№ 12407809, 01.06.2006, Sevastopol Commercial Court of Appeals

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

30 травня 2006 року Справа № 20-3/377                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Бондар Віктор Іванович, довіреність № 38 від 03.03.06

відповідача: Калачова Кристина Володимирівна, довіреність № 2637/10 від                                         05.04.06

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 05 квітня 2006 року у справі №20-3/377

за позовом           Приватного підприємства "Юкраін-Сервіс" (вул. Крестовського, 54, Севастополь, 99018)

до           Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7 Ноября, 3, м.Севастополь, 99042)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000132310/0/148 від 23.02.06 року

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 05 квітня 2006 року у справі №20-3/377 задоволено позов Приватного підприємства "Юкраін-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя про про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000132310/0/148 від 23.02.06 року.

                    Не погодившись з рішенням господарського суду міста Севастополя, Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.

                    Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 30.05.2006 року у зв’язку з поважних причин у складу колегії було замінено суддю Фенько Т.П. на суддю Дугаренко О.В.

                    У судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача проти скарги заперечував у зв’язку з безпідставністю її вимог.

                    За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.

                    При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.

                    Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя в період з 07.02.2005 року по 18.02.2005 року було проведено планову документальну перевірку Приватного підприємства "Юкраін-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України за період 01.10.2004 року по 31.12.2004 року.

                    По результатах перевірки було встановлено порушення Приватним підприємством "Юкраін-Сервіс" вимог податковою законодавства, зокрема норм Закону України „ Про плату за землю”, а саме, підприємство самостійно не розраховувало суму земельного податку на фактично використовувану площу земельної ділянки для здобування глини нею 1,812 га в сумі 13000.00 грн., про що складено акт № 20/23-123/1216/10/30709115 від 18.02.2005 року.

                    На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132310/0/148 від 23.02.2005 року, згідно з яким позивачу було визначено суми податкового зобов’язання по сплаті земельного податку у розмірі 100 відсотків від ставки, розрахованої відповідно до частин 1 та 2 статті 7 Закону України „Про плату за землю”, а саме у сумі 19542,42 грн., з яких: 13028,28 грн. –сума основного боргу, 6514,14 грн. –штрафні санкції.

                    Рішення господарського суду засновано на доводах стосовно статусу підприємства, яким є Приватне підприємство "Юкраін-Сервіс". Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач згідно з існуючим законодавством є гірничодобувним підприємством, тому він повинен сплачувати земельний податок згідно з частиною 10 статті 7 Закону України „Про плату за землю”, тобто на рівні 25 відсотків ставки земельного податку.

          Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

          Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України „Про плату за землю” Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

          Частиною 10 статті 7 цього Закону передбачено, що          податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

          Відповідно до статті 1 Гірничого Закону України, гірничий об'єкт - окрема гірнича виробка (система гірничих виробок) або виробка, що входить до складу гірничого чи іншого підприємства та використовується для видобутку корисних копалин та інших цілей, а також будівлі (споруди), які технологічно пов'язані з ними.

          Згідно цієї норми гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із

застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

          Згідно з пунктом 5.1.1 Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 221 від 07.05.2004 року гірничі роботи і виробки при відкритому способі розробки корисних копалин поділяються на гірничорозвідувальні, гірничо-капітальні, гірничопідготовчі, допоміжні та добувні. Добувні роботи, згідно з пунктом 5.1.6 цього Положення, включають такі основні виробничі процеси: відбійка, навантаження, транспортування і розвантаження корисних копалин.

          Аналіз зазначених норм законодавства дозволяє зробити висновок про те, що на законодавчому рівні питання щодо поняття „гірничодобувних підприємств” у розумінні Закону України „Про плату за землю” не вирішено.

          Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Юкраін-Сервіс" здійснює господарську діяльність, пов’язану з видобуванням глини. Позивачем отримані усі документі для здійснення такого роду господарської діяльності: про це свідчать Акт про надання гірничого відводу площею 33.03 га для розробки Балаклавського родовища глини від 10.06.2002 року, ліцензія Міністерства екології та природних ресурсів на користування № 2607 від 25.12.2001 року на користування надрами, дозвіл Державного Департаменту по нагляду за охороною праці за видом діяльності –видобування глини (аркуші справи 23-26).

          До того ж відповідно до листа Міністерства промислової політики України за №13/5-3-358 від 14.02.06 скерованого Приватному підприємству "Юкраін-Сервіс" на його запит стосовно застосування понять „гірниче підприємство" та „гірничодобувне підприємство”, підприємство, яке здійснює видобуток корисних копалин у відповідності з вимогами діючого законодавства України (зокрема, наявність ліцензії, гірничого відводу та ін.) вважається гірничодобувним.

          На підставі викладеного колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги стосовно статусу Приватного підприємства "Юкраін-Сервіс", яке, на думку відповідача не є гірничим підприємством, а тому не має піль щодо оподаткування земельним податком, безпідставними.

          Враховуючи зазначене, судова колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції даний спор вирішений відповідно до обставин справи та згідно законодавству, тому не знаходить підстав для його скасування.

                    Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 05 квітня 2006 року у справі №20-3/377 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          В.С. Голик

                                                                                          О.В. Дугаренко