Court ruling № 123726294, 10.12.2024, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 грудня 2024 рокуСправа №160/28290/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Дніпро клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/28290/24 за позовною заявою Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

23.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства Дослідне господарство Дніпро Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (сел. Дніпровське, Дніпропетровська область, 52071, код ЄДРПОУ 30093529) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії, щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0358810408 від 05.06.2024 Форма «Н» та скасувати податкове повідомлення-рішення повідомлення-рішення № 0358810408 від 05.06.2024 Форма «Н», Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області видане Державному підприємству Дослідне господарство Дніпро Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України, яким встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських операцій, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року позовну заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без руху із наданням часу на усунення недоліків позову

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у якому зазначено, що позивачем в позовній заяві здійснювалась процедура адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, на що, 13.08.2024 року позивачем отримано Рішення про результати розгляду скарги №23716/6/99-00-06-01-04-06 від 02.08.2024р. Вказаним рішенням податкове повідомлення-рішення №0358810408 від 05.06.2024 Форма «Н» залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Заява обґрунтована посиланням на те, що відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається. Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. За правовою позицією викладеної в постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20, до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії: - шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору; - три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику; - один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги. Так, відповідач вважає, що перебіг строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності вищевказаного податкового повідомлення рішення, виник з дня отримання рішення ДПС України від 02.08.2024 року №23716/6/99-00-06-01-04-06. Згідно з відомостями у ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» позовну заяву у справі №160/28290/24 сформовано в системі 23.10.2024 року. Тобто, поза межами строків визначених у п.56.19 ПК України та місячного строку визначеному у постановах Верховного Суду.

При розгляді клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/28290/24 суд виходить з наступного.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 ч. 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно п. 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем в порядку досудового врегулювання спору до Державної податкової служби України було направлено скаргу про перегляд і скасування податкового повідомлення-рішення №0358810408 від 05.06.2024 Форми «Н».

Отже, виходячи з приписів п.56.19 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилась процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

За результатом розгляду скарги Державною податковою службою України 02.08.2024 за №23716/6/99-00-06-01-04-06 прийнято рішення про залишення без змін ППР Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0358810408 від 05.06.2024 Форми «Н», а скаргу без задоволення.

Як зазначає сам позивач у позовній заяві рішення ДПС України було отримано ним 13.08.2024.

З урахуванням наведеного вище, останнім днем звернення позивача з позовною заявою є 13.09.2024, натомість позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» лише 23.10.2024.

Згідно з частинами 1 і 3 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на наведене вище позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до суду.

При цьому суд звертає увагу на те, що системний аналіз положень ст. 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому дати змогу подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 14 липня 2022 року у справі 380/10649/21, від 09 червня 2022 року у справі №160/15960/20, від 05 травня 2022 року у справі №420/6134/21, від 20 вересня 2023 року у справі №560/6732/22.

Таким чином, для усунення вказаних недоліків позивачу слід надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви та залишити без руху позовну заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/28290/24 відмовити.

Позовну заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Луніна