Court ruling № 123767897, 16.12.2024, Saltivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Moskovskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 643/11971/24

Провадження № 2-з/643/94/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання - Вишнякової Є.О.

прокурора Салтівської окружної прокуратури м.Харкова Маркевич Ю.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області в інтересах Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва, визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року до Московського раойнного суду м.Харкова надійшла позовна заява Керівника Салтівськоїокружної прокуратурим.ХарковаХарківської областів інтересахХарківської міськоїради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва, визнання недійсним договору купівлі-продажу, в якій позивач просить усунути перешкоди у здійсненні права Харківської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності шляхом:

- визнання за Харківською територіальною громадою в особі Харківської міської ради, як за власником земельної ділянки, права власності на самочинно побудований об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення №1, 2 в літ. «В-1», загальною площею 98,1 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: №2001650663101);

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №1, 2 в літ. «В-1», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 30.01.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю за №282. Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.10.2024.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22.10.2024 було прийнято до розгляду та відкрито провадження за вказаною позовною заявою.

Керівник Салтівської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області в інтересах Харківської міської ради подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборони на відчуження нежитлових приміщень №1, 2 в літ. «В-1», загальною площею 98,1 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: №2001650663101). Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.12.2024.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2024, заява розподілена судді Довготько Т.М.

В обґрунтування вищевказаної заяви прокурор зазначив, що приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотовим Станіславом Давидовичем (далі - реєстратор) 28.12.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію, індексний номер: №50534339, об`єкту нерухомого майна №2001650663101 (номер запису про право власності №34930325), а саме: нежитлових приміщень №1, 2 в літ. «В-1», загальною площею 98,1 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а також внесені відомості про право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_3 . Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: інформаційної довідки №397393596 від 01.10.2024, підставою виникнення права власності був технічний паспорт № НОМЕР_1 , виданий 16.12.2019 ТОВ «ЛІМІНГТОН» та довідка №13595, видана 17.12.2019 ТОВ «ЛІМІНГТОН». ОСОБА_3 по нежитлових приміщень №1, 2 в нежитловій будівлі літ. «В-1», загальною площею 98,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №282 від 30.01.2020 продано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На теперішній час, саме за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення №1, 2 в літ. «В-1», загальною площею 98,1 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із цим, у разі задоволення позовних вимог відповідачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 втрачають право власності на спірне майно. Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичні власники спірного нерухомого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можуть розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення, поділ, виділ чи об`єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Таким чином, наявність у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб. До того ж, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо можуть здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власник може ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.

Прокурор Салтівської окружної прокуратури м.Харкова Маркевич Ю.В. в підготовчому судовому засіданні просила задовольнити заяву про забезпечення позову.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.10.2024, спірні нежитлові приміщення №1, 2 в літ. «В-1», загальною площею 98,1 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві спільної часткової власності по частині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3ст.150 ЦПК України).

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Слід зазначити, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Враховуючи предмет спору, а також те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, беручи до уваги обставини справи, співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, та те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення, суд вважає, що у даному випадку необхідним та співмірним видом забезпечення позову буде заборона відчуження майна її власником.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити відчуження нежитлових приміщень №1, 2 в літ. «В-1», загальною площею 98,1 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: №2001650663101), що належать на праві спільної часткової власності по частині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Копію ухвали для виконання направити до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Павлівська, 4).

Заходи зустрічного забезпечення не вживати.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Довготько Т.М.