Court ruling № 124607713, 21.01.2025, Cherkasy District Administrative Court

УХВАЛА

21 січня 2025 року справа № 580/5075/24м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі №580/5075/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з законом про Державний бюджет на відповідний рік);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з законом про Державний бюджет на відповідний рік).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.01.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Позивачем до суду подано заяви у порядку ст. 382 КАС України, в якій він просить:

-встановити судовий контроль за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 580/5075/24;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом 10 днів з часу отримання ухвали суду про встановлення судового контролю подати суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 580/5075/24 в частині нарахування та виплати з 01.01.2024 ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року.

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.11.2024 №14396-13754/Г-02/8-2300/24 встановлено, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . З 01.01.2024 розмір пенсії позивача становить 6446,17 грн, зокрема: 2529,78 грн розмір пенсії за віком обчислений з урахуванням страхового стажу та заробітної плати згідно із статтею 27 Закону № 1058 (7803,86 грн х 0,32417 (коефіцієнт страхового стажу)); 146,51 грн доплата за стаж понад 7 років (2093 х 7%); 113,88 грн додаткова пенсія особам, віднесеним до 3 категорії постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи Постанова №112 пункт 5; 456,00 грн компенсаційна виплата 75-ти річним (400*1,14); 3200,00 грн - підвищення непрацюючим, що проживають в зоні гарантованого добровільного відселення (2*1600,00 (мінімальна заробітна плата , яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік»). Таким чином, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 580/5057/24 виконано в межах чинного законодавства та наданих Головному управлінню повноважень.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, за ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконання судового рішення окремими категоріями осіб - суб`єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.

Окрім кола відповідачів, щодо яких суд може встановити додаткові заходи контролю, Кодекс адміністративного судочинства України не визначив інших критеріїв, які слід враховувати при вирішенні питання щодо встановлення судового контролю за виконання рішення, залишивши це питання на розсуд суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19.

За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Суд при розгляді заяви позивача вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст.1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямованих на примусове виконання таких рішень.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приписами ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення вимог заяви про встановлення судового контрою за виконанням судового рішення, суд враховує, що рішення суду від 13.09.2024 по справі №580/5075/24 набрало законної сили 15.10.2024.

Матеріали даної справи не містять доказів того, що позивач звертався до органів виконавчої влади з приводу примусового виконання вищевказаного рішення суду.

За таких обставин суд зазначає про те, що позивачем не доведено необхідності встановлення судового контрою за виконанням судового рішення.

З огляду на викладене, подана заява про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у цій справі до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 248, 249, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА