Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 569/43/25
1-кс/569/141/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 січня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий, у рамках кримінального провадження №12024181010002941 від 31.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, звернулася до суду із вказаним клопотанням, у якому просить суд накласти арешт на майно, що вилучене 01.01.2025 в ході проведення особистого обшуку у ОСОБА_5 під час його затримання.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 31.12.2024 у період часу з 11 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв. ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_6 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України та який в подальшому продовжено, перебуваючи по АДРЕСА_1 , шляхом пошкодження замка вхідних дверей, проник до приміщення квартири, що розташоване за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 12000 гривень та 500 злотих, що станом на 31.12.2024 згідно інформації Національного банку України становить 5148,3 гривень, які належать ОСОБА_7 , чим завдав потерпілому майнову шкоду в загальному розмірі 17148,3 гривень.
01.01.2025 ОСОБА_5 було затримано у порядку ст.208 КПК України, та під час особистого обшуку було вилучено наступне майно:
-грошові кошти в сумі 2500 гривень (купюри номіналом по 500 гривень), грошові кошти в сумі 1200 гривень (купюри номіналом по 100 гривень), грошові кошти в сумі 100 гривень (купюри номіналом по 50 гривень), грошові кошти в сумі 40 гривень (купюри номіналом по 20 гривень), загальною сумою 3840 гривень, грошові кошти 67 гривень 50 копійок монетами, які було поміщено до паперового спеціального пакету «Національна поліція України та опечатано.
-годинник з чорним ремінцем, ключі в кількості 6 шт., із брелком синьо-білого кольору, блютуз гарнітура чорного кольору, флеш-носій з картрідером, які було поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України №PSP3360399 та опечатано.
Вилучені вищевказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в них можуть міститись відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також були отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення.
Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту майно, вилучене 01.01.2025 в ході проведення особистого обшуку у ОСОБА_5 під час його затримання, перелік якого наведено у клопотанні, так як воно являється матеріальним об`єктом, що зберігло на собі сліди вчиненого злочину та відповідає вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.
З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Судом встановлено, що Рівненським РУП ГУГП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024181010002941 від 31.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 було затримано та під час його особистого обшуку було виявлено та вилучено вищевказане майно, яке в подальшому постановою слідчого визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.
Згідно із ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому тільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучене 01.01.2025 в ході проведення особистого обшуку у ОСОБА_5 під час його затримання, з метою збереження речових доказів, проведення судових експертиз так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що було об`єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на: грошові кошти в сумі 2500 гривень (купюри номіналом по 500 гривень), грошові кошти в сумі 1200 гривень (купюри номіналом по 100 гривень), грошові кошти в сумі 100 гривень (купюри номіналом по 50 гривень), грошові кошти в сумі 40 гривень (купюри номіналом по 20 гривень), загальною сумою 3840 гривень, грошові кошти 67 гривень 50 копійок монетами, які поміщено до паперового спеціального пакету «Національна поліція України, годинник з чорним ремінцем, ключі в кількості 6 шт., із брелком синьо-білого кольору, блютуз гарнітура чорного кольору, флеш-носій з картрідером, які було поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України №PSP3360399, які вилучені 01.01.2025 в ході проведення особистого обшуку в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити заборону власнику, чи будь-якій іншій особі користуватися та розпоряджатися вказаним майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя -
The court decision No. 124246773, Rivne City Court of Rivne Oblast was adopted on 03.01.2025. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 569/43/25. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: