Decision № 123768862, 13.12.2024, Dnipro District Court of Kyiv City

Approval Date
13.12.2024
Case No.
755/5445/24
Document №
123768862
Form of court proceedings
Civil
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 755/5445/24

Провадження № 2/755/4057/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 94 970,00 грн, що складається із заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від

20 лютого 2023 року № 32197-02/2023 в розмірі 50 900,00 грн та заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від 12 березня 2023 року № 19413-03/2023 у розмірі 44 070,00 грн та судові витрати в розмірі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» (далі - ТОВ «ФК «Інвеструм») та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 32197-02/2023. Договір укладено в електронній формі, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором. 29 вересня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм Груп» (колишня назва - ТОВ «ФК «Інвеструм») та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 26092023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором від 20 лютого 2023 року № 732197-02/2023, укладеним між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Позивач зазначає, що набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором від

20 лютого 2023 року № 32197-02/2023 у розмірі 50 900,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 15 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 35 900,00 грн.

Також 12 березня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 19413-03/2023. Договір укладено в електронній формі, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором. 03 липня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі - ТОВ «Стар Файненс Груп») укладено договір факторингу №3072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором від 12 березня 2023 року перейшло до ТОВ «Стар Файненс Груп». В подальшому, 27 жовтня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27102023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором від

12 березня 2023 року № 19413-03/2023, укладеним між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Позивач зазначає, що набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором від

12 березня 2023 року № 19413-03/2023 у розмірі 44 070,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 11 300,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 32 770,00 грн.

На підставі вказаного просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання фінансового кредиту від 20 лютого 2023 року № 32197-02/2023 у розмірі 50 900,00 грн та заборгованість за договором про надання фінансового кредиту від 12 березня 2023 року

№ 19413-03/2023 у розмірі 44 070,00 грн, що разом складає 94 970,00 грн.

Додатково наголошує, що всі нарахування заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від 20 лютого 2023 року № 32197-02/2023 та договором про надання фінансового кредиту від 12 березня 2023 року № 19413-03/2023 здійснювалися первісними кредиторами до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови договору позики та кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Разом з позовом від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача та про згоду на ухвалення заочного рішення.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подала. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що двічі направлявся за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, повернувся до суду неврученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня

2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частини першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 20 лютого 2023 року між ТОВ «ФК Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 32197-02/2023, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить пункт 7 Договору, реквізити та підписи сторін.

Відповідно до пункту 1.1 договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі

15 000,00 грн на умовах, строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 25 днів, тобто до 16 березня 2023 року, дата надання кредиту - 20 лютого 2023 року (пункт 1.2 договору). Згідно пункту 1.3 договору, за користування кредитом клієнт сплачує 292,00 % річних (процентів) від суми кредиту в розрахунку 0,80 % (процентів) на добу. Тип відсоткової ставки фіксована.

Відповідно до пункту 1.5 кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www.zecredit.com.ua.

Відповідно до пункту 1.9. договору зазначено, що клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства або в мобільному за стосунку, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення.

В додатку №1 до договору від 20 лютого 2023 року зазначено графік платежів, з вказівкою на підписання електронним підписом ОСОБА_1 .

Також 20 лютого 2023 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту електронним підписом, відтвореним шляхом використання споживачем свого логіна та пароля, встановлених при створенні споживачем особистого кабінету

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 20 лютого 2023 року № 32197-02/2023 станом на 26 вересня 2023 року (до 29 лютого 2024 року розрахунок не змінено) загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 50 900,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - залишок заборгованості за основним боргом, 35 900,00 грн - залишок заборгованості за відсотками.

Як встановлено судом, договір про надання фінансового кредиту від 20 лютого 2023 року

№ 32197-02/2023 укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог статті 12 вказаного Закону, а саме з боку позивача за допомогою факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи, а з боку відповідача за допомогою одноразового ідентифікатору та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідачем не спростовано факту укладення договору про надання фінансового кредиту від 20 лютого 2023 року № 32197-02/2023.

При цьому, в матеріалах справи міститься заявка від 16 березня 2023 року на відстрочення виконання зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту, складена ОСОБА_1 та підписана за допомогою одноразового ідентифікатору.

Відповідно до пункту 1 вказаної заявки від 16 березня 2023 року сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за договором на 10 днів, тобто до 25 березня 2023 року. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості клієнта становить 18 000,00 грн. У зв`язку із відстроченням виконання зобов`язання за договором, клієнт зобов`язується здійснити повернення кредиту відповідно до умов зміненого графіку розрахунків: термін, на який надано кредит - 25 днів, сума кредиту - 15 000,00 грн, фіксована процентна ставка за день користування - 0,80 %, сума відсотків за користування кредитом - 3 000,00 грн, до оплати (всього) - 18 000,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 підтвердила факт укладення договору від 20 лютого 2023 року № 32197-02/2023 та визнала наявну заборгованість за таким договором у розмірі 18 000,00 грн, розмір заборгованості не оспорювала.

Із дослідженого судом договору про надання фінансового кредиту від 12 березня 2023 року

№ 19413-03/2023, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм»» та ОСОБА_1 встановлено, що його підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить пункт 7 Договору, реквізити та підписи сторін.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 11 300,00 грн на умовах, строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 25 днів, тобто до 05 квітня 2023 року, дата надання кредиту - 12 березня 2023 року (пункт 1.2 договору). Згідно пункту 1.3 договору, за користування кредитом клієнт сплачує 912,50 % річних (процентів) від суми кредиту в розрахунку 2,50 % (процентів) на добу. Тип відсоткової ставки фіксована.

Відповідно до пункту 1.5 кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www.bananacredit.com.ua.

Відповідно до пункту 1.9 договору зазначено, що клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства або в мобільному за стосунку, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення.

В додатку № 1 до договору від 12 березня 2023 року зазначено графік платежів, з вказівкою на підписання електронним підписом ОСОБА_1 .

Також 12 березня 2023 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту електронним підписом у вигляді одноразового ідентифікатора.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 12 березня 2023 року

№ 19413-03/2023 станом на 27 жовтня 2023 року (до 29 лютого 2024 року розрахунок не змінено) загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 44 070,00 грн, з яких: 11 300,00 грн - залишок заборгованості за основним боргом, 32 770,00 грн - залишок заборгованості за відсотками.

Як встановлено судом, кредитний договір № 19413-03/2023 укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог статті 12 вказаного Закону, а саме з боку позивача за допомогою факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки позивача, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, а з боку відповідача за допомогою одноразового ідентифікатору та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідачем не спростовано факту укладення кредитного договору від 12 березня 2023 року № 19413-03/2023.

При цьому, в матеріалах справи міститься заявка від 05 квітня 2023 року на відстрочення виконання зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту, складена ОСОБА_1 та підписана за допомогою одноразового ідентифікатору.

Відповідно до пункту 1 вказаної заявки від 05 квітня 2023 року сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за договором на 20 днів, тобто до 24 квітня 2023 року. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості клієнта становить

18 362,00 грн. У зв`язку із відстроченням виконання зобов`язання за договором, клієнт зобов`язується здійснити повернення кредиту відповідно до умов зміненого графіку розрахунків: термін, на який надано кредит - 25 днів, сума кредиту - 11 300,00 грн, фіксована процентна ставка за день користування - 2,50 %, сума відсотків за користування кредитом - 7 062,50 грн, до оплати (всього) - 18 362,50 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 підтвердила факт укладення договору від 12 березня 2023 року № 19413-03/2023 та визнала наявну заборгованість за таким договором у розмірі 18 362,50 грн, розмір заборгованості не оспорювала.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

За нормою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно із статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від

23 вересня 2015 року у справі № 6-979ц15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку щодо погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

З матеріалів справи судом встановлено таке.

27 вересня 2023 року між ТОВ «Інвеструм Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 26092023, у відповідності до умов якого ТОВ «Інвеструм Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Інвеструм Груп» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно пункту 1.1 договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення прав грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору факторингу.

Згідно пункту 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому- передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (копії Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу додається).

Суд враховує, що до матеріалів справи долучено лише частину договору факторингу від

27 вересня 2023 року № 26092023, а саме розділ 1 - «Предмет договору», 2 - «Гарантії» (частково) та 10 - «Місцезнаходження та реквізити сторін».

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 26 вересня 2023 року до договору факторингу від 16 вересня 2023 року № 26092023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 у розмірі 50 900,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 900,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею. Витяг складено представником ТОВ «ФК «ЄАПБ», вказаний витяг не містить підписів та відбитків печаток сторін договору, а саме ТОВ «Інвеструм Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ».

26 вересня 2023 року між ТОВ «Інвеструм Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників від 26 вересня 2023 року до договору факторингу 16 вересня 2023 року

№ 26092023.

Разом із тим, матеріали справи не містять повідомлення боржника ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за договором позики від 20 лютого 2023 року № 32197-02/2023 передачу персональних даних боржника та надання йому інформації про фактора, що обумовлено частиною першою статті 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Також у матеріалах справи відсутні документи на підтвердження правонаступництва між юридичними особами ТОВ «Інвеструм» та ТОВ «Інвеструм Груп» та обсягу такого правонаступництва.

Також судом встановлено, що 03 липня 2023 року між ТОВ « ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладено договір факторингу № 3072023.

Відповідно до пункту 1.1 договору факторингу від 03 липня 2023 року № 3072023 в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, клієнт передав фактору, а фактор прийняв і зобов`язується оплатити клієнту права вимоги за грошовими зобов`язаннями у загальному розмірі:

320 904 260,80 грн, що виникли у клієнта за кредитними договорами, укладеними між боржниками та клієнтом. Пунктом 1.4. встановлено, що відступлення права грошової вимоги і в сіх інших прав, належних клієнту за основними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у дату укладення цього договору та акта приймання-передачі. У пункті 2.1. вказано, що для реалізації фактором придбаних ним прав клієнт під час підписання цього договору передав за узгодженням сторін на електронну пошту фактора заповнений реєстр боржників за формою, встановленою у додатку № 1 до цього договору

03 липня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп» підписано акт прийому-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 03 липня 2023 року до договору факторингу від 03 липня 2023 року № 3072023. Згідно пункту 2 акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу від 03 липня 2023 року № 3072023 в момент підписання цього акту фактору передаються права вимоги по основним договорам, які зазначені в реєстрі боржників.

Судом встановлено, що до матеріалів справи не долучено Реєстру боржників від 03 липня 2023 року до договору факторингу від 03 липня 2023 року № 3072023, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп», або витягу з такого реєстру, що позбавляє суд можливості встановити факт переходу права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту від 12 березня 2023 року № 19413-03/2023 у розмірі 44 070,00 грн до ТОВ «Стар Файненс Груп».

При цьому з матеріалів справи вбачається, що 27 жовтня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу

№ 27102023. Відповідно до пункту 1.1 договору факторингу від 27 жовтня 2023 року № 27102023 в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Згідно п. 9.8 договору, до нього додаються наступні додатки, що складають його невід`ємну частину: додаток № 1 - форма реєстру боржників, додаток № 2 - форма акту прийому-передачі реєстру боржників, додаток № 3 - форма акту прийому-передачі документації, додаток № 4 - форма реєстру боржників в електронному вигляді, додаток № 5 - форма акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників у електронному вигляді.

27 жовтня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 27 жовтня 2023 року № 27102023.

Згідно витягу з вказаного реєстру боржників, ТОВ «Стар Файненс Груп» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до ОСОБА_1 за договором

№ 19413-03/2023 у розмірі 44 070,00 грн, з яких: з яких: 11 300,00 грн - залишок заборгованості за основним боргом, 32 770,00 грн - залишок заборгованості за відсотками. Вказаний витяг не завірено печатками обох сторін договору, складено представником ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до складеного позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором від

12 березня 2023 року № 19413-03/2023 за період з 27 жовтня 2023 року по 29 лютого 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 44 070,00 грн, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 11 300,00 грн, заборгованість за відсотками - 32 770,00 грн.

Разом із тим, матеріали справи не містять повідомлення боржника ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за договором позики від 12 березня 2023 року № 19413-03/2023 передачу персональних даних боржника та надання йому інформації про фактора, що обумовлено частиною першою статті 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували факт переходу права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 12 березня 2023 року

№ 19413-03/2023 до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що ТОВ «ФК «Інвеструм» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту від 20 лютого 2023 року № 32197-02/2023 на суму 50 900,00 грн, з яких 15 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 35 900,00 грн - заборгованість за відсотками.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов`язань з повернення грошових коштів за договором про надання фінансового кредиту від 20 лютого 2023 року № 32197-02/2023 утворилась заборгованість у розмірі 50 900,00 грн, з яких 15 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 35 900,00 грн - заборгованість за відсотками.

Однак, суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаним положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року

№ 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по справі ОСОБА_1 згідно договору про надання фінансового кредиту від

20 лютого 2023 року № 32197-02/2023, укладеного з ТОВ «ФК «Інвеструм», перераховано грошові кошти у розмірі, що зазначено позивачем по справі.

Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач у позові не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначені розрахунки з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Однак, як уже зазначалося раніше, в матеріалах справи міститься заявка від 16 березня

2023 року на відстрочення виконання зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту від 20 лютого 2023 року № 32197-02/2023, складена ОСОБА_1 та підписана за допомогою одноразового ідентифікатору. Із заявки вбачається, що ОСОБА_1 станом на 16 березня

2023 року сплатила суму в розмірі 4 500,00 грн, необхідну для відстрочення виконання зобов`язання, відповідно до пункту 4.6 Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ ФК «Інвеструм», які є невід`ємною частиною договору надання фінансового кредиту. На підставі вказаної заявки між сторонами 16 березня 2023 року укладено додаткову угоду до договору про надання фінансового кредиту.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 16 березня 2023 року сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за договором на 10 днів, тобто до 25 березня 2023 року. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості клієнта становить 18 000,00 грн. У зв`язку із відстроченням виконання зобов`язання за договором, клієнт зобов`язується здійснити повернення кредиту відповідно до умов зміненого графіку розрахунків: термін, на який надано кредит - 25 днів, сума кредиту - 15 000,00 грн, фіксована процентна ставка за день користування - 0,80 %, сума відсотків за користування кредитом - 3 000,00 грн, до оплати (всього) - 18 000,00 грн.

Таким чином, судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що між сторонами було укладено договір про надання фінансового кредиту від 20 лютого 2023 року № 32197-02/2023, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн зі сплатою відсотків відповідно до умов договору.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання з повернення грошових коштів, звертався із заявкою про відстрочення виконання зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого між сторонами укладено додаткову угоду, якою погоджено зміну дати виконання зобов`язання, визначено новий розмір відсотків, а також підтверджено, що розмір тіла кредиту не змінився та становить 15 000,00 грн, при цьому, сума відсотків за користування кредитом становить 3 000,00 грн. Тобто, сума, що підлягає до сплати ОСОБА_1 за договором від 20 лютого 2023 року № 32197-02/2023 року становить 18 000,00 грн.

Доказів того, що після укладення вказаної додаткової угоди відповідачем на виконання зобов`язань було сплачено грошові кошти, суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодних розрахунків на підтвердження заявлених сум відсотків в розмірі 35 900,00 грн за користування грошовими коштами, зокрема, з яких можна встановити порядок і період нарахування відсотків, процентну ставку, застосовану до такого розрахунку.

Крім того, заявлена позивачем до стягнення сума відсотків перевищує суму відсотків, яка передбачена умовами договору про надання фінансового кредиту у межах погоджених строків користування грошовими коштами відповідно до додаткової угоди від 16 березня 2023 року.

В той же час, суд зауважує, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату відсотків до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати відсотки за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий правовий висновок Верховний Суд зробив у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17.

З урахуванням викладеного, суд приймає факт визнання відповідачем розміру заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від 20 лютого 2023 року № 32197-02/2023 в сумі

18 000,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 3 000,00 грн, що підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ».

У свою чергу, слід зазначити, що обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до вимог частини третьої, четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті

79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Частинами першої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із вимогами статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування. При цьому, позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника позивача.

Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року по справі 755/18920/18.

Отже, у зв`язку із недоведеністю розміру заборгованості відповідача ОСОБА_1 в частині нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, вимога ТОВ «ФК «АЄПБ» про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від 20 лютого 2023 року

№ 32197-02/2023 у розмірі 50 900,00 грн, підлягає частковому задоволенню. А саме на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) у розмірі 15 000,00 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 3 000,00 грн, що разом складає 18 000,00 грн.

Вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від 12 березня 2023 року № 19413-03/2023 у розмірі 44 070,00 грн задоволенню не підлягають, у зв`язку із недоведеністю факту переходу прав вимоги за договором від ТОВ «ФК «Інвеструм» до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 05 березня 2024 року № 61491 про оплату судового збору на суму 3 028,00 грн.

Згідно із статтею 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позову на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у сумі 573,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 517, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, статтями 12, 13, 49, 81, 89 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту від 20 лютого 2023 року № 32197-02/2023 у розмірі 18 000,00 грн (вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 573,90 грн (п`ятсот сімдесят три гривні 90 копійок).

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду виготовлено 13 грудня 2024 року.

Суддя О.О. Хромова

Часті запитання

Який тип судового документу № 123768862 ?

Документ № 123768862 це Decision

Яка дата ухвалення судового документу № 123768862 ?

Дата ухвалення - 13.12.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 123768862 ?

Форма судочинства - Civil

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 123768862 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Data about the court decision No. 123768862, Dnipro District Court of Kyiv City

The court decision No. 123768862, Dnipro District Court of Kyiv City was adopted on 13.12.2024. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information easily.

The court decision No. 123768862 refers to case No. 755/5445/24

This decision relates to case No. 755/5445/24. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment:


Our system allows searching by various criteria, such as region or court name. In addition, exhaustive customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for data. That allows you to effectively save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 123768861
Next document : 123768863