Decision № 123770343, 02.12.2024, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/3768/24

2/212/2093/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого - судді Пустовіт О.Г., секретаря судового засідання Голуб О.В., розглянувши в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 456226-КС-004 від 07.06.2023 у розмірі 289440,62 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 74178,92 грн; сума заборгованості за відсотками 215261,70 грн, також судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 07.06.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 438159-КС-001. Вказаний договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на його номер телефону, що підтверджується умовами договору, реквізитами та підписами сторін. За загальними умовами вказаного кредитного договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Однак в подальшому відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданих йому кредитних коштів. Оскільки позичальник не виконала свої зобов`язання добровільно, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

25 квітня 2024 року суддею Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, скористалась правом наданні відзиву в якому зазначила, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 215261,70 грн. не є співрозмірною сумі кредиту в сумі 74178,92 грн., суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Просить врахувати, що вона вже сплатила відповідачу 111 465,54 грн., при цьому сума позики склала всього 75 000,00 грн. Тобто за результатом судового спору позивач намагається отримати надприбутки за рахунок відповідача, оскільки сума процентів є неспівмірною з сумою позики та значно її перевищує. Тому при ухваленні рішення просить зменшити розмір відсотків, щонайменше до розміру заборгованості за кредитом.

В разі ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, вважає, що будуть відсутні підстави для стягнення з неї судового збору в сумі, яку зазначає позивач. Просить суд врахувати надані пояснення та відмовити ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у задоволенні позову про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, судові витрати покласти на позивача - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

29.05.2024 представник позивача надав відповідь на відзив в якій просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Судом встановлено, що 07.06.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 456226-КС-004 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 07.06.2023 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 456226-КС-004 про надання кредиту.

07.06.2023 відповідач, прийняв (акцепт) пропозицій (оферту) щодо укладення договору № 456226-КС-004 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UА-0322, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті з особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 07.06.2023 TOB «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 уклали договір № 456226-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1. Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 75 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язувався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15012667 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 3.2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3.2.3. кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 75 000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів (платіжним дорученням).

Відповідно до п. 5.1. Правил, які згідно з п. 10 кредитного договору є його невід`ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.

ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, тому у нього станом на 11.03.2024 утворилася заборгованість за Договором № 456226-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 289440,62 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 74178,92 грн; суми прострочених платежів по процентах - 215261,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд в Постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 також підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин - це вольова і правомірна дія, яка безпосередньо спрямована на досягнення правового результату, - на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Для чинності правочину сторонам необхідно дотримуватися загальних і спеціальних вимог.

Серед загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначених у статті 203 цього Кодексу в частинах третій та п`ятій визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 цього Кодексу).

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9 роз`яснив, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №456226-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Укладення договору в електронній формі між сторонами підтверджується матеріалами справи, зокрема Візуальною формою послідовності дій Клієнта - ОСОБА_1 , а також ознайомлення відповідача з усіма істотними умовами отримання кредиту, встановленими Договором.

Правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач своєчасно та в повному обсязі виконав зобов`язання за Кредитним договором №456226-КС-004 від 07.06.2023 року про надання кредиту, перерахувавши 22.02.2022 року відповідачу на його картковий рахунок грошові кошти у розмірі 75 000 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором щодо внесення щомісячного платежу належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 . Договору №456226-КС-004 про надання кредиту від 07.06.2023 року, отримання відповідачем позичених грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов укладеного Кредитного договору, а також нараховану позивачем відповідно укладеного Договору заборгованість у загальному розмірі 289440,62 грн, яка складається з: 74178,92 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 215261,70 грн - сума прострочених платежів по процентах.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №456226-КС-004 від 07.06.2023 року у загальному розмірі 289440,62 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 3473,29 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 204, 207, 512, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 639, 1048, 1054, 1055, України, Закон України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 456226-КС-004 про надання кредиту від 07.06.2023 року заборгованість у розмірі 289440 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок) гривень 62 копійки, яка складається з: 74178,92 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 215261,70 грн - сума прострочених платежів по процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати по оплаті судового збору у розмірі 3473 (три тисячі чотириста сімдесят три) гривні 29 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі України, буд. 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 09 грудня 2024 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт