Sentence № 123799352, 16.12.2024, Lebedyn District Court of Sumy Oblast

Справа № 950/1892/23

Номер провадження 1-кп/950/51/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження №12023200590000196 від 01.07.2023 про обвинувачення

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Вистороп, Лебединського району, Сумської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта середня, що зареєстрований по адресі АДРЕСА_1 , не судимого,

-по ст. 336 КК України,

з участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника, адвоката ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку рядових у ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 пройшов військово-лікарську комісію, за результатами проходження якої, відповідно до довідки №772 від 26.06.2023, визнаний придатним до військової служби.

Встановивши відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б ОСОБА_3 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 відібраний для комплектування військової частини НОМЕР_1 .

Так, 19.06.2023 ОСОБА_3 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 була вручена повістка, в якій зазначена дата та час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправки у військову частину НОМЕР_1 . ОСОБА_3 оголошено зміст повістки, дату та час збору за адресою АДРЕСА_2 з метою відправки його до військової частини НОМЕР_2 для несення військової служби по мобілізації. Також, ОСОБА_3 роз`яснено наслідки відповідальності за ухилення від явки за повісткою без поважних причин, що полягають у притягненні до кримінальної відповідальності. Відповідно до повістки ОСОБА_3 повинен був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 о 07 год. 00 хв. 28.06.2023 для відправки проходження військової служби по мобілізації до військової частини № НОМЕР_1 . Знаючи зміст повістки, ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної 24 лютого 2022 року, згідно з Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію», на особливий період, яка в подальшому продовжувалася та триває до цього часу, а саме в період дії воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 по ст.336 КК України ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У судовому засіданні ОСОБА_3 винуватість не визнав повністю, відмовився від надання пояснень.

Суд, дослідивши під час судового розгляду надані сторонами кримінального провадження докази на предмет їх належності, достовірності, допустимості та достатності, визнає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується наступними доказами.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює на посаді заступника начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 . 10 квітня 2018 року призовною комісією призовною комісією Лебединського району Сумської області при ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за статтею 64 «б» п. 1 «Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби», Наказу Міністерства Оборони України №402 від 14 серпня 2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» та відповідно до абзацу другого, частини першої, статті 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», звільнено від призову на строкову військову службу, як такого, що визнаний за станом здоров`я непридатним до військової служби у мирний час, відповідно до абзацу восьмого пункту два часини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ОСОБА_3 взято на військовий облік військовозобов`язаних, як такого, що відповідно до ст. 18 цього закону звільнено від призову на строкову військову службу. Тому відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_3 відноситься до категорії військовозобов`язаних, це особи, які перебувають у запасі, для комплектування Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період, також виконання робіт по забезпеченню оборони Держави та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідно до абзаці 4, частини 10, статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ОСОБА_3 , громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані проходити медичний огляд, за рішеннями ВЛК відповідного районного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Медичний огляд військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації на особливий період проводиться відповідно до глави 3, розділу 2 Наказу Міністерства Оборони України №402 від 14 серпня 2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України». 19 червня 2023 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 визнано придатним до військової служби за статтею 64 "б" графи 2 «Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби», Наказу Міністерства Оборони України №402 від 14 серпня 2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» Відповідно до ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_3 підлягає призову на військову службу під час мобілізації. при цьому ним не було надано жодних документів, що він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Обов`язки ОСОБА_3 визначені ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Під час перевірки наявності військовозобов`язаних о сьомій ранку 28 червня 2023 року, команди НОМЕР_1 , під час перевірки поіменного списку була встановлена неявка солдата ОСОБА_3 , якому 19 червня 2023 року належним чином, під особистий підпис була вручена повістка на відправку до військової частини НОМЕР_1 , із зазначенням інформації про номер команди, адреси прибуття, часу та дати прибуття. Команда НОМЕР_1 , місце прибуття АДРЕСА_2 , час 7 годин, 00 хвилин, 28 червня 2023 року. До солдата ОСОБА_3 було доведено інформацію про кримінальну відповідальність, за неприбуття по повістці на відправку для проходження військової служби по мобілізації. на телефонні дзвінки 77 червня та зранку 28 червня 2023 року солдат запасу ОСОБА_3 не відповідав. Так і не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 і не надав документів, що підтверджують поважні причини його не прибуття. Повістка ОСОБА_3 була виписана старшим оператором відділення комплексної мобілізаційної роботи ОСОБА_7 та вручалася у його присутності. Згідно ст. 39 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані та резервісти. Облік ведеться по трьом категоріям допризовники, призовники, військовозобов`язані і резервісти, одночасно перебувати у декількох категоріях неможливо. На той час особа перебувала на обліку, як призовник, якщо призовною комісією не визнана непридатною до військової служби у мирний час, обмежено придатною у воєнний час, ОСОБА_3 , пройшов комісію і був визнаний непридатним у мирний час та обмежено придатним у воєнний час, переданий в запас і поставлений на облік військовозобов`язаних, тому до нього не стосувалась обмеження віку у 27 років, на той час а на цей час 25 років. У 2018 році ОСОБА_3 знятий з обліку призовників і набув статус військовозобов`язаного. При проходженні ВЛК ОСОБА_3 були зауваження лише лікаря хірурга, психіатр визнав його здоровим. Діагноз у ОСОБА_3 був у 2018 та 2023 роках однаковим. З приводу поведінки ОСОБА_3 він не може нічого повідомити, це повинен сказати психіатр. Рішення ВЛК ОСОБА_3 не оскаржував.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона працює на посаді оператора відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вона виписувала повістку військовозобов`язаному, солдату запасу ОСОБА_3 повістку на відправку і її вручала у присутності заступника начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , який доводив ОСОБА_3 відповідальність за ухилення від мобілізації. ОСОБА_3 отримав повістку та розписався, заперечень не виказував. 28 червня 2023 року ОСОБА_3 не прибув на відправку. 27 червня та зранку 28 червня 2023 року на телефонні дзвінки не відповідав. Підтверджуючих документів, щодо поважності причин його не прибуття не надав. Чи оскаржував ОСОБА_3 висновок ВЛК їй не відомо.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він працює на посаді старшого офіцеру ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_3 19 червня 2023 року була вручена повістка на відправку до військової частини НОМЕР_1 , йому потрібно було з`явитись о 7 годині ранку 28 липня 2023 року, але він цього не зробив. Повістку йому вручала ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_6 ОСОБА_3 роз`яснювалась відповідальність передбачена ст. 336 КК України. При отриманні повістки ОСОБА_3 розписався, заперечень не виказував. Він був присутнім, коли вручали повістку ОСОБА_3 він поводив себе адекватно, не так як поводить у судовому засіданні. Повістку ОСОБА_3 до досягнення ним 27 років було вручено тому, що він був переведений на облік військовозобов`язаних запасу 10 квітня 2018 року, за станом здоров`я, відповідно до Наказу Міністерства Оборони України №402 від 14 серпня 2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», тому що ВЛК був визнаний непридатним до військової служби у мирний час і обмежено придатним у воєнний час, повторно він пройшов ВЛК як військовозобов`язаний запасу 19 червня 2023 року та був визнаний придатним до військової служби і у подальшому йому була вручена повістка на відправку до військової частини для проходження військової служби по мобілізації. психіатр і невропатолог писали, що він придатний. Члени ВЛК визначені наказом, психіатром є ОСОБА_9 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він працює на посаді інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 . 19 червня 20023 року ОСОБА_3 була виписана повістка на відправку до військово навчального центру А3990, що знаходиться в Полтавській області, до вузлу зв`язку. Йому потрібно було з`явитись на 7 годину ранку 28 червня 2023 року. О 7 годині 28 червня 2023 року ОСОБА_3 не з`явився, документів, які б стверджували поважність причин неявки не надав. Увечері 27 червня 2023 року ОСОБА_3 телефонували, щоб нагадати, потім наступного дня телефонували, щоб дізнатись, чому він не з`явився, можливо він не міг дібратись. На телефонні дзвінки він не відповідав. Про поважність причин неявки ОСОБА_3 йому не відомо. ВЛК він пройшов, визнаний придатним до військової служби. ОСОБА_3 перебував на обліку військовозобов`язаних, при проходженні ВЛК для «строковиків» він був визнаний непридатним до військової служби у мирний час і обмежено придатним у воєнний час, у зв`язку з цим він був переданий на облік військовозобов`язаних, а так як він був військовозобов`язаний, він мав бути призваний і у віці 25 років.

Допитаний як спеціаліст, викликаний по клопотанню захисника, лікар психіатр ОСОБА_9 суду пояснив, що він є лікарем психіатром, з 2002 року є членом ВЛК. При проходженні огляду психіатром коли особа скаржиться на щось, тоді на нього заводиться карта і виноситься відповідне рішення, направляється на обстеження у лікарню. Як би у ОСОБА_3 на той час були проблеми зі здоров`ям це було б відображено у лікарській документації. Щоб зробити висновок, що у особи є розлади психіки і якщо це стосується суду, потрібно призначати судово психіатричну експертизу. У його компетенції лише поставити діагноз. При огляді, якщо будуть явні ознаки психічного розладу лікар повинен з`ясувати.

З дослідженої судом копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 (а.с.53) втсановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 зарахований в запас 10 квітня 2018 року ст. 64-в гр. І Наказу МО України №402-2008 року, непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, прийнятий на військовий облік 7 серпня 2018 року.

З дослідженої під час судового розгляду належним чином завіреної копії Довідки військово-лікарської комісії №772 від 19 червня 2023 року (а.с.46), встановлено, що ОСОБА_3 19 червня 2023 року пройшов огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі статті 64 б графи ІІ Розкладу хвороб (дадаток №3 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України від 14.08.2008 року №402 визнаний придатним до військової служби.

З дослідженої під час судового розгляду розписки до повістки на відправку у команді № НОМЕР_1 з військово-обліковою спеціальністю 956647 на 7 год. 00 хв 28 червня 2024 року, до військової частини (а.с.48), встановлено, що повістка на призов по мобілізації отримана ОСОБА_3 о 15 год. 00 хв. 19 червня 2023 року.

З дослідженої під час судового розгляду належним чином завіреної копії ОСОБА_11 списку військовозобов`язаних, які призвані та відправлені ІНФОРМАЦІЯ_3 у команду НОМЕР_1 від 27 червня 2023 року (а.с.45) встановлено, що солдат ОСОБА_3 на відправку не з`явився.

З інформації наданої Начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.51-52) судом встановлено, що станом на 7 липня 2023 року ОСОБА_3 дійсну військову службу не проходив, перебуває на військовому обліку, не надав документів до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджують його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, стосовно наявності права на відстрочку не звертався.

Отже, оцінюючи всі зібрані докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд доходить висновку, що усі вище перелічені та досліджені у судовому засіданні докази не викликають у суду сумніву, оцінені судом, як належні та допустимі докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.

Недопустимості доказів згідно вимог ст. ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, також не встановлено.

Щодо доводів захистника з приводу можливості його мобілізації тільки після 27 років, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», із змінами і доповненнями станом на 19.06.2023, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», із змінами і доповненнями станом на 19.06.2023, військовозобов`язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Таким чином, військовозобов`язані підлягають призову під час мобілізації до досягнення ними 27-річного віку.

За змістом абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», із змінами і доповненнями станом на 19.06.2023, на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які відповідно до ст. 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», із змінами і доповненнями станом на 19.06.2023, від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України, які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.

Відповідно до абз. 5 ч. 10 ст. 14 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», із змінами і доповненнями станом на 19.06.2023, за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти рішення про визнання його непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, у в`язку з чим він підлягає взяттю на облік військовозобов`язаних.

Як встановлено судом із тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_3 , що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 зарахований в запас 10 квітня 2018 року ст. 64-в гр. І Наказу МО України №402-2008 року, непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, прийнятий на військовий облік 7 серпня 2018 року, ВЛК він визнаний придатним до військової служби.

Обвинуваченому ОСОБА_3 було відомо про те, що він є військовозобов`язаним, оскільки він 07.08.2018 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про видачу йому саме тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.

Таким чином, оскільки відповідно до записів у військово-обліковому документі ОСОБА_3 у передбаченому законом порядку набув статусу військовозобов`язаного, він підлягає мобілізації до досягнення 27-річного віку.

При обранні міри покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, особу винного, зокрема, його характеристику, фактичні обставини справи.

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, відсутні.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненому не розкаявся, на даний час наміру проходити військову службу не має.

Разом з тим, згідно зі ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання для обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа Скополла проти Італії від 17 вересня 2009 року). Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи (справа Ізмайлов проти Росії від 16 жовтня 2008 року).

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Суд зазначає, що у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України захист незалежності та територіальної цілісності держави набув особливого значення для кожного громадянина та має забезпечуватися всіма можливими засобами. Наслідки ухилення осіб від військової служби в цих умовах через призначене їм покарання мають досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. В інакшому ж випадку звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання із випробуванням сформує негативну думку інших військовослужбовців щодо своєї діяльності, матиме вплив на їх бойовий дух та мотивацію, а також жодним чином не сприятиме дотриманню мети та принципів призначення покарання.

Тому суд не знаходить підстав для застосування щодо обвинуваченого положень ст.ст. 69 та 75 КК України і вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 336 КК України.

Визначена ОСОБА_3 форма відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства є співмірною із вчиненим ним злочинним діянням, а також є справедливим і виваженим заходом примусу, що забезпечить виправлення обвинуваченого та буде ефективним в аспекті превенції вчинення ним чи іншими особами аналогічних злочинів, тоді як звільнення від відбування покарання з випробуванням не сприятиме виправленню обвинуваченого, а також призведе до збільшення свідомого та відвертого ігнорування особами, які підлягають мобілізації, отриманого письмового повідомлення про необхідність несення військової служби, що може стати наслідком неможливості боротьби з подальшим вчиненням таких кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався, підстави для застосування запобіжного заходу відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: ОСОБА_12