Decision № 123737324, 29.11.2024, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2024 Справа №607/19911/24 Провадження №2/607/3911/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі :

головуючого судді Кунець Н.Р.

з участю секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом Великоберезовицької селищної ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Великоберезовицька селищна рада, звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила дитину ОСОБА_3 , яку відмовилася забирати додому із КНП «Пологовий будинок» Дубенської міської ради. У актовому записі про народження ОСОБА_3 відомості про батька вказані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, за вказівкою матері. 04.03.2024 малолітню ОСОБА_3 поставлено на облік служби у справах дітей, як дитину, яка залишилася без батьківського піклування та на підставі розпорядженням Тернопільської районної військової адміністрації Тернопільської області від 24.04.2024 № 124/01-01, влаштовано на виховання та спільне проживання в прийомну сім`ю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Позивач вказує, що окрім новонародженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач ОСОБА_2 народила ще чотирьох дітей, а саме, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно яких відповідач позбавлена батьківських прав. Старший син відповідача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишився проживати зі своїм батьком, а інші троє її малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 перебувають на первинному обліку служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради та виховуються у прийомній сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . У свою чергу відповідач життям сина не цікавиться вихованням, розвитком та здоров`ям своїх дітей не цікавиться.

Позивач зауважує, що за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_2 санітарно-гігієнічні умови незадовільні, відключені усі комунікації через заборгованість. Протягом останніх двох років відповідач проживала в будинку свого співмешканця, при цьому будинок глиняний, опалення і освітлення відсутнє. Відповідач ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, перебуваючи в різних областях України, надаючи послуги сексуального характеру за грошову винагороду та не бере жодної участі в утриманні та вихованні своєї дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Більше того, у телефонній бесіді, проведеній 09.08.2024 відповідач повідомила, що не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно дочки ОСОБА_10 , оскільки у неї немає постійного помешкання для проживання, а будинок у якому вона зареєстрована знаходиться у напіврозваленому стані, всі комунікації відключені. Від надання соціального житла ОСОБА_2 відмовилася та не шукає шляхів зв`язку з дитиною.

З огляду на вищевикладене, захищаючи права та інтереси малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач просить суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; передати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки і піклування Великоберезовицької селищної ради для вирішення питання її влаштування; стягнути з ОСОБА_2 на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку у твердій грошовій сумі 1281,50 грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 31.10.2024 постановленою у судовому засіданні без видалення в нарадчу кімнату та занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача Великоберезовицької селищної ради Гайда Л.П.позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, хоча про день та час слухання справи була належним чином повідомлена, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень - судових повісток про виклик до суду. Крім того, судом додатково вживались заходи повідомлення відповідача через офіційний веб-сайт судової влади України, шляхом розміщення оголошення про виклик ОСОБА_2 до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавала.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подавала, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дубно Дубенського району Рівненської області, про що 01.03.2024 складено актовий запис № 48 та її батьками є: батько - ОСОБА_11 , мати - ОСОБА_2 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 01.03.2024 Дубенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України № 00043854358, від 01.03.2024, відомості про батька у актовому записі про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 48 складеному 01.03.2024, записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відмовилась забирати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із КНП «Пологовий будинок» Дубенської міської ради, у зв`язку із складними життєвими обставинами, що слідує із заяви ОСОБА_2 про відмову забирати дитину з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я від 01.03.2024. У заяві ОСОБА_2 також зазначила, що повністю розуміє викладене нею. Правові наслідки відмови забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я, надання дитині статусу позбавленої батьківського піклування, усиновлення чи влаштування в інші форми сімейного виховання їй роз`яснені. Ця заяву написана нею добровільно.

Відповідно до акту КНП «Пологовий будинок» Дубенської міської ради про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я складеного 01.03.2024 працівниками закладу охорони здоров`я у присутності працівника органу внутрішніх справ України та представника служби у справах дітей, 01.03.2024 о 13 год. 00 хв. в КНП «Пологовий будинок» Дубенської міської ради виявлена покинута дитина жіночої статі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з довідкою Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради про проведення бесіди із ОСОБА_2 від 01.03.2024, начальником служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради Голдою Л.П. проведено бесіду із ОСОБА_2 , в якій з`ясовано що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дитину ОСОБА_3 , яку має намір залишити у КНП «Пологовий будинок» Дубенської міської ради. 01.03.2024 ОСОБА_2 написала заяву про відмову забрати дитину ОСОБА_3 з пологового будинку. 01.03.2024 складено Акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку мати відмовилася забирати з пологового будинку. ОСОБА_2 ознайомлено із ст. ст. 142, 143, 144, 164, ч. 2 ст. 219 СК України. Від соціального житла ОСОБА_2 відмовилась. Останній роз`яснено про те, що в разі необґрунтованої відмови забрати дитину в зазначений строк, а також відмови від участі в її вихованні та утриманні без поважних причин орган опіки має право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав на дитину або передати її на усиновлення іншим особам без згоди матері.

Рішенням Виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради № 95 від 12.03.2024 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, на підставі заяви матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про відмову забрати дитину з пологового будинку від 01.03.2024, Акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку мати відмовилися забрати з пологового будинку від 01.03.2024 та Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00043854358, від 01.03.2024, виданого Дубенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Службі у справах дітей Великоберезовицької селищної ради доручено здійснювати соціально-правовий захист малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її влаштування у сімейні форми виховання.

Наказом Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради № 9/2-од від 13.03.2024, «Про взяття на первинний облік дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_3 »,дитину позбавлену батьківського піклування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взято на первинний облік служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради дитину.

Розпорядженням Тернопільської районної військової адміністрації Тернопільської області № 124/01-01 від 24.04.2024, дитину, позбавлену батьківського піклування, яка перебуває на первинному обліку служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано до прийомної сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вирішено дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати з 25.04.2024 до прийомної сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно характеристики від 12.08.2024 № 78, наданої Настасівським старостинським округом Великоберезовицької селишної ради, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На протязі останніх двох років дана особа співмешкала в будинку ОСОБА_12 без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_2 . Даний будинок глиняний, опалення і освітлення відсутнє. ОСОБА_2 народивши трьох дітей була позбавлена рішенням суду материнських прав. Дана особа веде аморальний спосіб життя, перебуваючи в різних областях України, надаючи послуги сексуального характеру за грошову винагороду. В житловому будинку її матері ОСОБА_13 опалення та світло відсутнє через заборгованість і на даний час мати виїхала з будинку в невідому місцевість.

Відповідно до акту обстеження умов проживання складеного 09.08.2024, начальником Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради Голдою Л.П., головним спеціалістом Руцькою У.Б. та інспектором сектору ЮП ТРУП ГУНП в Тернопільській області Руташинським А.В. проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проте потрапити у помешкання не вдалося, оскільки нічого не було у ньому.

Як вбачається з довідки Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради про проведення телефонної бесіди із ОСОБА_2 від 09.08.2024, начальником служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради Голдою Л.П. проведено телефонну бесіду із ОСОБА_2 , щодо доцільності позбавлення її батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ході бесіди з`ясовано що мати не заперечує щодо її позбавлення батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_10 , 2024 року народження. З її слів, у неї немає постійного помешкання для проживання, відтак приходиться ночувати у різних місцях, а будинок матері в якому вона зареєстрована у с. Настасів Тернопільського району не є придатним для проживання, знаходиться у напіврозваленому стані, всі комунікації у ньому відключені.

Згідно з довідкою Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради про проведення бесіди із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 09.08.2024, начальником служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради Голдою Л.П. проведено бесіду із прийомними батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щодо участі біологічної матері ОСОБА_2 у вихованні та утриманні дітей ОСОБА_14 , 2010 року народження, ОСОБА_15 , 2012 року народження, ОСОБА_16 , 2013 року народження, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ході бесіди встановлено, що ОСОБА_2 є позбавленою батьківських прав відносно трьох дітей, які були влаштовані розпорядженням голови ТРДА від 24.02.2017 у їх прийомну сім`ю. Зі слів подружжя ОСОБА_18 , за період перебування ОСОБА_10 у їх сім`ї мати лише один раз у червні 2024 року навідалася до неї. Було зроблено спільне фото матері і дочки, яке знаходиться на телефоні ОСОБА_2 . ОСОБА_2 коштів на утримання дочки не надає, не цікавиться її здоров`я. Зі слів ОСОБА_2 вона не має наміру забирати дочку ОСОБА_19 додому та не проти, щоб її позбавили батьківських прав відносно неї.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 26.08.2024 справжність підпису якої засвідчено старостою Настасівського старостинського округу Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_20 , ОСОБА_2 повідомила, що їй відомо про намір на позбавлення її батьківських прав щодо її малолітньої дочки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . З цього приводу ОСОБА_2 зазначила, що вона перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, без будь - якого примусу, як фізичного так і морального, діючи добровільно, розуміючи та усвідомлюючи правове значення та наслідки, цією заявою стверджує, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав та стверджує, що ОСОБА_3 із нею не проживає, та вона не бере жодної участі у її вихованні чи утриманні. Крім того, просить справу про позбавлення її батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в органах опіки та піклування та у судових установах розглядати без її участі.

З рішення Комісії з питань захисту прав людини Виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради № 45 від 03.09.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 та стягнення аліментів вбачається, що комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради, беручи до уваги висновок служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради від 27.08.2024 № 227/01-16, заяву гр. ОСОБА_2 від 26.08.2024, враховуючи думку членів комісії, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути аліменти з матері на утримання дитини.

Як слідує із висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 та стягнення аліментів з матері на утримання дитини, затвердженого рішенням виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради від 03.09.2024 № 351, орган опіки і піклування Великоберезовицької селищної ради беручи до уваги заяву ОСОБА_2 від 26.08.2024, рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради від 03.09.2024 №46, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути аліменти з матері на утримання дитини.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Згідно частини четвертої статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Такий обов`язок батьків передбачений і ч. 2 ст. 150 СК України.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Частиною 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, а також сама дитина, що досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).

Відповідно до норм Сімейного кодексу України кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09, рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту інтересів дитини, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування повинно вирішуватися лише після всебічного дослідження позицій сторін, насамперед, з`ясування ставлення батьків до дитини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не забрала дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з пологового будинку без поважних причини і протягом шести місяців не виявляла щодо неї батьківського піклування, що свідчить про ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов`язків і виходячи із положень статей 164-167 СК є підставою для позбавлення батьківських прав.

При цьому, малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з квітня 2024 року проживає разом з прийомними батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Суд вважає, що позивачем належними, допустимими та достатніми доказами доведено, що відповідач ОСОБА_2 не бере участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не навідується до неї, не цікавиться її життям та станом здоров`я, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечує її необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, а також не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, з народження ОСОБА_3 відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку по її вихованню, не виявляє до неї батьківської уваги та турботи та не надає матеріальної допомоги на її утримання.

За таких підстав суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, що свідчить про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, а відтак позов Великоберезовицької селищної ради є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/17.

Відтак суд доходить висновку, що рішення про позбавлення батьківських прав відповідача відповідає якнайкращим інтересам дитини, не позбавляючи при цьому відповідача можливості за її бажанням піклуватися про дитину. Більше того за правилами ст. 169 СК України позбавлені батьківських прав батьки вправі звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни своєї поведінки, якщо це буде відповідати інтересам дитини.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Частина 3 ст. 166 СК України визначає, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Стаття 180 СК України визначає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також, Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов`язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Аліменти - це кошти на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини: оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дітьми комунальних послуг, лікування нескладних захворювань та інше.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів ( ч.2 ст. 182 СК України).

У відповідності до вимог ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 183 СК України, встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом зауважує, що стягнення аліментів має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.

Положеннями ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, враховуючи необхідність забезпечення прав малолітньої дитиниОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення аліментів, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів на її утримання у розмірі 1281,50 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.09.2024 і досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає, що менший розмір аліментів не буде достатнім для належного виховання та утримання дитини, а також забезпечення належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

Керуючись ст. 150 ч. 2, 3 , 164, 166, 167, 180, 181, 182, 184, 191, 193 ч. 2 СК України, ст. 4, 76, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 6, 247 ч. 2, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Великоберезовицької селищної ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на її утримання у розмірі 1281 (одна тисяча двісті вісімдесят одну) гривня 50 (п`ятдесят) копійок, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.09.2024 і досягнення дитиною повноліття.

Передати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 органу опіки і піклування Великоберезовицької селищної ради для вирішення питання її влаштування.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах сплати платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 09.12.2024.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Великоберезовицька селищна рада, код ЄДРПОУ 04393462, адреса місцезнаходження вул. С. Бандери, 26 смт. Велика Березовиця, 47724.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяН. Р. Кунець