Decision № 124050141, 25.12.2024, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 рокусправа № 380/16171/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні розрахунку підвищення пенсії та невиплаті підвищення пенсії ОСОБА_1 , як особі, що необгрунтовано зазнала політичних репресій, у розмірі передбаченому пунктом «г» ч.1 статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити перерахунок підвищення пенсії, нарахування та виплату ОСОБА_1 , згідно із пунктом «г» ч.1 статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 20.03.2024.

Ухвалою від 30.07.2024 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком. Позивачка має статус реабілітованої особи, передбачений Законом України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" від 17 квітня 1991 року №9б2-ХІІ, що підтверджується посвідченням за № НОМЕР_1 , виданим Львівською обласною радою 14 лютого 2012 року, а також довідкою про реабілітацію №1/3-2188 від 19 серпня 2009 року, виданою Головним управлінням внутрішніх справ по Красноярському краю, рішенням №78 комісії з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій від 09 липня 2014 року та довідкою про реабілітацію від 14.07.2014 за № 01кр-вих-260, виданою Комісією з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій Львівської обласної ради.

Стверджує, що відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має право на підвищення пенсії як репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано із розрахунку 50 процентів від мінімальної пенсії за віком. Однак, на звернення від 20 березня 2024 року про перерахунок пенсії та встановлення підвищення пенсії, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано - на 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, зокрема листом від 09 квітня 2024 року за №10007-8844/Н-52/8-1300/24 їй відмовлено і рекомендовано звернутись із заявою встановленого зразка. На повторну заяву від 07 червня 2024 року надійшло рішення №913170138180 від 14.06.2024 про відмову в перерахунку пенсії винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а надіслане Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, листом за №1300-5220- 8/108425 від 17.06.2024 року.

Вважає вказане рішення протиправним та просить суд задовольнити позов.

Відповідачі надіслали суду відзиви, у яких заперечили проти позову, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 07.06.2024 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо проведення перерахунку пенсії та встановлення підвищення пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Заява Позивача від 07.06.2024, відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України Вінницькій області. Розглянувши заяву Позивача та надані документи, Головним управлінням прийнято рішення №913170138180 від 14.06.2024 про відмову у перерахунку пенсії Позивачу з встановленням підвищення членам сімей громадян, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані. Розмір підвищень до пенсії реабілітованим громадянам та членам їх сімей відповідно до пункту «г» ст. 77 Закону 1788, визначався згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету». Згідно з підпунктом «г» пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету» розрахунок підвищення громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, та членів їх сімей, яких було примусово переселено, здійснювався виходячи із суми 19,91 грн. Тому, розмір такого підвищення з 01.01.2002 по вказаній категорії реабілітованих громадян становив, відповідно 9,96 грн. (19,91 x 50 %) і 4,98 грн. (19,91 x 25 %).

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком.

21 листопада 1970 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одружилась з ОСОБА_5 1948 року народження, про свідчить свідоцтво про шлюб, видане в с.Демня (Димівка) Миколаївського району Львівської області від 01 грудня 1970 року, серія НОМЕР_2 , актовий запис за №22. У шлюбі змінила прізвище на ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 має статус реабілітованої особи, передбачений Законом України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" від 17 квітня 1991 року №9б2-ХІІ, що підтверджується посвідченням за № НОМЕР_1 , виданим Львівською обласною радою 14 лютого 2012 року, а також довідкою про реабілітацію №1/3-2188 від 19 серпня 2009 року, виданою Головним управлінням внутрішніх справ по Красноярському краю, рішенням №78 комісії з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій від 09 липня 2014 року та довідкою про реабілітацію від 14.07.2014 за № 01кр-вих-260, виданою Комісією з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій Львівської обласної ради.

07 червня 2024 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії та встановлення підвищення пенсії, як реабілітованій особі додавши до неї копію посвідчення реабілітованої особи за №56/23-П, виданим Львівською обласною радою 14 лютого 2012 року; копію довідки про реабілітацію №4/4-653 від 22 липня 2009 року, видану Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058, заява про призначення (перерахунок, поновлення тощо) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону № 1058 визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок, поновлення тощо) або про відмову в призначенні (перерахунку, поновленні тощо) пенсії.

Із врахуванням принципу екстериторіальності Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №913170138180 від 14.06.2024 позивачці в перерахунку пенсії відмовлено, оскільки у довідці № 4/4-653 від 22.07.2009 про реабілітацію відсутні відомості про факт застосування репресій до заявниці.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1300-5220- 8/108425 від 17.06.2024 року позивачці надіслана відмова у перерахунку пенсії.

Не погодившись із цим рішенням, позивачка звернулася до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Зміст нормативно-правових положень щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу реабілітованих, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності через надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» від 17.04.1991 №962-XII (далі - Закон №962-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою ліквідувати наслідки беззаконня, допущені з політичних мотивів до громадян Української РСР, поновити їх права, встановити компенсації за незаконні репресії та пільги реабілітованим.

Статтею 1 Закону №962-XII встановлено, що реабілітованими особами слід вважати осіб, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі «двійками», «трійками», особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» від 25.12.1958, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.

Дія цієї статті поширюється на осіб, громадян України, які постійно проживали в Україні і яких з різних причин було переміщено за межі колишнього Радянського Союзу, необґрунтовано засуджено військовими трибуналами, Верховним Судом Союзу РСР чи піддано репресіям позасудовими органами.

Відповідно до статті 3 Закону №962-XII реабілітації підлягають всі громадяни, заслані і вислані з постійного місця проживання та позбавлені майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім`ями.

Наведене свідчить, що законодавець до реабілітованих осіб відносить як громадян, які необґрунтовано зазнали політичних репресій, так і примусово переселених осіб.

Статтею 1-1 Закону №962-XII визначенні наступні терміни, зокрема: вислання - примусове виселення особи з місця її проживання з встановленням заборони на проживання у визначеній місцевості або примусове виселення чи переселення особи з місця її проживання в іншу місцевість або за межі СРСР; депортація - примусове виселення народів, етнічних, етноконфесійних, соціальних або інших груп населення з місць їхнього постійного проживання з політичних, класових, соціальних, релігійних, національних мотивів; заслання - примусове переміщення особи з місця її проживання з обов`язковим поселенням у певній місцевості, спецпоселенні, встановленням обмеження на право пересування та заборони виїзду з місця спецпоселення; репресована особа - особа, яка зазнала репресій з мотивів та у формах, визначених цим Законом; члени сім`ї - чоловік або дружина репресованої особи, діти репресованої особи, у тому числі повнолітні або усиновлені, батьки, вітчим, мачуха репресованої особи, усиновлювач, опікун, піклувальник, а також інші родичі або особи, які на момент здійснення репресій проживали з репресованою особою однією сім`єю були пов`язані спільним побутом.

Відповідно до статті 1-3 Закону №962-XII потерпілими від репресій є діти репресованої особи, у тому числі усиновлені, які у віці до18 років залишилися без батька, матері (усиновлювача) внаслідок здійснення репресій проти батька, матері (усиновлювача) або які народилися не пізніше ніж через 10 місяців з дня арешту батька, матері, або які народилися у місці позбавлення волі, на засланні, висланні під час перебування репресованої особи у місці позбавлення волі, на засланні, висланні, залишення репресованої особи для роботи у таборах Народного комісаріату внутрішніх справ у становищі вільнонайманого без права виїзду з прикріпленням до районів табору-будівництва, закріплення репресованої особи за будівництвом згідно з директивою Народного комісара внутрішніх справ та Прокурора СРСР від 29 квітня 1942 року №185, або які народилися у матері, яку було примусово безпідставно поміщено до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, під час перебування матері у такому психіатричному закладі, або які у віці до 18 років перебували, незалежно від тривалості, у спецприймальниках чи розподільниках, спеціальних будинках малюка чи дитячих будинках репресивних органів, або які внаслідок здійснення репресії проти батька, матері були примусово позбавлені імен, включаючи родові імена.

Положення цієї норми чітко визначають, що потерпілими від репресій є діти репресованої особи, у тому числі: діти, які були переселені разом із батьками; діти, які народилися під час перебування репресованої особи на засланні і проживали з репресованою особою однією сім`єю.

Таким чином, до членів сімей, яких було примусово переселено, належать й діти, які народилися на засланні і проживали з репресованою особою однією сім`єю.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих положень Закону №1058-IV до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктом «г» статті 77 Закону №1788-XII призначені пенсії підвищуються репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Стрілка Красноярського краю СРСР. ЇЇ батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Згідно з довідкою від 19 серпня 2009 №1/3-2188, позивачка народилася та проживала в с.Стрелка Єнисейського району Красноярського краю, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4 , виданим 04.09.1952 року Єнисейським ЗАГС Красноярського краю.

Відповідно до довідки №4/5-17517 від 28 травня 1992 року, виданої Управлінням внутрішніх справ Львівської області, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 (батько) 16 січня 1950 із села Демня (Димівка) Миколаївського району Львівської області за рішенням особливої наради при МДБ СРСР від 10 лютого 1950 року виселені на спецпоселення в Красноярський край, з якого звільнені в 1956 році. На підставі ст. 3 Закону Української РСР від 17 квітня 1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» вищезгадані особи реабілітовані.

Отже згідно даних документів, судом встановлено, що позивачка, народилася та перебувала на спецпоселенні, куди було виселено її матір та батька.

Батьки позивачки згідно із вищезгаданими довідками - реабілітовані, а вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період, коли її мати із спецпоселення ще не була звільнена.

Ураховуючи встановлені судом обставини у даній справі, зокрема, що позивачка належить до категорії громадян, членів сім`ї, висланих з постійного місця проживання, позбавлених майна за рішенням органів державної влади і управління, з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім`ями, реабілітованої по статті 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», суд вважає що позивачка, як член сім`ї громадянина, який необґрунтовано зазнав політичних репресій та був реабілітований, має право на підвищення пенсії на 25 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту «г» статті 77 Закону №1788-XII .

Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 13.05.2024 № 500/5507/23.

Разом із тим позивачка помилково вважає, що розмір підвищення її пенсії має складати 50%, проте оскільки вона є членом сім`ї осіб, які зазнали політичних репресій, то розмір підвищення має бути 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту «г» статті 77 Закону №1788-XII.

Суд зауважує, що позивачка із заявою про перерахунок пенсії звернулася 07.06.2024, у даній справі позивачка не оскаржує відмову у перерахунку пенсії за заявою від 20.03.2024. Відтак позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправним рішення щодо відмови у проведенні розрахунку підвищення пенсії позивачці, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій, у розмірі, передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із розрахунку 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком та зобов`язання провести такий перерахунок із дати звернення - 07.06.2024.

Щодо органу, який має вчинити дії на відновлення порушеного права позивачки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ у Вінницькій області, рішенням якого позивачу відмовлено в зарахуванні спірного стажу роботи.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо вирішення питання про зарахування стажу має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та 24.05.2024 №460/17257/23 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб`єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Із урахуванням наведених висновків суду позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.06.2024 № 913170138180.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДОРОУ 13322403, адреса: вул. Зодчих, 22, м.Вінниця, 21005) здійснити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) у розмірі 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком, відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 07.06.2024.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДОРОУ 13322403, адреса: вул. Зодчих, 22, м.Вінниця, 21005) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна