Court ruling № 124347169, 27.11.2024, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29060/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання - Колесник А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача Падох О.І. про забезпечення позову у цивільній справі № 757/29060/21-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІС ЛТД» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача І - Приватне підприємство «УКРКОРН», про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 757/29060/21-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІС ЛТД» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача І - Приватне підприємство «УКРКОРН», про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та зобов`язання вчинити дії.

Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_1 повністю або частково відчужувати права щодо промислового зразка «ЕТИКЕТКА ДЛЯ УПАКОВКИ МАЙОНЕЗУ «СОВЕТСКИЙ ПРОВАНСАЛЬ», що випливають з Патенту № 35559 від 10.10.2017 року, а також надавати ліцензії на використання згаданого промислового зразка будь-яким особам, а також відмовлятися від прав на згаданий промисловий зразок повністю або частково; заборонити ДП «Український інститут інтелектуальної власності» здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов`язані з повним або частковим відчуженням прав щодо промислового зразка «ЕТИКЕТКА ДЛЯ УПАКОВКИ МАЙОНЕЗУ «СОВЕТСКИЙ ПРОВАНСАЛЬ», що випливають з Патенту № 35559 від 10.10.2017 року, або з наданням ліцензії на використання згаданого промислового зразка, або з відмовою від прав на згаданий промисловий зразок повністю або частково.

Як вбачається із ч. 1, 4 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд розглянув заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України Постанова № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Разом з тим, заява представника позивача не містить належного обґрунтування припущення останнього про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання рішення суду та порушення прав позивача у випадку задоволення позову не вбачається.

Доводи позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях, не доведено співмірність заходу забезпечення позову пред`явленим позовним вимогам.

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 151 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Проте, зі змісту заяви вбачається, що в ній не міститься пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, яке є вимогою до заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є не обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, а також не надано підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду.

Таким чином, заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні представника позивача Падох О.І. про забезпечення позову у цивільній справі № 757/29060/21-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІС ЛТД» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача І - Приватне підприємство «УКРКОРН», про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя О.М. Соколов