Court ruling № 123640407, 28.11.2024, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.11.2024 Справа № 914/1341/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Буд Компані"

до відповідача Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат"

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном

за участю представників:

від позивача Шаровський Р.М.

від відповідача Давид А.М.

від третьої особи Іванів Н.О.

ВСТАНОВИВ

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Буд Компані" до відповідача Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном.

Зокрема позивач у позовній заяві просить зобов`язати Державне підприємство «Львівський військовий лісокомбінат» усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Буд Компані» орендованим за договором оренди від 30.09.2022 №63 нерухомим майном, що належить до державної власності шляхом надання вільного доступу до нежитлового приміщення №2 будівлі сховища СРМ-10 (літ. «З»-1) загальною площею 328,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 3 та перебуває на балансі ДП «Львівський військовий лісокомбінат».

У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача на користь позивача 24300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача подав заяву (вх.№28206/24 від 21.11.2024) про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору. У поданій заяві позивач також просить стягнути з відповідача заявлену у позовній заяві суму судових витрат.

Представники відповідача та третьої особи проти закриття провадження у справі не заперечили.

Розглянувши заяву про закриття провадження у справі, суд зазначає таке.

30.09.2022 між Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській, Закарпатській, та Волинській областях (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Буд Компані» (орендар) та Державним підприємством «Львівський військовий лісокомбінат» (балансоутримувач), укладено договір №63 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого в оренду передається державне нерухоме майно - нежитлове приміщення №2 будівлі сховища СРМ-10 (літ. "3-1"), загальною площею 328.4 кв. м, ако розташоване за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 3 та перебуває на балансі ДП "Львівський військовий лісокомбінат".

Огрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві зазначає, що станом на час подання позовної заяви договір оренди є чинним, однак, посадовими особами відповідача з січня 2024 року здійснюються дії щодо недопуску працівників позивача до об`єкта оренди, з огляду на що позивач позбавлений можливості користуватись орендованим нерухомим майном.

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Державне підприємство "Львівський військовий лісокомбінат" зазначило, що підприємство відповідача засноване на державній формі власності Міністерством оборони України, у зв`язку з чим на його території діють певні правила та обмеження, зокрема пропускний режим. Листом від 02.04.2024 №31 відповідач повідомив чинних орендарів про дію пропускного режиму на території відповідача та просив до 15.04.2024 надати списки всіх працівників та їх фотографії із зазначенням прізвища, ім`я та по-батькові для виготовлення перепусток.

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, позивач отримав лист 03.04.2024, що підтверджується підписом представника позивача на зворотній стороні листа, проте всупереч простим та зрозумілим вимогам відповідача, спрямованим на забезпечення безпеки на території підприємства, позивач не надав списку працівників, яких планував залучити до роботи на території орендованого приміщення.

Так, відповідно до Інструкції з організації перепускного режиму на територію Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат», що затверджена Головою комісії з реорганізації ДП «Львівський військовий лісокомбінат» від 02.04.2024, голова комісії ДП «Львівський військовий лісокомбінат» (далі-лісокомбінат) допускає, зустрічає і супроводжує по розташуванню лісокомбінату Президента України, Голову Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України та заступників Міністра оборони України, усіх прямих начальників, а також осіб, призначених для керівництва інспектуванням (перевіркою) лісокомбінату. Зазначені особи допускаються на територію військової частини без перепусток, проте в них перевіряються документи.

Як також передбачено Інструкцією, допуск на територію лісокомбінату інших осіб здійснюється за перепустками, що видаються за рішенням директора лісокомбінату або за розпорядженням вищих начальників.

Однак під час розгляду справи позивачем подано заяву (вх.№28206/24 від 21.11.2024) про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега Буд Компані" зазначає, що йому після проведення слідчих дій 08.11.2024 в межах кримінального провадження №120241414100000490 від 05.05.2024, а саме проведення огляду нежитлових приміщень, які є предметами договорів оренди від 30.09.2022 №62 та №63 та розташовані за адресою: м. Львів, вулиця Луганська, 3 надано відповідачем доступ до орендованих приміщень.

Доказів про результати проведення слідчих дій 08.11.2024 до заяви не долучено.

Поряд з цим позивач повідомив, що відповідач видав йому (працівникам позивача) перепустки на територію ДП «Львівський військовий лісокомбінат» для безперешкодного проходу/проїзду до орендованих нежитлових приміщень.

Водночас, необхідно зазначити, що відповідач 04.11.2024 подав клопотання про долучення до матеріалів справи супровідного листа від 15.10.2024 №113, відповідно до якого Державне підприємство "Львівський військовий лісокомбінат" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Омега Буд Компані" оформлені перепустки на територію Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

При цьому предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Щодо витрат по сплаті судового збору необхідно зазначити, що пунктом 5 частини 1 статті 7 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що відповідно до листа від 02.04.2024 №31 про введення пропускного режиму на території відповідача, позивач до 15.04.2024 мав надати списки всіх працівників для виготовлення перепусток, однак таких списків не надав та ініціював судовий спір, який припинив своє існування у ході розгляду справи саме у зв`язку з отриманням перепусток, а не за інших обставин про які стверджує позивач і як це вбачається з матеріалів справи, беручи до уваги Інструкцію з організації перепускного режиму на територію Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат», що затверджена Головою комісії з реорганізації ДП «Львівський військовий лісокомбінат», суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача, а відтак витрати на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача на підставі частини 9 статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Закрити провадження у справі.

2. У задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено 09.12.2024.

Суддя Петрашко М.М.