Decision № 124503913, 03.07.2024, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Справа №760/29179/23

Провадження №2/760/3774/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Попель Д.В. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просить суд скасувати арешт, накладений Першою київською державною нотаріальною конторою за №1435746 від 03 листопада 2004 року на квартиру АДРЕСА_1 на підставі ухвали судді Подільського районного суду м. Києва Одинця В.М. від 12 грудня 2000 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що суддею Подільського районного суду міста Києва Одинець В.М. розглядались матеріали кримінальної справи №1-19/01 про обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст.143 КК України. Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2000 року, в порядку забезпечення позовних вимог цивільного позову було накладено арешт на квартиру підсудного, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Виконання зазначеної ухвали було покладено на Першу київську державну нотаріальну контору. Вироком Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2001 року ОСОБА_2 було визнано винним та призначено покарання за ч.2 ст.143 КК України 1961 року, який був чинним на дату винесення вироку, у вигляді одного року позбавлення волі в ВТК загального режиму, без конфіскації майна.

Однак, 03 листопада 2004 року Першою київською державної нотаріальною конторою було накладено обтяження №1435746 на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

21 червня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С. було заведено спадкову справу №14/2022 до майна померлого.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

Спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_3 є його дружина - ОСОБА_1 .

На теперішній час у ОСОБА_1 виникла необхідність звернутись до суду із заявою про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , оскільки це необхідно для подальшої реалізації спадкових прав.

Наявність арешту зазначеної квартири унеможливлює видачу нотаріусом Цвіренко І.Д. свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 .

Матеріали кримінальної справи №1-19/01 знаходяться в архіві Подільського районного суду міста Києва. Довідкою Подільського районного суду міста Києва від 25 травня 2023 року повідомлено, що дана справа була знищена у 2018 році, згідно акту знищення кримінальних справ за 2001 рік у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

З метою зняття арешту з майна, адвокатом Попель Д.В. було надіслано заяву про зняття арешту до Першої київської державної нотаріальної контори від 12 вересня 2023 року.

У відповіді Першої київської державної нотаріальної контори від 02.10.2023 року №6097/01-16 зазначено про відсутність підстав для зняття арешту та рекомендовано звернутись до суду.

Крім того, 12 вересня 2023 року адвокатом Попель Д.В. було надіслано адвокатський запит до Солом`янського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) щодо наявності відкритих та закритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 .

У відповіді Солом?янського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від 21 вересня 2023 року №152568 на адвокатський запит зазначено, що виконавчі документи, за якими боржником є ОСОБА_2 до Відділу не надходили та на виконанні станом на 05 жовтня 2023 року не перебувають.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 грудня 2023 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

23 лютого 2024 року від представника позивача до суду надійшла заява про зміну найменування відповідача з Головного територіального управління юстиції у місті Києві на Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів то витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С. належним чином завірену копію спадкової справи №14/2022, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14 червня 2024 року до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С. надійшли витребувані документи.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак від представника позивача до суду надійшла заява, у якій просив розглядати справу без участі позивача та її представника, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Башук Ю.О. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, покликаючись на те, що через великий обсяг справ Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) не може забезпечити явку особи, яка діятиме від його імені. До указаного клопотання додано скріншоти судових засідань із сайту «Судова влада», призначені на 03.07.2024 року, в яких Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) є стороною.

На підставі п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки визнав неповажними причини неявки представника відповідача у судове засідання, адже з доданих доказів не вбачається можливим встановити дійсну зайнятість усіх представників Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) у зазначених судових справах, у тому числі головного спеціаліста Башук Ю.О.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 (свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_1 ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 26 березня 2022 року.

Після його смерті відкрилася спадщина на майно, а саме частину квартири адресою: АДРЕСА_3 , яка згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 31 липня 2009 року належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частках.

21 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 .

Однак, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №330790186 від 01 травня 2023 року позивачу стало відомо, що 03 листопада 2004 року Першою київською державної нотаріальною конторою було зареєстровано обтяження №1435746 на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 , підстава обтяження: ухвала Подільського районного суду м. Києва від 12 грудня 2000 року.

Так, арешт на квартиру ОСОБА_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 було накладено ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2000 року в порядку забезпечення позовних вимог у кримінальній справі №1-19/01 по звинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст.143 КК України. Виконання зазначеної ухвали було покладено на Першу державну нотаріальну контору.

Вироком Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2001 року ОСОБА_2 було визнано винним за ч.2 ст.143 КК України 1961 року, який був чинним на дату винесення вироку, та призначено покарання у вигляді одного року позбавлення волі в ВТК загального режиму, без конфіскації майна. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 14000 грн та 3600 грн моральної шкоди.

12 вересня 2023 року представник позивача - адвокат Попель Д.В. подав заяву про зняття арешту до Першої київської державної нотаріальної контори.

У відповіді Першої київської державної нотаріальної контори від 02.10.2023 року №6097/01-16 зазначено про відсутність підстав для зняття арешту та рекомендовано звернутись до суду.

Крім того, 12 вересня 2023 року адвокатом Попель Д.В. було надіслано адвокатський запит до Солом`янського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) щодо наявності відкритих та закритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 .

У відповіді Солом`янського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від 21 вересня 2023 року №152568 на адвокатський запит зазначено, що виконавчі документи, за якими боржником є ОСОБА_2 до Відділу не надходили та на виконанні станом на 05 жовтня 2023 року не перебувають.

Зважаючи на те, що наявність арешту зазначеної квартири унеможливлює видачу нотаріусом свідоцтва на спадщину за законом, ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом про зняття арешту з майна.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Частиною 1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).

Оскільки позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину, з часу відкриття спадщини вона має право на спадкове майно.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджатися своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За правилами ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_2 , просить скасувати накладений ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 грудня 2000 року арешт на майно, оскільки існування такого арешту порушує її конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, закріплене у ст.41 Конституції України.

Згідно зі статтею 129 Конституції України виконання судового рішення є обов`язковим.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників від 30.04.2024 року, а також Автоматизованої системи виконавчих проваджень відкриті виконавчі провадження, в тому числі щодо боржника ОСОБА_2 відсутні.

Відповідно до відповіді Солом`янського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від 21 вересня 2023 року №152568 на адвокатський запит, виконавчі документи, за якими боржником є ОСОБА_2 до Відділу не надходили та на виконанні станом на 05 жовтня 2023 року не перебувають.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відтак, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що необхідно скасувати арешт нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 , накладений ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 грудня 2000 року (реєстраційний номер обтяження №1435746 від 03.11.2004, реєстратор - Перша київська державна нотаріальна контора).

Керуючись статтями 2-5, 10, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 , накладений ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 грудня 2000 року (реєстраційний номер обтяження №1435746 від 03.11.2004, реєстратор - Перша київська державна нотаріальна контора).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження за адресою: 01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 2-Д, ЄДРПОУ 43315602.

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова