Court ruling № 123720584, 11.12.2024, Kherson City Court of Kherson Oblast

Справа № 766/19317/24 н/п 2-з/766/234/24

УХВАЛА

про забезпечення позову

11.12.2024р. суддя Херсонського міського суду Херсонської області Зуб І.Ю. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №766/19317/24,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду із даною заявою через систему «Електронний Суд», посилаючись на те, що нею подано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», третя особа: Приватний виконавець Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що в разі задоволення позовних вимог, виконавчий документ буде визнаний таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, спір стосується саме правомірності виконавчого документа, на підставі якого застосовується стягнення з моїх доходів. Цей захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з її доходів.Просить забезпечити позов, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу виконавчого напису №1949 від 13.07.2019, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, за виконавчим провадженням №59723284, яке відкрито Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ПавелківТ.Л.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.11.2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», третя особа: Приватний виконавець Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України в судове засідання сторони не викликались.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до п.п. 2, 6 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії та зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, що зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення доказів».

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення доказів» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, втому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, до вирішення справи по суті стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису слід зупинити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги щодо зупинення стягнення за виконавчим написом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №766/19317/24 - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документу виконавчого напису №1949 від 13.07.2019, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, за виконавчим провадженням №59723284, яке відкрито Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ПавелківТ.Л., до набрання законної сили рішенням суду у справі № 766/19317/24.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяІ. Ю. Зуб