Decision № 124142849, 29.01.2024, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/11739/21

Провадження № 2-а/761/37/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Оболонського районного управління (інспекції) з паркування Департаменту травнспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Іжевський Василь Йосипович, Департаменту травнспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованій системи,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Микитюк Ольги Юріївни звернувся до суду з позовною заявою до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Оболонського районного управління (інспекції) з паркування Департаменту травнспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Іжевський Василь Йосипович, Департаменту травнспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованій систем. Заява мотивована тим, що 25 лютого 2021 року головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Оболонського районного управління (інспекції) з паркування Департаменту травнспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Іжевський Василь Йосиповичбуло винесено постанову АС№0000070850 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Відповідно до змісту постанови позивач, керуючи транспортним засобом "Пежо 207" д.н.з. НОМЕР_1 , транспортний засіб залишено для стоянки таким чином, що створює перешкоду для руху пішоходів або інших транспортних засобів. Позивач вважає, що постанова АС№0000070850 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення. Позивач вважає, що постанова була складена без з`ясування всіх обставин справи, без відібрання пояснень щодо правопорушення, якого він не вчиняв. Правомірність його дій обґрунтовується змістом постанови про накладення адміністративного стягнення, адже в ній відсутній опис фактичних обставин справи, який підпадає під кваліфікацію ймовірного правопорушення та посилання на відповідні докази, оскаржувана постанова не відображає обґрунтування наявності правопорушення, через відсутність факту самого порушення та водночас підтверджує протиправність дій працівника поліції.

07 листопада 2023 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність та просив задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, не направив в судове засідання, призначене на 07.04.2023 р. свого представника, причин неявки не повідомив. Відзив у встановленому законом порядку не надав.

В зв`язку із ненаданням відповідачами відзиву у встановлений судом, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними матеріалами, відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині вимог до Департаменту травнспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25 лютого 2021 року головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Оболонського районного управління (інспекції) з паркування Департаменту травнспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Іжевський Василь Йосиповичбуло винесено постанову АС№0000070850 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка керуючи транспортним засобом "Пежо 207" д.н.з. НОМЕР_1 , 25.02.2021 в 12:41 на вул. Пушкінська, 34 у м. Києві залишила транспортний засіб для стоянки таким чином, що створює перешкоду для руху пішоходів або інших транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.10д, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху,

Стаття 62 Конституції України встановлює, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП, а саме: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, звертається увага на те, що обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача, - суб`єкта владних повноважень.

Оцінюючи правомірності оскаржуваної постанови суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, в ній не наведено докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд має констатувати, що працівником поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано .

Сама по собі оскаржувана постанова не може бути доказом наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки за своєю природою є результатом розгляду справи після збору та дослідження відповідних доказів.

Разом з тим, суд бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З іншого боку, рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав обов`язку доведення правомірності прийнятого ним рішення.

Зважаючи на те, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

За приписами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, відсутність доказів правомірності дій з боку інспектора патрульної поліції, встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Приймаючи рішення про задоволення позову в частині вимог до Департаменту травнспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) , суд виходить з того, що оскільки висновки Касаційного адміністративного суду Верховного Суду викладені у постанові від 26.12.2019 року у справі № 724/716/16-а свідчать про те, що особа - у даному випадку інспектор Кузьма С.Б. перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 18, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Оболонського районного управління (інспекції) з паркування Департаменту травнспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Іжевський Василь Йосипович, Департаменту травнспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованій системизадовольнити в частині вимог до Департаменту травнспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Скасувати постанову серії АС № 0000070850 від 25.02.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Оболонського районного управління (інспекції) з паркування Департаменту травнспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Іжевський Василь Йосиповичвідносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП .

В задоволенні іншої частини позовних висог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) , за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту травнспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) суму сплаченого судового збору у розмірі 454 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя