. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

5. Адміністративна відповідальність за частиною першою ст.173-2 КУпАП настає, зокрема, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Адміністративна відповідальність за частиною другою ст. 173-2 КУпап, настає за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Отже, основним безпосереднім об`єктом домашнього насильства є суспільні відносини щодо захисту здоров`я як фізичного так і психологічного. Кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність.

6. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон), домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Отже основною ознакою домашнього насильства, як діяння, за яке передбачене покарання, є відносини, що склалися між особою, яка вчинила насильство, та особою, постраждалою від такого насильства, в результаті спільного побуту або спільного проживання і залежності постраждалої особи від особи, яка чинить що неї насильство.

7. Відповідно до п. 14 ст. 1 розд. I Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

8. В Законі також визначено, що запобігання домашньомунасильству це система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються

На підставі системного аналізу наведених в Законі визначень, суд переконаний, що для настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП раптової, що виникла за емоційним сплеском, сварки чи бійки між подружжям чи іншими особами, що разом проживають в рамках побутових відносин не достатньо.

9. Тобто, вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, суд має встановити наявність ознак т.зв. «аб`юзивних» стосунків, тобто взаємин, в яких одна людина (насильник, кривдник) шляхом насильства (фізичного, сексуального, психологічного чи економічного) порушує особисті кордони іншої (постраждалої або жертви) з метою придушення волі та підкорення. І за наявності ознак таких стосунків суд може вирішити питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення на підставі поданих доказів.

10. Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці данівстановлюються протоколомпро адміністративнеправопорушення,поясненнями особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,потерпілих,свідків,висновком експерта,речовими доказами,показаннями технічнихприладів татехнічних засобів тощо, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

11. Відповідно до приписів ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

12. З наведеного вбачається, що природа наведеного конфлікту містить ознаки придушення волі або підкорення іншого члена сім`ї, а сама сварка є одним з проявів систематичного, зневажливого ставлення до особи потерпілого, яке додатково знаходить своє відображення у приниженні особи потерпілого з застосуванням нецензурною лайки в адресу останнього.

13. У сукупностіобставин,що викладеніу матеріалахадміністративного правопорушення,враховуючи визнаннякривдником вчиненняпсихологічного насильства,Суддя вбачаєчітку повторністьвчинення діянь,що містятьознаки психологічногота фізичногонасильства повідношенню доодного зчленів сім`ї, через що викладені обставини слід розцінювати як домашнє насильство (див. п. 6, 7, 8, 9).

14. Враховуючи вищевикладене, всебічно та повно дослідивши та проаналізувавши подані докази, враховуючи повне та беззаперечне визнання вини кривдником, вбачаючи ознаки повторності, Суддя дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

15. Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

16. Так, на час вчинення вказаного адміністративного правопорушення, діяння, передбачене частиною першою ст. 173-2 КУпАП, вчинене повторно протягом року, було передбачено частиною другою ст. 173-2 КУпАП.

В редакції, чинній на час розгляду справи про адміністративне правопорушення, таке діяння передбачено частиною третьою ст. 173-2 КУпАП.

17. Разом з цим, на час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за вказане діяння була посилена.

Суддя зауважує, що застосування покарання, що є суворішим ніж передбачене законом на час вчинення такого правопорушення, є протиправним з огляду на ст. 8 КУпАП.

Поряд з цим, з метою дотримання процесуальних норм законодавства та прав осіб на справедливий суд, Суддя вважає за доцільне кваліфікувати діяння правопорушника за частиною третьою ст. 173-2, замість інкримінованої частини другої ст. 173-2, у зв`язку із внесенням змін до чинного законодавства на час розгляду такої справи.

На думку Судді, за наведених обставин, Суддя не перебиратиме на себе обов`язки обвинувача, а лише виконуватиме покладений на нього обов`язок дотримання верховенства права шляхом приведення обвинувачення у відповідність до чинного законодавства без будь-яких змін по суті інкримінованого правопорушення.

V. Накладення адміністративного стягнення

18. Відповідно до частини першої та другої ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

19. На час вчинення інкримінованого особі діяння, наразі передбаченого частиною третьою ст. 173-2, санкція передбачала:

-накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин;

-адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

20. Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує мету адміністративного стягнення, яка відповідно до ст. 23 КУпАП полягає у вихованні особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а також характер вчиненогоправопорушення,особу,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності,ступінь їївини,майновий стан,обставини,що пом`якшуютьта обтяжуютьадміністративну відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

21. Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.

22. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП встановлено, а саме вчинення адміністративного правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

23. Отже, виходячи з наведеного, Суддя вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн. (шістсот вісімдесят гривень) 00 коп.

24. Відповідно до статті 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір на користьдержави у розмірі, встановленому відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

З цих підстав,

керуючись статтями 1, 8, 9, 35, 173-2, 247, 276-279, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суддя

П О С Т А Н О В И В :

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за протоколом серії ВАБ 988723 від 30.11.2024 року.

2. Призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят гривень) гривень 00 коп.

(Номер рахунку(IBAN): UA668999980313010106000021451, ОдержувачГУК у Херсонській обл./Херсонський район 21081100, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37959517, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100)

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п`ять гривень 60 коп.).

(Отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106)

4. Роз`яснити, що відповідно до статей 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї постанови про накладення штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання цієї постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у цій постанові.

5. Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом десяти днів з дня її винесення.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подачі апеляційної скарги, постанова набирає чинності після прийняття судом апеляційної інстанції відповідного рішення.

Суддя:Д. В. Арчаков