Court ruling № 123784516, 14.10.2024, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Справа №760/25525/24 2-з/760/322/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання права власності в порядку спадкування.

Разом з позовом подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити відповідачу ухвалювати рішення про надання квартири АДРЕСА_1 та видавати ордер на вселення третіх осіб.

Заява мотивована тим, що вона звернулася до суду з вищевказаним позовом, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Зазначила, що відповідач може ухвалити рішення про надання вказаної квартири третім особам з наданням їм ордеру на вселення в зазначене жиле приміщення до ухвалення судом рішення.

Враховуючи викладене, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову, відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, розглянута без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд дійшов до такого висновку.

Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. (постанова Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 200/12227/17).

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просила заборонити відповідачу ухвалювати рішення про надання квартири АДРЕСА_1 та видавати ордер на вселення третіх осіб.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25 березня 2024 року № 371206423 вбачається, що двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 належать на праві власності Київській міській раді.

Заявник, посилається на те, що Київська міська рада може ухвалити рішення про надання спірної квартири третім особам з наданням їм ордеру на вселення в неї, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Однак заявник не зазначила обґрунтованих підстав, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення шляхом заборони вчиняти дії відповідачу, впливатиме на ефективність захисту порушених її прав та унеможливить виконання рішення суду, в разі задоволення позову, тобто не доведено наявність обставин, що вимагають забезпечення позову.

Крім того, заявник не надає суду будь-яких належних доказів, що Київському міською радою вчиняються будь-які підготовчі дії щодо надання спірної квартири третім особам.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 149-154,157,353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання права власності в порядку спадкування відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. М. Ішуніна