Decision № 123746716, 13.12.2024, Voznesensk City and District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 473/4487/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"13" грудня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

в серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 69352,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04 липня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено договір № 6830140 про надання споживчого кредиту, за умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 20000,00 грн з терміном користування 364 дні, згідно графіку платежів: періодичність платежів зі сплати процентів кожні 28 днів, дата повного повернення кредиту02 липня 2024 року. В свою чергу, відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі: стандартна процентна ставка становить 1,99 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом; знижена процентна ставка становить 1,493 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (згідно п. 1.5.2 договору застосовується якщо споживач до 01 серпня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту).

27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору № 6830140 від 04 липня 2023 року.

Відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за договором у розмірі 69352,00 грн, в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 20000,00 грн, заборгованість за процентами в загальному розмірі 49352,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст.128 ЦПК Українивважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві проти цього не заперечував.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 1ст.626 ЦК Українидоговором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1ст. 627ЦК Українипередбачає, що відповідно дост.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1ст. 628ЦК України,зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст.1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2ст.639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що учасники кредитних правовідносин з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно дост.12 Закону України «Про електронну комерцію»позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином відповідач набув статусу, прав та обов`язків позичальника у кредитних правовідносинах.

Відповідно до ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, 04 липня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено договір № 6830140 про надання споживчого кредиту, за умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 20000,00 грн з терміном користування 364 дні, згідно графіку платежів: періодичність платежів зі сплати процентів кожні 28 днів, дата повного повернення кредиту02 липня 2024 року. В свою чергу, відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі: стандартна процентна ставка становить 1,99 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом; знижена процентна ставка становить 1,493 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (згідно п. 1.5.2 договору застосовується якщо споживач до 01 серпня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту).

Зміст кредитного договору свідчить про досягнення сторонами згоди відносно всіх істотних умов договору, в тому числі й щодо встановлення процентів.

ТОВ «Авентус Україна» перерахувало кредитні кошти у розмірі 20000,00 грн на рахунок позичальника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що:"стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню".

Укладений між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем кредитний договір чи окремі його умови у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положень ст.204ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.

27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору № 6830140 від 04 липня 2023 року.

В той же час, матеріали справи не містять доказів належного виконання позичальником своїх зобов`язань на користь первісного кредитора або його правонаступника.

Отже, враховуючи положення п.п.1.4, п.1.5.1 договору №6830140 про надання споживчого кредиту від 04 липня 2023 року, п.п.1.1 договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року, витяг з реєстру боржників до вказаного договору факторингу, суд погоджується з визначеною позивачем сумою заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача, а саме 69352,00 грн, з яких: 20000,00 грнзаборгованість за кредитом, 35024,00 грнзаборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором за період з 04 липня 2023 року по 01 жовтня 2023 року, 14328,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими позивачем за період з 27 травня 2024 року по 02 липня 2024 року.

Правомірність нарахування позивачем заборгованості за кредитом, процентам, позичальником не спростовано.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в розмірі 2422,40 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК Українивитрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача до позовної заяви надано копію договору про надання правничої допомоги від 17 липня 2024 року №17/07-2024, копію рахунку на оплату № 3678/18/07 від 18 липня 2024 року, копію акта прийому-передачі наданих послуг від 18 липня 2024 року. Згідно наданих документів вартість наданих послуг становить 10000,00 грн (збір та аналіз доказів, складання позовної заяви, подання позовної заяви).

Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, наданими послугами є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»,місцезнаходження: місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2, ідентифікаційний код 44559822, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №6830140 від 04 липня 2023 року в розмірі 69352,00 грн, в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 20000,00 грн, заборгованість за процентами в загальному розмірі 49352,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»,місцезнаходження: місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2, ідентифікаційний код 44559822, судові витрати в розмірі 4422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В. Лузан