№ 123594082, 18.11.2024, Boryspil City and District Court of Kyiv Oblast

Справа № 359/11573/24

Провадження № 3/359/5008/2024

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши у відсутності особи, яка притягується до відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Бориспільського районного управління поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної: НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в:

20.10.2024 року о 11 год. 00 хв. в с. Гнідин, вул. Центральна, 1, блокпост, водій автомобіля «Dodge Challenger»д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Honda CR-V» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , чим вимоги п. 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про, що свідчать матеріали справи. Причини неявки невідомі, будь-яких заяв щодо поважності причин неявки до суду не надіслав, заяв про відкладення розгляду справи до суду також не надходило. У зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя, ознайомившись з матеріалами справи, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 1547552 від 20.10.2024 р., який складений та підписаний уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з яким ОСОБА_1 ознайомлений та який ним власноручно підписано (а.с.2); схемою місця ДТП, яка сталася 20.10.2024 року (а.с.4); письмовими поясненнями ОСОБА_1 та іншого учасника ДТП від 20.10.2024 року (а.с.5,6); Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні вищезазначених вимог ПДР України.

Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Своїми діями, які виразились у порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, а саме п. п. 13.1 ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ст. 124 КУпАП.

На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя виходить з такого.

Відомості про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності в протоколі та в матеріалах справи відсутні.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обставин, то такими на думку суду, є те, що правопорушення вчинене з необережності (ст. 11 КУпАП).

Обставини, що обтяжують не встановлено.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У статті 22 КУпАП закріплено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не закріплено визначення малозначного правопорушення та немає вказівок на його ознаки, однак у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визначення діяння малозначним керуючись тим, що категорія (поняття) малозначність означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.

Як було встановлено судом, при вчиненні ОСОБА_1 вказаного правопорушення, не було завдано значних збитків державним та суспільним інтересам, допущене ним порушення не являється грубим порушенням ПДР, а в результаті ДТП автомобілі отримали незначні механічні пошкодження, що свідчить про фактичну відсутність суспільної небезпеки в його діянні.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини та характер вчиненого правопорушення, обставини за яких вчинено правопорушення, його наслідки, особу правопорушника, його відношення до вчиненого, обставини, що пом`якшують відповідальність, та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також те, що діяння, вчинене ним, містило в собі усі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, але внаслідок конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам фізичним особам, та жодних тяжких наслідків від вчиненого не настало, що в сукупності на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, тому суддя дійшов висновку, що можливо, відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнити її від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.

Саме усне зауваження суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_1 в подальшому, а також співмірним скоєному ним правопорушенню.

Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 23, 33, 34, 40-1, 124, 245, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, у зв`язку з малозначністю вчиненого, оголосивши йому усне зауваження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по притягненню останнього до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, - закрити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної: НОМЕР_1 , на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; МФО 899998, призначення платежу *;101) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя С. М. Вознюк