Decision № 124534629, 20.01.2025, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 20 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13782/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00105850405 від 19.07.2024.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права. Зокрема вказав, що відповідачем необґрунтовано застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на те, що підприємство в силу спеціальної направленості його господарської діяльності позбавлено можливості витрачання коштів за напрямками, які не входять до складу тарифу, що обумовлює відсутність поповнення ним електронного рахунку СЕА з ПДВ.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.12.2024 судом одержано відзив на позов, у якому контролюючий орган просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами проведення камеральної перевірки встановлено факт порушення позивачем порядку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2022 року, що стало підставою для винесення спірного ППР.

У відповіді на відзив позивач не визнав доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, а також наполягав на наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

КП ПОР "Полтававодоканал" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 44057192), яка здійснює свою господарську діяльність, зокрема у сфері забору, очищення та постачання води. Позивач є платником ПДВ.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку КП ПОР "Полтававодоканал" щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2022 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.06.2024 № 8273/16-31-04-05-03/03361661 у якому відображено виявлені порушення платником граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), встановлених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) за жовтень 2022 року:

- на суму ПДВ 1961395,79 грн до 15 календарних днів;

- на суму ПДВ 3367106 грн від 16 до 30 календарних днів;

- на суму ПДВ 289355,06 грн від 31 до 60 календарних днів;

- на суму ПДВ 57713,15 грн від 61 до 365 календарних днів;

Крім того відповідачем встановлено порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, складених по операціях звільнених від оподаткування з обсягом поставки 231563,05 грн (без ПДВ).

Акт камеральної перевірки від 13.06.2024 №8273/16-31-04-05-03/03361661 надіслано на податкову адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який вручено платнику 20.06.2024.

На акт камеральної перевірки від 13.06.2024 № 8273/16-31-04-05-03/03361661 КП ПОР "Полтававодоканал" подано заперечення та копії підтверджуючих документів: від 27.06.2024 №юр./2545 (вх. ГУ ДПС у Полтавській області № 33887/6/16-31 від 01.07.2024, які розглянуто Комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (розгляду проблемних/спірних питань під час перевірки).

За результатами розгляду поданих заперечень Комісією прийнято рішення про залишення висновків акта камеральної перевірки від 13.06.2024 № 8273/16-31-04-05-03/03361661 без змін, а заперечення - без задоволення, про що платника повідомлено листом № 21323/6/16-31-04-02-05 від 15.07.2024.

На підставі вискоків акта камеральної перевірки від 13.06.2024 № 8273/16-31-04-05-03/03361661 ГУ ДПС у Полтавській області прийняло спірне податкове повідомлення-рішення від 19.07.2024 № 00105850405 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, розрахунків коригування на загальну суму 980472,77 грн, яке вручено позивачу 25.07.2024.

06.08.2024 КП ПОР "Полтававодоканал" подано до вищого контролюючого органа скаргу № юр/3172 (вх. ДПС №30781/6 від 14.08.2024) про оскарження податкового повідомлення-рішення від 19.07.2024 № 00105850405.

Рішенням ДПС України від 01.10.2024 № 29493/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення ГУДПС у Полтавській області від 19.07.2024 № 00105850405 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Не погодившись з правомірністю спірного ППР, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

Згідно із пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За визначенням пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 за №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як передбачено п.п.13-15 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до абз.13 п.201.10 ст.201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (абз.14 п.201.10 ст.201 ПК України).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2019 у справі № 826/10414/16 за аналогічних спірних правовідносин, наявність вини (умисної або по необережності) з боку платника податків, протиправний характер діяння має бути оцінені судами, з урахуванням об`єктивних обставин, які призвели до неможливості виконати передбачений Податковим кодексом України обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. В межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем розрахунку коригування до податкової накладної відбулось не з вини останнього, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 09.10.2018 у справі № 818/1073/17 та від 20.03.2018 у справі № 819/777/17.

Судом встановлено, що фактично у жовтні 2022 позивач забезпечував централізоване водовідведення та водопостачання м. Полтава та населених пунктів Полтавської області, а саме: здійснювало прийом, відведення, перекачку та повну біологічну очистку стічної рідини, яка надходить від населення, комунально-побутових та промислових підприємств м. Харкова; експлуатацію магістральних колекторів ливневої мережі та об`єктів водозниження м. Харкова, видобуток, виробництво, обробку питної води, подачі, транспортування, розподіл і реалізацію, експлуатацію, планово-попереджувальні, капітальні та поточні ремонти систем водопостачання.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується, зокрема, на таких принципах: регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку споживача, місцезнаходження та форми власності юридичних осіб тощо; дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.

З метою забезпечення доступності мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, установлюються тарифи на деякі види житлово-комунальних послуг, зокрема, на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Разом з тим, встановлені тарифи, як правило, не покривають фактичних витрат надавачів житлово-комунальних послуг.

У зв`язку з цим та з метою забезпечення відшкодування різниці між встановленими тарифами та фактичними витратами надавачів послуг, безперебійного надання житлово-комунальних послуг належної якості держава запровадила механізм субвенцій, які перераховуються з державного бюджету місцевим бюджетом з подальшим перерозподілом між постачальниками житлово-комунальних послуг.

Тотожний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 820/1410/18.

Приписами п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = sНаклОтр + sМитн + sПопРах + sОвердрафт - sНаклВид - sВідшкод - sПеревищ., де: sНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; sМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; sПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника sПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Положення п.200-1.4 ст.200-1 Податкового кодексу України визначають перелік допустимих джерел поповнення реєстраційного ліміту у межах системи електронного адміністрування з податку на додану вартість, якими, окрім іншого є, власні кошти платника податку, які він перераховує на рахунок у межах системи електронного адміністрування для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, а також з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Тобто, однією із складових формули є показник суми sПопРах, який враховує суму коштів субвенції з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення як джерело поповнення системи електронного адміністрування з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до Державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що складені платниками податку податкові накладні, підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в установлені законодавством терміни, за порушення яких передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій. Водночас, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Приписами пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами (дана норма кореспондується з пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569).

Порядок та строки врахування таких сум зменшення в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 за № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який передбачає спрощення порядку збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником в рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 967 внесено зміни до Порядку № 569 в частині збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником у рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах. Так, п.9 Порядку № 569 доповнено абзацом наступного змісту: "У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами".

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.

Аналогічні за змістом положення містяться і у затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 Порядку та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах підприємствам, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Так, на виконання викладених порядків про надання субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2015, 2017, 2021, 2022 роках позивачем укладено Договори про організацію взаєморозрахунків № 1/375-ДФС, № 8/375-ДФС та № 9/375-ДФС.

Разом із тим після зарахування субвенції на погашення з різниці в тарифах в сумі 2355954,96 грн згідно договору про організацію взаєморозрахунків № 1/375-ДФС, в сумі 3444423,00 грн згідно договору про організацію взаєморозрахунків № 8/375-ДФС, в сумі 157982,00 грн згідно договору про організацію взаєморозрахунків № 9/375-ДФС відповідного зарахування коштів на рахунок у системі електронного адміністрування датку на додану вартість, передбаченого Законом України "Про внесення змін до таткового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" № 643-VІІІ та постановою КМУ № 967 від 18.11.2015, не відбулось.

Всього за вказаними договорами позивач отримав субвенцій на загальну суму 5958359,96 грн. Податковий борг було погашено, але кошти не було зараховано на рахунок електронного адміністрування ПДВ, що веде до порушення Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість.

Позивач у червні 2017 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, а саме: визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо незарахування на рахунок КП ПОР "Полтававодоканал" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; зобов`язати ДФС України зарахувати на рахунок КП ПОР "Полтававодоканал" № 37512000002372 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти у сумі 3526877,96 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків № 1/375-ДФС від 05.08.2015, № 9/375-ДФС від 25.12.2015, № 8/375-ДФС від 21.12.2015 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 у справі № 816/1031/17, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, вказаний позов задоволено в повному обсязі.

Як пояснив позивач, зазначені обставини призвели до автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ, що, в свою чергу, унеможливило можливість своєчасної реєстрації підприємством виписаних податкових накладних.

Таким чином, під час розгляду справи № 816/1031/17 судом встановлено факт невиконання контролюючим органом обов`язків щодо поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ за проведеними взаєморозрахунками, що унеможливило здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних, та виключає підстави для застосування до платника податків штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації податкової неладної та/або розрахунку коригування.

Неналежне виконання вимог податкового законодавства щодо своєчасної реєстрації латником податків податкових накладних, що відбулося не з вини останнього, виключає протиправність діянь такої особи та, як наслідок, притягнення до відповідальності. Вчинення латником податків дій щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових неладних з подальшою відмовою в такій реєстрації через відсутність коштів на електронному рахунку, що зумовлена протиправною бездіяльністю контролюючого органу щодо незарахування на рахунок такого платника коштів у системі електронного адміністрування ПДВ, свідчить про відсутність вини платника податків.

На переконання суду невиконання податковим органом відповідного обов`язку свідчить про протиправність дій контролюючого органу, а не про вину платника в спірних правовідносинах, що обумовлює протиправність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, несвоєчасна реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що сталась не з вини платника податків, не може бути підставою для притягнення до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого в статті 120-1 Податкового кодексу країни.

Крім того, між Головним управлінням Державної казначейської служби у Полтавській області, Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації, Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації, Департаментом будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації та КП ПОР "Полтававодоканал" укладені договори про організацію взаєморозрахунків № 3-ДФС від 18.07.2017 на суму 2887774,95 грн, № 4-ДФС від .08.2017 на суму 8882540,85 грн та № 6-ДФС від 12.12.2017 на суму 1080486,64 грн, відповідно до яких Казначейство мало перерахувати з єдиного казначейського рахунку державного бюджету на підставі рішення Мінфіну на користь Управління житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації, а потім у визначеному договорі ланцюжковому порядку кошти (субвенцію), в загальному розмірі 12850802,44 грн, і мали надійти на казначейський рахунок позивача, який, в свою чергу, мав перерахувати ці кошти до загального фонду бюджету для погашення податкового боргу з ПДВ у розмірі - 850802,44 грн (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму кого боргу).

Окрім того, 15.12.2021 постановою Кабінету Міністрів України № 1340 "Деякі питання здійснення заходів, передбачених пунктом 27 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", затверджено порядок та умови надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що підлягає урегулюванню згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".

23.12.2024 позивачем укладений договір про організацію взаємних розрахунків № 1/1340 ДПІ на загальну суму 12006236,10 грн. Згідно довідки ГУ ДПС У Полтавській області про розмір податкового боргу від 20.12.2021 № 43921/6/16-31-13-02-23, розмір такого боргу позивача напередодні укладення вказаного договору становив 12006236,10 грн.

Позивач зазначив, що фінансування вказаного договору дозволило б підприємству повністю погасити податковий борг з ПДВ та уникнути подальших фінансових санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ, однак, через недосконалість механізму взаєморозрахунків щодо погашення різниці в тарифах за рахунок виділення субвенцій з державного бюджету та відсутність фінансування вказаного договору, КП ПОР "Полтававодоканал" не вдалося скористатись нормами Постанови КМУ № 1340 від 15.12.2021.

Договір № 3-ДФС від 18.07.2017 на суму 2887774,95 грн виконано сторонами в повному обсязі, а умови договорів № 4-ДФС від 01.08.2017 на суму 8882540,85 грн та № 6-ДФС від 12.12.2017 на суму 1080486,64 грн до теперішнього часу не виконані.

Позивач наголосив, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах виник у держави перед позивачем через невідповідність тарифів за послуги позивача минулих періодів тарифам, що затверджувалися та/або погоджувались органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Відсутність фінансування договорів про організацію взаємних розрахунків зумовила звернення позивача до суду.

Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 440/4713/18, залишеним без змін Постановою другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 та постановою Верховного Суду від 12.08.2020, позов КП ПОР "Полтававодоканал" то Міністерства фінансів України, третя особа - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задоволено: визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України при виконанні Державного бюджету України на 2017 рік в частині незабезпечення сплати (перерахування) на користь КП ПОР "Полтававодоканал" з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування та залишилася непогашеною станом на 01.01.2016 на загальну суму 9963027,49 грн; зобов`язано Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції відповідно до. постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2018 № 332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції на загальну суму 9963027,49 грн з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" та Договорів про організацію взаєморозрахунків № 4-ДФС від 01.08.2017 та № 6-ДФС від 12.12.2017.

Як пояснив позивач, судами встановлено протиправну бездіяльність Мінфіну, що призвело до того, що електронний рахунок позивача в СЕА не поповнено на загальну суму 9963027,49 грн, що зумовило порушення Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість та позбавило КП ПОР "Полтававодоканал" можливості своєчасно реєструвати податкові накладні в ЄРПН.

23.12.2019 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ДПС України з позовом про визнання протиправно бездіяльності щодо збільшення в СЕА ПДВ суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у розмірі 1531745,24 грн та зобов`язання ДПС України збільшити в СЕА ПДВ суму податку на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН в розмірі 1531745,24 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 у справі № 440/5106/19, залишеним без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2020, позов КП ПОР "Полтававодоканал" задоволено.

З урахуванням наведеного, протиправна бездіяльність Міністерства фінансів України обумовила відсутність на рахунку позивача у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість 9963027,49 грн.

Тобто, формула, яка функціонує у порядку п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України та пункту 9 Порядку № 569, розраховується без урахування зазначеної вище суми, що формує значний розрахунковий недолік на рахунку позивача через протиправні дії органу державної влади.

З серпня 2017 року по квітень 2023 року реєстраційний ліміт позивача не набував позитивного значення, що підтверджується інформаційною довідкою позивача та не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 569 показники системи електронного адміністрування з податку додану вартість обліковуються у розрізі платників податку наростаючим підсумком. Тобто, показники системи електронного адміністрування розраховуються у порядку п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України та пункту 9 Порядку № 569 й функціонують на засадах нерозривності показників формули під час розрахунку реєстраційного ліміту платника податку. У цьому зв`язку суд погоджується з доводами КП ПОР "Полтававодоканал" про те, що від`ємні показники реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість впливають та, у випадку переважання від`ємних показників, які сформувались у попередньому часовому проміжку, формують від`ємний показник формули при новому розрахунку.

Отже, формування від`ємного значення рахунку КП ПОР "Полтававодоканал" в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість обумовлене відсутністю, в тому числі, джерела поповнення такого рахунку субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення через протиправну бездіяльність Міністерства фінансів України.

Від`ємні показники реєстраційного ліміту КП ПОР "Полтававодоканал" у 2022 році сформовані у порядку пункту 11 Постанови № 569 накопичувальним принципом шляхом врахування від`ємних показників рахунку позивача у системи електронного адміністрування з податку на додану вартість за попередні роки.

Водночас, судом встановлено, що позивач певний проміжок часу має від`ємний результат господарської діяльності.

Збитки КП ПОР "Полтававодоканал" станом на 31.12.2019 складали 33834 тис. грн., станом на 31.12.2020 - 12428 тис. грн, станом на 31.12.2022 - 21253 тис. грн, станом на 11.12.2023 - 61891 тис. грн, що, в свою чергу унеможливило поповнення його електронного рахунку в СЕА з ПДВ, що підтверджено Звітами про фінансові результати (Звітами про сукупний дохід)

Протоколом № 14 засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах від 12.10.2021 підприємству затверджено обсяг заборгованості з різниці в тарифах в розмірі 203414 355,09 грн.

Протоколом № 11 засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах від 09.11.2022 підприємству затверджено обсяг заборгованості з різниці в тарифах в розмірі 5867392,28 грн.

Вказаними протоколами підтверджується наявність заборгованості держави перед підприємством, яка виникла в результаті державного регулювання господарської діяльності Підприємства.

Також одним з факторів, що обумовлюють збиткову діяльність позивача та неможливість поповнення СЕА з ПДВ грошовими коштами зайняв факт введення в Україні воєнного стану пов`язаного зі збройною агресією Російської Федерації. Платоспроможність контрагентів, з якими позивач перебуває у договірних відносинах, стала вкрай низька. Відсутність компенсації навіть господарських витрат позивача в попередніх роках призвела до сталого браку коштів, і як наслідок, до неможливості поповнення електронного рахунку в СЕА з ПДВ КП ПОР "Полтававодоканал".

Однак, при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення наведені обставини залишилися поза межами уваги контролюючого органу.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що застосовуючи до позивача штрафні санкції за ст.120-1 ПК України, відповідачем не враховано того факту, що податкове законодавство не вичерпується однією нормою, а діє у всій його сукупності, а тому надання пріоритету одній нормі ігноруючи при цьому вимоги іншої є незаконним та протиправним.

Оскільки структура тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення не передбачає таких витрат, як поповнення електронного рахунку в СЕА з ПДВ, то притягнення Підприємства до відповідальності за недотримання виконавської дисципліни, без призначених на такі цілі джерел, є незаконним та некоректним, оскільки примусове вивільнення коштів з подальшим спрямуванням їх на електронний рахунок КП ПОР "Полтававодоканал", призведе до зупинення виробничого циклу, та як наслідок до екологічної катастрофи.

Вказані обставини дискредитують гарантії Держави щодо захисту прав споживачів, визначені в ст.7 Закону "Про питну воду", щодо державної підтримки, регулювання та нагляду у сфері питного водопостачання і водовідведення та вказує на хибність спірного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з відсутністю перерахування на рахунки позивача субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка є джерелом поповнення рахунку системи електронного адміністрування з податку на додану вартість, позивач фактично був позбавлений права на реєстрацію податкових накладних у визначеній сумі.

Отже, встановлені в ході камеральної перевірки порушення виникли з вини органів державної влади.

Зазначена позиція суду також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.03.2018 у справі № 819/777/17.

Оскільки обов`язковою умовою до застосування штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування суми ПДВ на підставі п.120-1.2 ст.120-1 ПК України є наявність вини платника щодо умисного нездійснення реєстрації ПН та РК в ЄРПН, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію сформованих у жовтні 2022 року податкових накладних.

З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що вина платника у порушенні строку реєстрації податкових накладних, як обов`язкова умова притягнення такого платника до відповідальності станом на час виникнення спірного податкового повідомлення-рішення, не підтверджена в ході судового розгляду та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

З урахуванням викладеного суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A.303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У дослідженому судом випадку відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості спірного ППР, в зв`язку із чим суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14707,09 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Пилипа Орлика, 40-а, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ЄДРПОУ 03361661) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00105850405 від 19.07.2024.

Стягнути на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Пилипа Орлика, 40-а, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ЄДРПОУ 03361661) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14707 (чотирнадцять тисяч сімсот сім) гривень 09 (дев`ять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 44057192).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова