Decision № 1242513, 29.10.2007, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

29.10.2007

Справа №2-22/9180-2007

За позовом – ТОВ «Торгово-промышленная компания «Украинское угольноетомливо» , м. Донецьк

До відповідача - Відділу освіти Первомайської районної державної адміністрації, смт.Первомайське

Про стягнення 6974,86 грн.

Суддя С.В.Яковлєв

представники:

Від позивача - Стеценко О.С. – пред-к, дов. від 09.09.2007 р.

Від відповідача - Пелипасов В.В. – пред-к, дов. від 12.09.2007 р.

Сутність спору: ТОВ «Торгово-промышленная компания «Украинское угольное томливо» (далі позивач), звернувся до суду з позовною заявою, в якої просить стягнути з Відділу освіти Первомайської районної державної адміністрації (далі відповідач) 6974,86 грн. заборгованості за отриману згідно з договором постачання №1 від 18.01.2005 р. вугільну продукцію Вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив у повному обсязі вартість отриманого у період часу з жовтня по листопад 2005 р. вугілля, станом на 16.05.2007 р. його заборгованість склала 6974,86 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 20.09.2007 р., надав відзив на позов ( вих. № 2268/02-28 від 12.09.207 р.) , в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що розрахунки за отримане від позивача паливо ним проведені у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін , дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем , відповідачем та Районною радою Первомайського району ( далі розпорядник) 18.01.2005 р. був укладено Договір № 1 на постачання вугільної продукції. Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору позивача поставляв , розпорядник перераховував на рахунок відповідача кошти, а останній приймав та сплачував за рахунок коштів, отриманих від розпорядника , вугільну продукцію . Закупівля вугілля здійснювалось згідно з рішенням тендерного комітету від 11.01.1005р. , ціна за тону з урахуванням ПДВ, транспортних витрат сторонами була узгоджена у розмірі 246 грн., кількість вугілля складала 1600 тон, сторони узгодили суму договору у розмірі 393600 грн. ( п.п. 1.1.2., 1.1.3, 1.1.4, 1.2) .

Згідно з п. 4.3. зазначеного договору відповідач повинен був здійснити оплату вугілля шляхом безготівково перерахування коштів на поточний рахунок позивача протягом 60 днів від дати постачання.

У п.9.1.договору було зафіксовано, що він вважався укладеним до 31.12. 2005 р., а в частині взаємних фінансових зобов’язань до повного їх виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншимі учасникамі відносин в сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі і кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Ст. 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін.) або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).

Ст. 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу сторона ( продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях , не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ст. 712 ЦК України).

У матеріалах справи є копії видаткових накладних № УК-003228 від 13.10.2005 р., № УК-0003229 від 22.10.2005 р., № УК-0003282 від 06.11.2005 р., та копії актів приймання – передачі відвантаженої вугільній продукції № УК-0003228від 13.10.2005 р., №УК-0003229 від 22.10.2005 р., № УК – 0003282 від 06.11.2005 р., які підтверджують відвантаження позивачем та отримання відповідачем вугілля відповідно у кількості 275,86 тон вартістю 82206,29 грн., у кількості 277,85 тон вартістю 82799,29 грн., у кількості 207 тон вартістю 61686 грн.

Під час розгляду справи факт отримання зазначеної кількості вугілля на вказані суми підтверджений представником відповідача.

За наданими позивачем матеріалами відповідач не в повному обсязі здійснив розрахунки за отримання вугілля, його заборгованість склала 6974,86 грн.

Під час розгляду справи представник відповідача пояснив, що позивачем при встановлені сум розрахунків за вугілля, постачання якого здійснювалось на виконання умов договору № 1 від 18.01.2005 р. , не була прийнята до уваги сума, перерахована платіжним дорученням № 956 від 02.06.2006 р.

До матеріалів справи залучена копія платіжного доручення № 956 від 02.06.2006р., згідно з яким на рахунок Державної виконавчої служби позивачем було перераховано 6974,86 грн. У графі «Призначення платежу» вказаного платіжного документу було визначено: « За наказом №2-19/10716-2005 погашення заборгованості за вугілля».

Відповідачем по справ надана копія платіжного доручення № 593 від 07.06.2006 р. , яке підтверджує перерахування Державною виконавчою службою у Первомайському районі на рахунок позивача 6974,86 грн. , а також копія Постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.06.2006 р., яка прийнята в наслідок закінчення виконавчем провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суд АРК по справі № 2-19/10716-2005.

У матеріалах справи є рішення господарського суду АРК від 22.08.2005 р. по справі № 2-19/10716-2005 , згідно з яким з відповідача на користь позивача було стягнуто 90063,25 грн. - основного боргу, 608,05 грн. – 3% річних, 3648,32 грн. – пені, 1553,19 грн. – витрат по сплаті державного мита, 115,21 грн. – витрат по сплаті інформаційно-техничних послуг судового процесу. Під час постанови зазначеного рішення судом був встановлений факт наявності у відповідача станом на 10.09.2005 р. заборгованості за отримане ним вугілля у лютому 2005 р.

Як зазначено вище позивач наполягає на стягненні заборгованості за вугілля, яке отримане відповідачем у період часу жовтень-листопад 2005 р. Відповідачем в якості доказів оплати заборгованості у сумі 6974,86 грн. за вказаний період часу надана копія платіжного доручення № 593 від 07.06.2006 р., інших документів, яки підтверджували б здійснення ним розрахунків за отримане у жовтні-листопаді 2005 р. , до матеріалів справи не додано.

Вивчивши зазначені документи, суд прийшов до висновку, що перерахування 6094,86 грн. платіжним дорученням № 593 від 07.06.2006 р. було здійснено з метою погашення заборгованості перед позивачем за вугілля, отримане у лютому 2005 р., на виконання рішення Господарського суду АРК по справі № 2-19/10716-2005. За таких обставин суд вважає, що платіжне доручення № 593 від 07.06.2006 р. не можу бути доказом здійснення відповідачем розрахунків за вугілля, отримання від позивача у жовтні-листопаді 2005 р.

У зв’язку з наведеним суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у розмірі задоволених вимог, згідно зі ст. 49 ГПК України.

За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 29.10.2007 р. , були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Згідно зі ст. 84 ГПК України рішення оформлене і підписане 06.11.2007 р.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Відділу освіти Первомайської районної державної адміністрації ( смт. Первомайське, вул. Советська, 8, код ЄДРПОУ 02144370, п/р 35411001001354 в УДК в АРК м.Сімферополь, МФО 824026 та інших рахунків) на користь ТОВ «Торгово-промышленная компания «Украинское угольное томливо» ( м. Донецьк, вул.. Р.Люксембург, 33, код ЄДРПОУ 32645022, п/р 26002159800 в ЗАТ «Донгорбанк», м.Донецька, МФО 334970)6974,86 грн. – основного боргу за договором поставки № 1 від 18.01.2005 р., 102 грн. – держ.мита, 118 грн. - витрат на ведення процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.