Court ruling № 124010751, 18.12.2024, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 752/657/23

Провадження №: 1-кс/752/9550/24

У Х В А Л А

18 грудня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

заявника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву захисника ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду справи № 752/657/23.

встановив:

як убачається із журналу судового засідання, адвокатом ОСОБА_4 було заявлено відвід судді ОСОБА_7 , який мотивовано тим, що на думку сторони захисту суддя є упередженим до сторони захисту, оскільки негайно не розглянуто клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення, дана ухвала не була надіслана обвинуваченій або захиснику.

У судовому засіданні адвокат надала обґрунтування заявленого відводу. Зазначала, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. 10.12.2024 під час судового засідання сторона захисту будла вимушена була заявити відвід головуючому судді ОСОБА_7 , оскільки на момент заявлення відводу у сторони захисту вже не було сумніву, що головуючий розглядає упереджено з обвинувальним ухилом та його дії та рішення направлені саме на притягнення до відповідальності ОСОБА_6 у будь-який спосіб та погіршити її становище навіть до обвинувального вироку. Про те, що суддя розглядає справу упереджено, та виникають обґрунтовані сумніви у неупередженості є наступні обставини. Під час ознайомлення із матеріалами справи 29.11.2024 ОСОБА_6 стало відомо про ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17.09.2024 про накладення на неї грошового стягнення. Допущенні суддею ОСОБА_7 порушення прав обвинуваченої в тому числі і права на захист, під час розгляду такого клопотання прокурора, винесення судом ухвали без повідомлення сторони захисту та умисне неповідомлення про прийняте рішення ОСОБА_6 і не вруучення їй ухвали, небажання розглядати клопотання сторони захисту про скасування ухвали про накладення грошового стягнення, є тими підставами, які передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Про ухвалу від 17.09.2024 про накладення грошового стягнення ОСОБА_6 взагалі не було відомо до часу ознайомлення із матеріалами справи. Сторона захисту вважає, що суддею допущені порушення вимог Конституції України та КПК України під час розгляду клопотання про накладення грошового стягнення та відмові у розгляді клопотання про скасування накладеного стягнення на ОСОБА_6 свідчить про упередженість із обвинувальним ухилом головуючого судді. Вважає, що всупереч вимогам КПК ОСОБА_6 не була повідомлена про розгляд такого клопотання (про накладення грошового стягнення) та була позбавлена судом права на захист, повідомлення причин, та надання пояснень, а тим паче право на участь свого адвоката. Вказувала, грошове стягнення накладається лише тоді коли встановлено, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин. Адвокатом через електронний суд було надіслано клопотання про відкладення судового засідання, а ОСОБА_6 повідомляла секретаря судового засідання в телефонному режимі повідомила секретарю, що адвокат в іншому судовому засіданні та своє погане самопочуття. Крім того, поведінка ОСОБА_6 свідчить про її добросовісне виконання своїх обов`язків протягом розгляду справи, завжди з`являлась до суду, навіть тоді коли була відбулась зміна адвоката. Таким чином, не було об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_6 ухиляється від виконання своїх обов`язків. Вважала, що в ухвалі від 17.09.2024 фактично відсутня мотивувальна частина ухвали суду. Вказувала, що накладаючи стягнення суд мав можливість дослідити матеріали кримінального провадження та з`ясувати майновий стан ОСОБА_6 , зокрема і той факт, що вона не отримувала ніяких доходів від своєї волонтерської діяльності та заробітню плату собі не нараховувала. Не маючи власних доходів, ОСОБА_6 вимушена буде звертатись за допомогою на збір коштів на виплату такого стягнення. ОСОБА_6 не була направлена копія ухвали про накладення грошового стягнення. Клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення було подане через канцелярію суду у день засідання 10.12.2024, яке було отримане судом до початку судового засідання. Судове засідання вчасно не почалось, в тому числі і через запізнення більше ніж на 20 хвилин прокурора, якому головуючий суддя не робив зауваження та не відреагував на це. На початку судового засідання захисник повідомила про таке клопотання та просила суд розглянути його, оскільки ніяких невідкладених клопотань чи слідчих або процесуальних дій не було на дане судове засідання. Однак суддя відмовив стороні захисту у розгляді клопотання та відмовився повідомити причини небажання розглядати таке клопотання і сказав, що розглядатиме клопотання сторони захисту тальки 14.01.2025. На неодноразові прохання розглянути клопотання про скасування накладення грошового стягнення так само оперативно як клопотання про накладення грошового стягнення, проявити рівне ставлення до сторін, головуючий відмовив. Суддя ОСОБА_8 відмовив у розгляду клопотання стороні захисту навіть тоді, коли захисник повідомила, що таку відмову сторона захисту буде вважати упередженим ставленням до себе та буде вимушена заявити відвід, на що суддя спокійно сказав, що відмовляє у розгляді клопотання та заявляйте відвід. Тільки після цього захисник заявила відвід. При цьому ОСОБА_6 повідомляла суд, що зволікання із розглядом клопотання може спричинити негативні наслідки для неї: накладення арешту на всі рахунки та майно. Суддя знав і розумів негативні наслідки для ОСОБА_6 , які для неї настають у зв`язку із зволіканням ним розгляду клопотання сторони захисту, фактично застосовуючи до неї каральні методи, що погіршує її становище, при тому, що вона позбавлена права на перегляд рішення щодо неї у розумні строки саме суддею.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала заявлений відвід.

Прокурор заперечив щодо відводу, зазначивши, що відвід не обґрунтований.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що заява про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями статей 75-76 КПК України визначені обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні і лише за наявності зазначених обставин, відповідно до ст. 80 КПК України, особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, мають право заявити відвід судді. Відвід повинен бути мотивованим.

З наведених заявником підстав для відводу судді ОСОБА_7 судом не встановлено обставин, що визначені у ст. 75 КК України та які б виключали участь судді в кримінальному провадженні.

Так, захисник вважає, що суддя упереджений, оскільки вона та її підзахисна не були повідомленні про розгляд клопотання про накладення грошового стягнення. Між тим, ч. 2 ст. 146 КПК України визначено, що під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання, у той час як повідомлення про час та місце розгляду клопотання службової особи, яка його внесла, та особи, на яку може бути накладено грошове стягнення здійснюється під час розгляду клопотання про накладення грошового стягнення під час досудового розслідування слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду (ч. 1 ст. 146 КПК України).

В свою чергу ч.ч. 1, 2 ст. 147 КПК України визначено, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. Суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення.

Таким чином, доводи сторони захисту про відмову у розгляді клопотання сторони захисту є необґрунтованими, оскільки суддя не відмовляв у розгляді вказаного клопотання, а повідомив про його розгляд у судовому засіданні, що відбудеться 14.01.2025.

Оскільки КПК України не містить обов`язку розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення невідкладно, відсутні підстави стверджувати про упереджене ставлення судді.

Сама по собі незгода учасника(ів) кримінального провадження з процесуальними рішеннями і діями судді під час розгляду справи, не може бути підставою для відводу, а всі зазначені обставини можуть бути предметом розгляду судом апеляційної інстанції, у разі прийнятого суддею рішення за результатами розгляду кримінального провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.

Керуючись ст.ст. 75-76, 80, 81 КПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити захиснику ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду справи № 752/657/23.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1