Decision № 124276348, 06.01.2025, Zavodskyi District Court of Mykolaiv City

Справа № 487/10677/24

Провадження № 2-а/487/9/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2025 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого-судді Карташевої Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову №4АВО8490954 від 26.11.2024, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на дванадцять кілометрів на годину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.11.2024 року була винесена постанова №4АВО8490954 про накладення штрафу у розмірі 170 грн за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортного засобу більш як на дванадцять кілометрів на годину, місце вчинення - М05 Київ-Одеса 294+260, транспортний засіб HYUNDAI, номер НОМЕР_1 , про існування якої позивачці стало відомо через «Дію». Вказану постанову позивачка вважає незаконною, оскільки власником транспортного засобу - HYUNDAI Н-1, номер НОМЕР_1 , вона була в період з 25.01.2024 року по 07.06.2024 року. Так, між позивачкою та ТОВ «ПРЕМІУМ АВТО ЛЮКС» було укладено Договір комісії №6547/24/1/001520 від 06.06.2024, на підтвердження якого позивачкою додано Акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №6547/24/1/001520. Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу №6547/24/1/001520 від 07.06.2024 року ТОВ «ПРЕМІУМ АВТО ЛЮКС», який діє комісіонером та діє у відповідності до п. 8 Постанови КМУ №1388 від 07.09.1998 року та на підставі укладеного із власником транспортного засобу Договору комісії №6547/24/1/001520 від 06.06.2024 року, продав ОСОБА_2 автомобіль марки HYUNDAI Н-1, номер НОМЕР_1 , який був зареєстрований за власником транспортного засобу 25.01.2024. Таким чином, на думку, позивачки, на момент вчинення адміністративного правопорушення вона не була власником транспортного засобу та не користувалася ним, а тому постанова повинна бути складена на нового власника, який є і користувачем транспортного засобу з 07.06.2024р.

10.12.2024 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено її до розгляду.

06.01.2025 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачкою не надано доказів продажу транспортного засобу, а в базі ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРТАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ наявна інформація про власника зазначеного транспортного засобу, яким є саме позивачка, отже вказаний транспортний засіб не був перереєстрований на іншого власника відповідно до законодавства. Крім того, ОСОБА_1 могла направити до Департаменту патрульної поліції лист із зазначенням інформації щодо продажу/передачі такого транспортного засобу іншій особі, або переоформити його на іншу особу за допомогою застосунку "ДІЯ", проте жодних дій не вчинила. Отже, позивачка є суб`єктом правопорушення даної категорії, оскільки за нею був зареєстрований транспортний засіб на час вчинення правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не була присутньою, її представник надала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

Представник відповідача до судового засідання не з`явилася, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно зі ст.1 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон 3353-XII) Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону №3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом п.12.9 б Правил дорожнього руху України визначено, що забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до п.1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із приміткою статті 122 КУпАП суб`єктом правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Положеннями ч.1 ст.14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу (ч.3 ст.14-2 КУпАП).

З аналізу наведених норм слідує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, виноситься на власника транспортного засобу або належного користувача.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 1145 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Цей Порядок визначає процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач) для автоматизованого обліку.

Відповідно до приписів вказаного Порядку належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.

Судом встановлено, що відповідно до даних реєстраційної картки транспортного засобу власником транспортного засобу - автомобіля HYUNDAI Н-1, номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_1, дата реєстрації 25.01.2024.

26.11.2024 року поліцейським ДПП Мосінзовою С.С. винесено постанову серії 4АВ №08490954 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до вказаної постанови 26.11.2024 об 11:00 год за адресою М05 Київ-Одеса 294+260 зафіксовано транспортний засіб HYUNDAI Н-1, номер НОМЕР_1 , особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановленні обмеження швидкості руху транспортних засобів на 28 км/год, чим порушила пункт 12.9 б Правил дорожнього ружу України, відповідність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість руху зафіксована приладом Каскад, 026-1219, що зазначено в оскаржуваній постанові.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині належного суб`єкта адміністративної відповідальності, позивач звернулася з вказаним позовом до суду.

Так, позивач посилається на те, що на момент вчинення правопорушення вона не була власником транспортного засобу HYUNDAI Н-1, номер НОМЕР_1 , та не керувала ним з таких підстав.

Так, позивачка зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу №6547/24/1/001520 від 07.06.2024 року, укладеного між ТОВ «ПРЕМІУМ АВТО ЛЮКС», який діє комісіонером та діє у відповідності до п. 8 Постанови КМУ №1388 від 07.09.1998 року та на підставі укладеного із власником транспортного засобу Договору комісії №6547/24/1/001520 від 06.06.2024 року, вона продала ОСОБА_2 автомобіль марки HYUNDAI Н-1, номер НОМЕР_1 .

На підтвердження вказаної обставини позивачем додано до позовної заяви Акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №6547/24/1/001520. Проте, вказаний документ не містить відомостей про те, що транспортний засіб HYUNDAI Н-1, номер НОМЕР_1 було продано, або передано у користування іншій особі.

Крім того, як матеріали справи так і відомості вищевказаної реєстраційної картки транспортного засобу не містять відомостей про наявність права на керування вказаним транспортним засобом іншими особами, а саме до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не вносилися відомості про ОСОБА_2 як користувача транспортного засобу HYUNDAI Н-1, номер НОМЕР_1 .

Нормами ст. 279-3 КУпАП передбачено, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:

ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Позивачем не було надано жодних доказів, що підтвердили б існування вищезазначених підстав для звільнення від адміністративної відповідальності за відповідне правопорушення.

Натомість, доказів звернення до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання вчинення адміністративного правопорушення, за яке до відповідальності притягнуто позивача, іншої особи не надано.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин позивач була власником транспортного засобу, а тому відповідачем правильно визначено в оскаржуваній постанові суб`єктом правопорушення - власника транспортного засобу.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачка є власником транспортного засобу HYUNDAI Н-1, номер НОМЕР_1 , на час виникнення спірних відносин, який не вибував поза волі останньої, а добровільно був переданий іншому водієві, факт перевищення встановленого обмеження швидкості руху вказаним автомобілем не оспорюється, позивачка чи інша особа не звертались до Департаменту патрульної поліції з підтверджуючими документами для встановлення обставин вчинення правопорушення іншою особою, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

При цьому, наявність укладеного договору купівлі-продажу транспортного засобу без перереєстрації транспортного засобу після його укладення на нового власника не може бути беззаперечним доказом звільнення власника транспортного засобу від відповідальності за порушення правил ПДР України, в разі передачі автомобіля третім особам. Надану позивачем до суду копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу HYUNDAI Н-1 за ОСОБА_2 12.12.2024 року суд до уваги не бере, оскільки правопорушення мало місце 26.11.2024, а перереєстрація вказаного транспортного засобу відбулася 12.12.2024, тобто, вже після притягнення ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу, до адміністративної відповідності.

Керуючись ст. ст. 2, 5-9, 77, 211, 241-246, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне стягнення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1б, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Т.А. Карташева