Decision № 123736040, 13.12.2024, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/11155/24

2/212/4760/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що 14.10.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 413498014, підписаний електронним підписом через одноразовий ідентифікатор. За кредитним договором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 20500 грн. зі сплатою відсотків за його користування. Приймаючи умови кредитного договору ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена із його змістом. На виконання умов кредитного договору позичальнику було перераховано грошові кошти на рахунок відповідача. 28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за яким первісний кредитор передав ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу ТОВ «Таліон плюс» набув права грошової вимоги до відповідача 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №050820-01 за яким ТОВ «Таліон Плюс» передав ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до такого 30.09.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ « Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 3009/24, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передав ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 86641,20 грн. Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Так після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 413498014в сумі 86641,20 грн., яка складається з: 20500 грн. заборгованість по кредиту; 66141,20 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Також просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Ухвалою суду від 14 листопада 2024 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Представник позивача, Тараненко А.І., у судове засідання не з`явився, зазначивши в позовній заяві прохання провести розгляд справи за його відсутності, наполягаючи при цьому на задоволенні позову.

Відповідачка, ОСОБА_1 , будучи повідомленою про наявність позову ТОВ «Юніт Капітал» до неї про стягнення боргу, своїм правом на подання відзиву на позов не скористалась.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).

Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.

Судом було встановлено, що 14.10.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено договір кредиту № 413498014, за умовами якого кредитор надав боржнику позику в сумі 20500 грн. строком на 29 днів, з кінцевою датою повернення 12.11.2021,зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1,98% в день, що підтверджується Договором кредитної лінії №413498014.

Також встановлено, що грошові кошти в сумі 20500 грн. на виконання умов кредитного договору № 413498014 були зараховані 14.10.2021 року на банківську карту ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 14.10.2021 року був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено його укладання сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Судом також було встановлено, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року

28.11.2019ТОВ «Манівео»та ТОВ«Таліон Плюс»уклали додатковуугоду №19,згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020

31.12.2020між Клієнтомта Факторомукладено додатковуугоду №26від 31.12.2020 року доДоговору факторингу№28/1118-01від 28.11.2018,що продовжиластрок договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір

факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата

укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01

31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року При цьому інші

умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції

від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка

продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші

умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції

від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка

продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року

Відповідно доп.1.3.Договору факторингу№ 28/1118-01від 28.11.2018визначено,що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому

числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними

Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в

майбутньому

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №164 від 14.12.2021 до Договору

факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до

нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на

загальну суму 51 819,90 грн

05.08.2020між ТОВ«Таліон Плюс»та ТОВ«ФК «ОнлайнФінанс» укладеноДоговір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року

Також ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд

додаткових угод :№2 від 03.08.2021,та №3 від 30.12.2022, за якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно,всі інші умови залишились без змін.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору

факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн

Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 86641,20 грн

30.09.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ « Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 3009/24, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передав ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу ТОВ «Юніт Капітал» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 86641,20 грн. , з яких 20500 грн. заборгованість по кредиту; 66141,20 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином права вимоги за договором кредиту №547733144 від 07.01.2023 року, укладеним ОСОБА_2 із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з рештою перейшло до ТОВ «Юніт капітал».

Суд при цьому встановив, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку наразі вона повинна сплатити на користь позивача.

Вирішуючи питання про розмір такої заборгованості суд вказує, що за абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК в разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, суд вказує, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги за ч. 2 ст. 1050 ЦК.

При цьому в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно п 1.7 Договору кредитної лінії №413498014 кредитна лінія надається строком на 29 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 12.11.2021 року.

Згідно п. 1.9.3 Договору кредитної лінії №413498014 якщо позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70%річних,що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальноюо бставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

Згідно п. 1.12.2 Договору кредитної лінії №413498014 Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та

є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Згідно п. 1.14.2 Договору кредитної лінії №413498014 у разі настання передбаченої п.1.9.3.Договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів, за встановлений в п. 1.2. Договору строк, у розмірі

що розрахований за Базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 32271 грн.10коп. (тридцять дві тисячі двісті сімдесят одна грн. десять коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 11771 грн 10 коп.та суму Кредиту у розмірі 20500 грн 00 коп.

Таким чином суд відхиляє посилання ТОВ «Юніт Капітал» на доведеність розміру боргу відповідача перед позивачем у зазначеному в позовній заяві розмірі, оскільки суд не приймає аргументи про те, що первісний кредитор мав право нараховувати передбачені відповідним договором кредиту проценти позичальнику до повного погашення ним заборгованості.

Отже, суд зазначає, що нарахування ОСОБА_3 відсотків за межами дії укладеного відповідачем кредитного договору № 413498014 суперечить вимогам закону.

Аналогічна правова позиції була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

Таким чином суд встановив наявність боргу ОСОБА_3 перед позивачем за договором № 413498014 саме в сумі 32271,10 грн., з яких 20500 грн. борг за кредитом, та 11711,10 грн. борг з відсотків, що повністю узгоджується із умовами кредитного договору № 413498014, яким визначено, що відсотки на суму боргу нараховуються від дати видачі кредиту та протягом 29 днів у розмірі 1,98 % (20500х 29 х 1,98% = 11711,10).

Підсумовуючи, суд зазначає, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал», заявлені до відповідача, підлягають на підставі викладеного судом вмотивування частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача з ОСОБА_3 боргу за договором кредиту від 14.10.2021 року № 413498014 в сумі 32271,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що понесені ТОВ «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн. підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги від 01 жовтня 2024 року з переліком видів послуг адвоката, додатковою угодою №1 до договору надання правничої допомоги № 0110/24, актом прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2024 року, яким визначено вартість години роботи адвоката та визначена вартість юридичних послуг, наданих адвокатом Тараненко А.І., в загальній сумі 6000 грн., а також кількість часу витраченого на надану правову допомогу з детальним переліком проведеної роботи.

Таким чином з огляду на зазначені норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду, зважаючи на встановлені судом обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу в сумі 6000 грн. були доведені, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим, а також дотримані критерії розумності їх вартості.

Натомість, враховуючи, що суд частково задовольнив заявлені позовні вимоги, то витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 грн. підлягають на підставі ст. 141 ЦПК стягненню з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог, тобто в сумі 1934,26 (32271,10 / 86641,20 х 6000 = 2234,81) грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «Юніт Капітал» зі сплати судового збору відповідно до частки задоволених судом позовних вимог, що дорівнює 780,92 грн. (32271,10 / 86641,20 х 2422,40 = 902,27).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість в розмірі 32271(тридцять дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати з оплати судового збору в сумі 902,27 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 2234,81 грн.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 13 грудня 2024 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: м. Київ, вул. Рогнідинська буд. 4 літ.А оф.10

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Суддя: Д. О. Козлов