№ 12459271, 24.11.2010, Dnipropetrovsk Commercial Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2010 року Справа № 14/251-10(40/279)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Доброгорський О.В., довіреність від 12.05.2010

від відповідача: Галагур З.А., довіреність від 05.07.2010

від третьої особи: Савченко Ю.В., довіреність від 01.01.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес Банк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010р. у справі №14/251-10(40/279)

за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес Банк", м. Київ

третя особа без самостійних вимог: державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7559,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010р. у справі №14/251-10(40/279) (суддя Панна С.П.) позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес Банк", за участю третьої особи без самостійних вимог: Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення 7559,85грн. задоволено частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес Банк" на користь регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області 7005грн. 30коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, позивач та відповідач звернулися до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

В апеляційній скарзі позивач просив рішення скасувати в частині відмови регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області в стягнення неустойки у розмірі 554,55грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на наступне:

- неправильне застосування судом ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.43 Господарського процесуального кодексу України тощо.

В апеляційній скарзі відповідач просив рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь державного бюджету 862,85грн., посилаючись на наступне:

- відповідач надав відзив на позов, в яких виклав свої доводи та докази в обґрунтування часткового визнання позову на суму 862, 85грн. Однак зазначені доводи та докази не були розглянуті судом, в мотивувальній частині рішення відсутні правові обґрунтування, з огляду на які доводи та докази відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не взято до уваги судом, тощо.

Третя особа та її представник підтримали апеляційну скаргу відповідача в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзивів на них, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та акціонерним банком "Експрес Банк" 01.08.2006 року було укладеного договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №12/02-2631-ОД, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: частину приміщення будівлі вокзалу - ст. Дніпропетровськ-Південний, площею 2,0кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лоцманський узвіз, 2а, на 1 поверсі двоповерхового будинку, що знаходиться на балансі державного підприємства "Придніпровська залізниця", вартість якого згідно незалежної оцінки становить 9800грн. Майно передається в оренду з метою розміщення банкомату (а.с.9-11).

Орендар вступає в строкове платне користування державним майном у термін, зазначений в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі майна (п. 2.1 договору оренди).

Пунктом 3.3 договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується таким чином:

- 70% до державного бюджету по місяцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 86,60 грн.

-          30% - балансоутримувачу - у розмірі 37,12 грн.

Розмір орендної плати було змінено відповідно до додаткової угоди від 21.03.2007р.(а.с.13).

Орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 12 числа наступного місяця на відкриті рахунки державного казначейства згідно коду бюджетної класифікації 2208300 - плата за орендну іншого державного майна і не залежить від наслідків господарчої діяльності орендаря (п. 3.4 договору оренди).

Строк дії договору було встановлено до 01.06.2007 року включно, а потім продовжено до 01.02.2009р., проти чого не заперечують сторони у справі.

Листом від 11.02.2009р. регіональне відділення повідомило банк про припинення дії договору оренди з 01.02.2009р. та необхідності повернення майна балансоутримувачу протягом 1 тижня, який було вручено представнику відповідача лише 26.02.2009р. (а.с.15-16).

Відповідно до п.2.5 договору оренди, майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, копія якого надається орендарем орендодавцю у місячний термін з дати його підписання.

Пунктом 5.6 договору оренди на орендаря також покладено обов'язок у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або частково) орендованого майна з вини орендаря.

Після закінчення дії договору, відповідач орендоване майно позивачу не повернув, що стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення неустойки на підставі 785 Цивільного кодексу України.

За ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення.

Орендар об’єкт оренди позивачу не повернув та продовжував сплачувати орендну плату, що підтверджується платіжними документами, а факт оплати не заперечується позивачем (а.с.66-80).

Одночасно відповідач звернувся до позивача з листом про продовження орендних правовідносин на 2 роки 11 місяців (а.с.63).

Новий договір оренди між сторонами було укладено 22.03.2010р., який додано до матеріалів справи (а.с.58-62).

Враховуючи ці обставини, суд частково задовольнив позовні вимоги щодо стягнення неустойки з березня 2009 по лютий 2010р. в розмірі подвійної орендної плати.

Однак судом безпідставно не врахована сплата орендної плати за цей період в розмірі, передбаченому договором.

За таких обставин рішення суду щодо стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період з березня 2009 по лютий 2010р. підлягає зміні з урахування сплати орендних платежів, тобто позов слід задовольнити частково в сумі (7005,3:2) 3502,65грн.

В решті позову суд вірно відмовив, виходячи з того, що повідомлення про припинення дії договору було вручено представнику відповідача лише 26.02.2009р.

У зв’язку з чим доводи скаржника, тобто позивача у справі, щодо скасування рішення суду у цій частині та стягненню 554,55грн. не підлягають задоволенню.

Посилання в апеляційній скарзі відповідача у справі на те, що продовження чи переукладення договору оренди виникло з вини позивача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріальних доказів щодо виконання вимог, передбачених п.10.1 договору, скаржник не надав.

Отже суд обґрунтовано поклав на відповідача судові витрати, але постановляючи рішення не зазначив їх розмір в резолютивній частині рішення.

Враховуючи викладене, резолютивну частину рішення господарського суду щодо часткового задоволення позову слід змінити відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області відмовити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес Банк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010р. у справі №14/251-10(40/279) змінити, виклавши його резолютивну части в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес Банк" (код 20053145) на користь державного бюджету 3502,65грн. неустойки, 102грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий В.Г.Головко

Судді А.О.Логвиненко

Т.Г.Стрелець