Court ruling № 123662971, 10.12.2024, Frankivskyi District Court of Lviv City

462/8668/24

2/465/3768/24

У Х В А Л А

10.12.2024 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач: Львівська міська рада (ЄДРПОУ: 04055896, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, буд. 1),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: П`ята Львівська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд. 69),

предмет позову: визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

6 грудня 2024 року на адресу суду надійшла указана позовна заява, скерована ухвалою Залізничного районного суду м. Львова за підсудністю за місцем знаходження нерухомого майна.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Цивільно процесуального кодексу України (надалі по тексту -ЦПК України), визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням указаної правової підстави позивач, у прохальній частині позовної заяви, конкретизував зміст позовних вимог, вказавши двомісячний строк, який вона просить визначити як такий, який буде достатнім для неї для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її сестри, ОСОБА_2 , про факт настання якої вона дізналася більш, ніж через 19 місяців.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Під час вивчення позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 175, 177ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Позовна заява підписана адвокатом, повноваження якого підтверджені довіреністю.

Встановлено, що позивач вказує відповідачем Львівську міську раду. При цьому у позовній заяві зазначено лише про смерть сина спадкодавця, який відноситься до спадкоємців першої черги. За змістом висловленої позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 15.07.2020 у справі № 759/3515/19, провадження № 61-6701св20), відповідачами у справах щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, є саме спадкоємці, які прийняли спадщину. В разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом чи усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Разом з тим, позовна заява не містить відомостей щодо наявності/відсутності спадкоємців за законом, визначених ст. 1261-1266 ЦК України, окрім сина спадкодавця. Зміст позовної заяви також частково орієнтує суд щодо спадкоємців четвертої черги, через наявність актуальних відомостей щодо зареєстрованих осіб у квартирі спадкодавця.

Відсутність таких відомостей позбавляє суд можливості визначити суб`єктний склад учасників спірних правовідносин, зокрема визначити належного відповідача.

Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом. Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.

Частинами 1, 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовна заява складена українською мовою, а частина доданих до неї додатків (письмові докази), які за формою є документами правового характеру та посвідчують обставини виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків сторін спору, складені мовою іноземної держави без їх перекладу на українську мову.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Статтею 79 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

З метою дотримання вимог ст. 10 Конституції України, ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 9 ЦПК України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суддя дійшов висновку, що додані до позовної заяви документи, які викладені іноземною мовою, необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу цих документів нотаріально.

Крім цього, представником позивача у додатках до позовної заяви додано копію свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого 22.10.2024 повторно Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, оригінал якого було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, та повторна видача свідоцтва у разі внесення змін до актового запису чи його поновлення здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичними представництвами і консульськими установами України на підставі актового запису цивільного стану за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров`я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування.

Представником позивача не зазначено відомостей кому видано оригінал свідоцтва про смерть та підставу отримання свідоцтва повторно (викрадення, загублення, пошкодження, знищення). Відомості про указаний факт також може мати значення для визначення кола осіб, прав та інтересів яких стосується спір про право.

Також позовна заява не містить жодної інформації про те, ким, за чий рахунок та де здійснено поховання спадкодавця.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»: Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі неможливості особисто отримати відомості відповідно до положень ст. 84 ЦПК України учасник справи вправі подати відповідне клопотання про витребування та підтвердження неможливості отримати необхідну інформацію.

З урахуванням викладеного, суд роз`яснює право подання до суду клопотання про витребування спадкової справи.

На підставі вище викладеного, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, зобов`язавши позивача усунути вище вказані недоліки в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене та керуючись ст.175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву - залишити без руху і надати представнику позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити представнику позивача, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Баран О.І.