Decision № 124501583, 15.01.2025, Solomianskyi District Court of Kyiv City

760/1163/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю секретаря Лопатюк А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування у розмірі 440251,73 грн та судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 02 листопада 2020 року між ПАТ «Страхова компанія «УСГ» та ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» укладено додаток №28-0199-00624\00447 до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-00624 від 30 серпня 2019 року, предметом якого є страхування тз Land Rover Range Rover д.н.з. НОМЕР_1 . 18.02.2021 відповідач, керуючи тз ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_2 допустив зіткнення з тз Land Rover Range Rover д.н.з. НОМЕР_1 , у результаті чого тз отримали механічні пошкодження. Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року відповідача визнано винним у ДТП. 22.02.2021 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування. 13.04.2021 позивачем на підставі ремонтної калькуляції складено страховий акт №ДККА-74831 та розрахунок страхового відшкодування, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 440251,73 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП застрахована не була. Відповідач добровільно суму страхового відшкодування не сплатив.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільної справи - в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.82 ЦПК України).

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 18 лютого 2021 року о 10 год. 00 хв. в м. Києві, вул. Л. Мацієвича, напроти вул. Мартиросяна, 10/22 керуючи транспортним засобом ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не був уважним та обережним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не впевнився в безпечності руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався позаду, чим порушив вимоги п. 2.3б; 10.9 ПДР України. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

22.02.2021 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування.

13.04.2021 позивачем на підставі ремонтної калькуляції складено страховий акт №ДККА-74831 та розрахунок страхового відшкодування, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 440251,73 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП застрахована не була.

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів відшкодування шкоди у добровільному порядку.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у порядку страхового відшкодування.

Частиною 2 ст.1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судам цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 року роз`яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно зі ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_3 / на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» / код ЄДРПОУ 30859524 / страхове відшкодування у розмірі 440251,73 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_3 / на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» / код ЄДРПОУ 30859524 / судовий збір у розмірі 6603,78 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вікторія КИЦЮК