Decision № 124466876, 15.01.2025, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 січня 2025 року Справа № 280/11132/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, ЄДРПОУ 37941997), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі відповідач), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним віднесення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області заборгованості щодо недоотриманої пенсії, що стягнута рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 06.09.2021 по справі № 335/6173/21 та постановою Запорізького апеляційного суду від 15.06.2022 по справі № 335/6173/21, до третьої черги погашення заборгованості, що викладено в листі Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області від 31.05.2024 №04-08.3-10/4351;

зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області погашення заборгованості щодо стягнення недоотриманої пенсії на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 06.09.2021 по справі № 335/6173/21 та постанови Запорізького апеляційного суду від 15.06.2022 по справі № 335/6173/21 здійснювати в першу чергу.

Позовну заяву мотивовано тим, що 06.09.2021 рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі № 335/6173/21 стягнуто з ГУ ПФУ в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 невиплачену пенсію в сумі 90 290,44 грн., а також інфляційні втрати та 3% річних. Постановою Запорізького апеляційного суду від 15.06.2022 по вказаній справі змінено рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат і 3% річних та залишено без змін у частини стягнення невиплаченої пенсії. У подальшому позивач отримав виконавчий лист та направив його на виконання в ГУ ДКСУ у Запорізькій області. Листом відповідача від 31.05.2024 позивача повідомлено про те, що невиплачену пенсію віднесено до третьої черги погашається заборгованість, а не до першої. Позивач вважає такі дії відповідача такими, що порушують його права, з огляду на, що позивач звертається за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

19 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на позовну заяву. У відзиві представник відповідача заперечує проти позовних вимог та зазначає, що на адресу Головного управління надійшла заява ОСОБА_1 щодо виконання виконавчого листа по справі № 335/6173/21, виданого Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя 05.11.2021, в частині стягнення набутої в порядку спадкування за заповітом у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 грошових коштів недоотриманої пенсії у розмірі 90 290,44 грн. Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано інформацію, що в рамках Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165, у період з листопада 2022 року по грудень 2023 року ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості з недоотриманої пенсії було перераховано грошові кошти у розмірі 4 490,22 грн, то виконавчий документ по вказаній справі, починаючи з 16.01.2024, перебуває на виконанні в органах Державної казначейської служби України за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" (далі по тексту - бюджетна програма КПКВК 3504040), за мінусом суми 4 490,22 грн, яку ОСОБА_1 було перераховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Позивачем ототожнено поняття «пенсія» та «пенсія в порядку спадкування за заповітом». Стягнення набутої в порядку спадкування за заповітом грошових коштів недоотриманої пенсії, які присуджено на користь ОСОБА_1 , не є пенсійними виплатами, тому відносяться до третьої черги погашення заборгованості, а не до першої черги погашення заборгованості, як помилково стверджує позивач. Враховуючи вищевикладене, позовна вимога щодо визнання протиправним віднесення відповідачем заборгованості щодо недоотриманої пенсії, що стягнута по вказаній справі до третьої черги погашення заборгованості, є необгрунтованою. Також, відповідач вказує, що територіальні органи Державної казначейської служби України наділені повноваженнями лише щодо скерування до Державної казначейської служби України документів та відомостей, необхідних для здійснення безспірного списання. Відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 27.12.2024 надано до суду пояснення згідно змісту яких третя особа вважає, що Управління, здійснювало свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідно до вимог статті 19 Конституції України, а отже своїми діями права та законні інтереси позивача не порушило і просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

В заперечення проти доводів відповідача та третьої особи позивачем 27.12.2024 надано відповідь на відзив. Позивач наголошує на тому, що рішенням суду і було стягнуто саме заборгованість із недоотриманої пенсії, про що прямо зазначено в рішенні суду (як в резолютивній частині, так і в описовій та мотивувальній частинах). Правова природа стягнутих коштів недоотримана пенсія, що й прямо зазначено в рішенні суду. Відтак на вказані правовідносини розповсюджується дія частини 3 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Натомість Казначейство безпідставно та необґрунтовано з надуманих міркувань не виконує пряму вимогу Закону, що є порушенням прав позивача. Пояснення ж ПФУ є неконструктивними та неконкретизованими. Позивач наполягає на задоволенні позову.

Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та особою з інвалідністю ІІ групи.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2021 по справі № 335/6173/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 набуті в порядку спадкування за заповітом з звязку зі смертю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти недоотриманої пенсії у розмірі 90 290,44 грн., інфляційні втрати за період з 12.06.2020 по 31.05.2021 у розмірі 7274,93 грн, 3% річних за період з 12.06.2020 по 31.05.2021 у розмірі 2622,96 грн, а всього стягнуто 100188,33 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 15.06.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено частково, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2021 у цій справі в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат та 3% річних змінено - стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати за період з 25.03.2021 по 31.05.2021 у розмірі 1814,03 грн, 3% річних за період з 25.03.2021 по 31.05.2021 у розмірі 504,64 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області із заявою про виконання виконавчого листа по справі № 335/6173/21, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 05.11.2021, в частині стягнення набутої в порядку спадкування за заповітом недоотриманої пенсії у розмірі 90290,44 грн.

Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області від 31.05.2024 № 04-08.3-10/4351 позивачу повідомлено про, те оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було надано інформацію, що сума недоотриманої пенсії обліковується органом пенсійного фонду і буде виплачена на умовах відповідного бюджетного фінансування, то виконавчий документ по вказаній справі, починаючи з 16.01.2024, перебуває на виконанні в органах Державної казначейської служби України за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою". Також, вказано, що оскільки виконавчий документ по вищевказаній справі щодо стягнення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за заповітом, з органу Пенсійного фонду України перебуває на виконанні за третьою чергою погашення заборгованості, то заходи щодо перерахування коштів будуть здійснені лише після виконання рішень судів, які знаходяться у першій та другій чергах погашення заборгованості.

Вважаючи, що відповідач неправомірно відніс заборгованість за виконавчим листом по справі № 335/6173/21 до третьої черги погашення заборгованості, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Приписами статті 129-1Конституції України, статті 370 КАС України закріплено принцип обов`язковості судових рішень, відповідно до якого судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №4901-VI) передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Згідно з частинами 1, 4 статті 3 цього Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначеньза рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Згідно з пунктом 3 розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4901-VI виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною 1 статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості:

у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

На виконання вимог зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до пункту 20 указаного Порядку, погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок №845).

Згідно з пунктом 2 названого Порядку № 845безспірне списанняоперації з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетівз попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржниківу межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 33 зазначеного Порядку № 845 передбачено, що у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.

Згідно з підпунктом 1 пункту 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Пунктами 48, 49 Порядку № 845 обумовлено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

З аналізу наведених положень слідує висновок, що положеннями законодавства визначені повноваження Державної казначейської служби України, і його територіальних органів стосовно виконання рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі - Положення №215), відповідно до пункту 1 якого Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Пунктом 9 Положення №215 встановлено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженогоПостановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України. Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

За пунктом 12Положенняуправління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Отже, виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, має здійснюватися Казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого органу, а в разі відсутності у зазначеного органу відповідних призначеньза рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Виконавчий лист по справі № 335/6173/21, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 05.11.2021, щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 набутої в порядку спадкування за заповітом недоотриманої пенсії у розмірі 90290,44 грн, включений відповідачем до третьої черги.

Як зазначалося вище, відповідно до пункту 3 розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4901-VI у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Аналіз положень наведеної правової норми зумовлює висновок, що для визначення черговості погашення заборгованості визначальною є правова природа боргу.

При цьому у першу чергу погашається заборгованість, зокрема, за рішеннями суду щодо соціальних виплат.

Суд зауважує, що пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4901-VI не містить виключень або застережень щодо того, хто є стягувачем за виконавчим документом: особа, якій призначена пенсія, чи її спадкоємець. Отже, всі рішення суду щодо соціальних виплат підлягають виконанню в першу чергу.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/6173/21 стягнуто на користь позивача з органу пенсійного фонду набуту в порядку спадкування за заповітом недоотриману пенсію.

Суд вважає, що відповідачем помилково ототожнено набуття позивачем права на виплату таких коштів в порядку спадкування із втратою таких коштів статусу пенсійних виплат, погашення заборгованості з яких здійснюються за рахунок бюджетних коштів, із спадковим майном.

Правовідносини щодо правового механізму набуття майна в порядку спадкування та правовідносини щодо погашення заборгованості з виплати певних бюджетних коштів не є тотожними, а різними за статусом та порядком врегулювання.

Відповідач не врахував, що в розумінні вимог статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутностівходять до складу спадщини.

Тобто спірні кошти в розмірі у розмірі 90290,44 грн є спадковим майном виключно у відносинах позивача як спадкодавцем.

Таким чином, заборгованість за виконавчим листом по справі № 335/6173/21, виданим Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 05.11.2021, щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 набутої в порядку спадкування за заповітом недоотриманої пенсії у розмірі 90290,44 грн, мала бути включений до першої черги погашення заборгованості відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901-VI.

З огляду на встановлені фактичні обставини та правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дії відповідача, які полягають у віднесенні Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області заборгованості щодо недоотриманої пенсії стягнутої рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 06.09.2021 по справі № 335/6173/21 та постановою Запорізького апеляційного суду від 15.06.2022 по справі № 335/6173/21, до третьої черги погашення заборгованості є протиправними.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.

Частиною 1статті 5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2статті 5 Кодексу адміністративного судочинства Українизахист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч.2ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

«Ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що повним та ефективним способом захисту і поновлення порушених прав позивача зобов`язання Головного управління Державної казначейської служби України Запорізькій області змінити чергу погашення заборгованості за судовим рішенням та виконавчим листом по справі № 335/6173/21, виданим Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 05.11.2021, щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 набутої в порядку спадкування за заповітом недоотриманої пенсії у розмірі 90290,44 грн з третьої на першу чергу погашення заборгованості відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901-VI.

При цьому суд не вбачає підстав для задоволення вимог про зобов`язання відповідача здійснювати погашення заборгованості щодо стягнення недоотриманої пенсії на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 06.09.2021 по справі № 335/6173/21 та постанови Запорізького апеляційного суду від 15.06.2022 по справі № 335/6173/21 в першу чергу як такі, що направлені на майбутнє.

Суд зазначає, що судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.

Окрім того, суд звертає увагу, що предмет позову стосується виключно зміни порядку обліку черговості погашення заборгованості, що знаходиться в межах повноважень органу, до якого надійшов виконавчий лист. Питання безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду, згідно з п.п. 3 пункту 4 Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, віднесено до повноважень центрального органу державної казначейської служби - Державної казначейської служби України та не порушується в межах розгляду цієї справи.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Указані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, ЄДРПОУ 37941997), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області щодо віднесення заборгованості щодо недоотриманої пенсії стягнутої рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 06.09.2021 по справі № 335/6173/21 та постановою Запорізького апеляційного суду від 15.06.2022 по справі № 335/6173/21, до третьої черги погашення заборгованості відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області змінити чергу погашення заборгованості за судовим рішенням та виконавчим листом по справі № 335/6173/21, виданим Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 05.11.2021, щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 набутої в порядку спадкування за заповітом недоотриманої пенсії у розмірі 90290,44 грн з третьої на першу чергу погашення заборгованості відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

В задоволенні решти вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15 січня 2025 року.

СуддяО.О. Артоуз