Decision № 124434832, 15.01.2025, Kirovohrad District Administrative Court

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м.Кропивницький Справа № 340/7721/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Кропивницької митниці (вул. Лавандова, 27-б, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 44005668) про скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Кропивницької митниці (надалі - відповідач), в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA901030/2024/000019/1 від 04.06.2024р.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що під час митного оформлення в режимі імпорту придбаного на підставі контракту від 28.08.2023 року №28/08/2023 укладеного з компанією „Shanghai Hengting Machinery Co., Ltd (Китай) (продавець) та згідно додатку від 06.12.2023 року №2, товару для визначення його митної вартості застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту), і при цьому відповідачеві було подано всі необхідні документи, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару за другорядним (резервним) методом, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 06.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.22).

16.12.2024р. відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому вказується, що прийняття оскаржуваного рішення здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України.

Зокрема зазначається, що митним органом під час митного оформлення товару, який ввозився позивачем, встановлено наступне.

Поставка товарів здійснюється згідно контракту від 28.08.2023 № 28/08/2023 укладеного між ФОП ОСОБА_1 та компанією Shanghai Hengting Machinery Co., Ltd (Китай); додатку № 2 від 06.12.2023 до контракту, комерційного рахунку від 22.01.2024 № 20240122-FOP-001 на умовах FOB Шанхай у відповідності до правил ІНКОТЕРМС 2020. Виробниками товару є Shanghai Hengting Machinery Co., Ltd, Китай. Зовнішньоекономічна операція має прямий характер.

Умови оплати за товар згідно п.4 контракту - передоплата. Декларантом подано до митного оформлення банківський платіжний документ з відміткою банку про сплату за товар від 13.10.2023 №060101746.131023, що має розбіжності, а саме, в графі 70 (деталі платежу) посилання на контракт 38-2023 від 05.10.2023, що не стосується оплати за заявлену до митного оформлення партію товару. Договором про транспортне експедирування від 18.01.2017 № 2001 передбачено надання Заявки на перевезення вантажу та 100 % передплату за надані послуги Розділ 3 «Порядок розрахунків». До митного оформлення зазначені документи не надавались.

У відповідності до «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених наказом ДМСУ від 01.07.2021 № 476, з використанням автоматизованої системи митного оформлення - ПІК «Інспектор» проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару « 1. - Керамічний анілоксовий вал: 163.50х1900 мм, лініатура 250 л/дюм (згідно креслення)- 1 шт., серійний номер: 2400019; - Керамічний анілоксовий вал: 163.50х1900 мм, лініатура 360 л/дюм (згідно креслення)- 3 шт., серійні номери: 2400022, 2400021, 2400020. Продуктивність (кількість продукції за одиницю часу) - 5000.) за кодом УКТ ЗЕД 8442 50 00 90 та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару.

Виявлені обставини у сукупності унеможливлюють здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. З урахуванням зазначеного, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вищевказані обставини стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

18.12.2024 позивачем надано відповідь на відзив, якою, на переконання позивача, спростовуються доводи наведені у відзиві (а.с.39-43).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

28.08.2023 року між позивачем та компанією „Shanghai Hengting Machinery Co., Ltd (Китай) було укладено контракт.

06.12.2023 між позивачем та компанією „Shanghai Hengting Machinery Co., Ltd (Китай) було підписано додаток №2 до контракту, за умовами якого позивач придбав товар - вали для машин флексографічного друку в кількості 4 штук, по ціні 2500 доларів США за 1 штуку, на загальну суму 10000 доларів США. Умови поставки згідно Інкотермс - FOB Shanghai China (а.с.9).

Одночасно з укладанням додаткової угоди від 06.12.2023 року №2 до контракту, компанія „Shanghai Hengting Machinery Co., Ltd (Китай) надала позивачу проформу - інвойс від 06.12.2023 року №НТ230125, якою також визначено вартість товару в сумі 10000 доларів США (а.с.13).

Згідно умов контракту та додатку №2 позивач сплатив вартість товару 50% від загальної суми контракту, що становить 5000 доларів США, на банківський рахунок компанії „Shanghai Hengting Machinery Co., Ltd (Китай) платіжною інструкцією в іноземній валюті від 18.12.2023 року (а.с.11), а іншу частину в розмірі 50% від загальної суми контракту, що становить 5000 доларів США, на банківський рахунок компанії „Shanghai Hengting Machinery Co., Ltd (Китай) платіжною інструкцією в іноземній валюті від 01.02.2024 року (а.с.12).

За комерційним інвойсом від 22.01.2024 року № 20240102-FOP-001, позивач отримав товар - вали для машин флексографічного друку в кількості 4 штук, по ціні 2500 доларів США за 1 штуку, на загальну суму 10000 доларів США (а.с.10).

Відповідно до визначених позивачем та його контрагентом умов поставки (згідно Інкотермс - FOB Shanghai China), транспортні витрати позивача по доставці товару до кордону України, які, згідно рахунку - фактури транспортно-експедиційної кампанії від 28.05.2024 року №12, склали 29497,81 гривень (а.с.14), сплачені згідно платіжної інструкції від 29.05.2024 року №9271 (а.с.15).

Отриманий товар заявлений позивачем в режимі імпорту згідно митної декларації від 03.06.2024 №24UA901030001161U5 у якій митна вартість товару була визначена за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту).

Разом з тим, відповідачем 04.06.2024 року винесене рішення про коригування митної вартості №UA901030/2024/000019/1, відповідно до якого, митну вартість задекларованого товару скориговано до рівня 20558,00 дол. США та визначено на підставі ст.60 МКУ, тобто, методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (3 метод визначення митної вартості) (а.с.8).

Зважаючи на коригування митної вартості, позивачем 04.06.2024р. складено та подано до відповідача митну декларацію №24UA901030001167U0, згідно графи 43 якої митну вартість товарну визначено за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (3 метод визначення митної вартості) (а.с.17).

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребувані Митницею додаткові документи.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд приходить до висновку про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Судом встановлено, що долучені позивачем до матеріалів справи документи дають з упевненістю стверджувати про можливість правильно та достовірно визначити митну вартість товару за ціною договору.

Так, митна вартість товарну визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до умов Контракту №28/08/2023 від 28.08.2023 поставка товару здійснена за ціною, яка визначена сторонами контракту у додатку №2 від 06.12.2023 та становила 10000,00 доларів США на умовах FOB Shanghai China. Митна декларація №23UA901030001525U0 від 28.09.2023 подана позивачем містила митну вартість з розрахунку визначеного додатком №2 від 06.12.2023, проформою - інвойсом від 06.12.2023 року №НТ230125 та комерційним інвойсом від 22.01.2024 року № 20240102-FOP-001, які долучені до матеріалів справи. Згідно платіжних інструкцій від 18.12.2023 року та 01.02.2024 року оплата за товар також здійснена з того ж розрахунку. Також позивачем надано повний пакет документів, якими підтверджується вартість транспортних послуг по перевезенню товару.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Оскільки у спірному випадку позивачем було надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, то сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 №821/1050/17 (п. 38), «Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції, яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації».

При цьому слід звернути увагу і на те, що митним органом не було обґрунтовано те, яким чином ненадані позивачем додатково витребувані документи, могли б вплинути на визначену митну вартість товару.

З огляду на викладене, враховуючи аргументи відповідача, які, на його думку, не дозволяли перевірити правильність заявленої митної вартості, приймаючи до уваги вказані обставини прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості, суд зазначає, що встановлені у цій справі обставини не дають підстав для висновку про те, що надані декларантом до митного оформлення документи не підтверджували числові значення митної вартості та не дозволяли визначити митну вартість товару за основним методом.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод, а тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов належить задовольнити повністю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без дотримання вимог, встановлених ч.3 ст. 2 КАС України, а саме необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 969,00 грн. (а.с.20).

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку що витрати на сплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача в розмірі 969,00 грн.

Крім того, на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн. на підтвердження понесення яких надано витяг з договору про надання правової допомоги №2 від 27.11.2024№ платіжна інструкція №10873 від 28.11.2024; акт №1 наданих послуг від 18.12.2024 (а.с.45-47).

Керуючись ст.ст.139, 243 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Кропивницької митниці (вул. Лавандова, буд 27б, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 44005668) про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару №UA901030/2024/000019/1 від 04.06.2024р.

Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 969,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК