Court ruling № 124284261, 07.01.2025, Kirovohrad District Administrative Court

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6875/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьова С.В., розглянувши матеріали у справі

за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

про стягнення грошових коштів за речове майно, що не вислужило встановлених термінів носіння,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 кошти за недонос речового майна у розмірі 2330,48 грн.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.

На виконання вимог вказаної ухвали представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків, у якій він просить поновити строк звернення до суду. Заява мотивована тим, що протягом 2014-2021 років особовий склад Військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_4 ) був залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації при проведенні антитерористичної операції та операції об`єднаних сил. Також на цей період припала пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19), у зв`язку з чим було введено карантин та обмежувальні заходи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р.

В подальшому, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який згодом, відповідно до указів Президента України було неодноразово продовжено. Згідно з розпорядженням командувача ОУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2022 вих. № 489т/окп та розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 №39/304/39/24т Військова частина НОМЕР_1 з 23.02.2022 вибула для виконання завдань за призначенням, а з 24.02.2022 приймає безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Заявник вказує, що названі обставини об`єктивно перешкоджали Військовій частині НОМЕР_1 своєчасно звернутися за захистом порушених прав держави до суду в порядку адміністративного судочинства, адже зверненню до суду передують ряд підготовчих дій, спрямованих на збирання доказів, підготовку процесуальних документів тощо.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого клопотання суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Питання щодо стягнення грошових коштів за речове майно стосується проходження публічної служби, а відтак строк на звернення із позовом про стягнення цих коштів повинен був пред`явлений до суду у місячний строк.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зауважує, що інститут строків у адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до реалізації своїх прав та обов`язків. Процесуальні строки звернення до суду обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати пропуск позивача строку на звернення до суду таким, що було пропущений з поважних причин.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.

Про цьому, позивачем не надано належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку. При цьому суд врахував, що на разі воєнний стан триває, натомість позивач все ж таки спромігся подати позов в кінці 2024 року, однак право на його подання у нього виникло з 24.03.2018 року.

Жодних об`єктивних причин пропущення строку на звернення до суду позивачем у клопотанні не наведено.

У постанові від 29.09.2022 р. у справі №500/1912/22 Верховний Суд сформував правову позицію відповідно до якої сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Більш того, на час подачі позивачем даного позову в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Таким чином, наведені позивачем підстави, визнаються судом неповажними.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.123, 169, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за речове майно, що не вислужило встановлених термінів носіння - повернути позивачеві разом із доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА