Court ruling № 123508949, 02.12.2024, Prydniprovskyi District Court of Cherkasy City

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9320/24

Номер провадження 1-кс/711/2574/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого ВР ЗЗКС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні №12024250000000084 від 26.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, який не є особою з інвалідністю, неодруженого, не працюючого, раніше несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий ВР ЗЗКС СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження №12024250000000084 від 26.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024250000000084 від 26.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом на незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту та подальший збут психотропної речовини, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливим мотивом, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», за невстановлених під час досудового розслідування обставин та у невстановленої особи, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, після чого перемістив її до житлового будинку, де фактично проживає останній, що знаходиться в садівничому кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжив зберігати зазначену психотропну речовину з метою подальшого збуту до 26.11.2024.

У подальшому, 26.11.2024, в період часу із 10 год. 05 хв. по 16 год. 50 хв., на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси, працівниками поліції було проведено обшук в приміщенні будинку за місцем проживання ОСОБА_4 в садівничому кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено: дві тарілки білого кольору із вмістом психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетамін, та вилучено дзеркало, на поверхні якого наявна порошкоподібна речовина, яка, відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/124-24/17025-НЗПРАП від 27.11.2024, містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, маса якої (в перерахунку на амфетамін основу) складає 0.028 г., яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

26.11.2024 о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 був затриманий в порядку, визначеному ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто, у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини.

27.11.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході проведення доказами, а саме: даними протоколу обшуку від 26.11.2024, даними висновку експерта № СЕ-19/124-24/17025-НЗПРАП від 27.11.2024, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Разом з тим слідчий вказує, що під час досудового розслідування встановлено, що згідно ухвали Подільського районного суду міста Києва (справа № 758/11036/24) від 04.09.2024, слідчим суддею Подільського районного суд м. Києва надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023105070000167 від 05.02.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України, з метою приводу підозрюваного для його участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, з указаної ухвали суду вбачається, що 05.06.2023 слідчим слідчого відділу Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_4

Ініціатор клопотання вказує, що підставою застосування запобіжного заходу за ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, зокрема у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а тому враховуючи тяжкість можливого майбутнього покарання існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування.

В даному кримінальному провадженні суворість покарання, що може бути призначене підозрюваному, має значення для оцінки ризику його переховування.

При цьому слід врахувати, що на даний час підозрюваний ОСОБА_4 , крім того, підозрюється у вчиненні ряду однорідних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України, переховується від органу досудового розслідування, у зв`язку з чим, 05.06.2023 оголошено розшук останнього.

Вказані обставини беззаперечно свідчать, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема на осіб, які брали участь при проведенні слідчих дій за його участі, у зв`язку з чим останній перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань, шляхом підкупу, погроз чи іншого, а також останній зможе контактувати з іншими особами, що можуть причетними до вчинення злочину, оскільки на даний час в ході досудового розслідування не встановлено вичерпне коло осіб, причетних до його вчинення, та вживати таким чином заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно, до зібраних матеріалів кримінального провадження, вбачається, що ОСОБА_4 раніше вчиняв та підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, що свідчить про те, що його незаконна діяльність в сфері незаконного обігу носить системний характер та свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, та належних висновків для себе не зробив, продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові кримінальні правопорушення, чи продовжити вчиняти корисливі злочини у цій же сфері, що вказує на ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Виходячи з усього вище перерахованого, слідчий приходить до висновку, що жоден із м`якших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, шляхом незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити вчиняти правопорушення у якому підозрюється, виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Інші більш м`які запобіжні заходи, на переконання сторони обвинувачення, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Вказані вище обставини свідчать про недостатність застосування найбільш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрюваного.

Обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти вказаним ризикам. Тяжкість інкримінованого злочину та усвідомлення підозрюваним ймовірність призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, свідчать про ризик того, що підозрюваний буде переховуватись суду та може продовжувати злочинну діяльність.

Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий вважає за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 грн.

Саме такий розмір застави на думку органу слідства та прокуратури буде достатнім стимулюючим засобом, щоб унеможливити у подальшому підозрюваним ОСОБА_4 будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

Разом з тим, слідчий просить покласти на ОСОБА_4 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

На підставі вищевикладеного, слідчий за погодженням з прокурором звернулась з даним клопотанням до слідчого судді та просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з можливістю визначити альтернативний запобіжний заход у виді застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454 200 грн., з покладенням на підозрюваного процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в ньому та додані до нього докази. Додатково зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, що підтверджується здобутими досудовим розслідуванням доказами, в тому числі, протоколами НСРД. Також прокурор зазначив, що підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою є існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема просив суд врахувати те, що підозрюваний усвідомлюючи тяжкість покарання, яка йому загрожує в разі визнання його винним у вчинені вказаного кримінального правопорушення, може переховуватись від слідства та суду. Крім того зауважив на обґрунтованості даного ризику, оскільки ОСОБА_4 більше року перебуває в розшуку в іншому кримінальному провадженні за підозрою останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом психотропних речовин та наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів. Також, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, та на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , з якими він систематично спілкувався, що підтверджується матеріалами досудового розслідування, а тому, перебуваючи на волі, він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даного злочину. Прокурор просив враховувати той факт, що ОСОБА_4 раніше вчиняв та підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, що свідчить про те, що його незаконна діяльність в сфері незаконного обігу носить системний характер, та така незаконна діяльність є джерелом його доходу, а тому останній, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини у цій сфері, або ж продовжити вчинення кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється. Сторона обвинувачення вважає, що саме тримання під вартою зможе запобігти вказаним ризикам. При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, просив призначити заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на його думку, саме такий розмір застави зможе запобігти ризикам, визначених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання сторони обвинувачення та застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання слідчого, враховуючи висловлену позицію його підзахисним, проте просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки розмір застави вказаний прокурором є непомірним для його підзахисного.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, доводи сторони захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024250000000084 від 26.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки санкцією даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до восьми років.

26.11.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 27.11.2024 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколу обшуку від 26.11.2024, даними висновку експерта № СЕ-19/124-24/17025-НЗПРАП від 27.11.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Таким чином, слідчий суддя вважає, що висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.

Також, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється.

При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за інкримінований ОСОБА_4 в провину злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Окрім зазначеного, на думку слідчого судді, на існування вказаного вище ризику також свідчить те, що ОСОБА_4 з 05.06.2023 оголошений в розшук в межах кримінального провадження №12023105070000167 від 05.02.2023, в якому він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України, та ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Київ від 04.09.2024 (справа №758/11036/24) надано дозвіл на затримання останнього з метою приводу в суд для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах зазначеного кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_4 від слідства та суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на свідків у давному кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає, що існує ризик впливу підозрюваного на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, зокрема на ОСОБА_7 , з якими він особисто знайомий та постійно контактував, що вбачається з протоколів за результатами НСРД, про які зазначено у клопотанні. Отже, наведене свідчить про те, що підозрюваний може впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою зміни ними своїх показань та уникнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, оскільки ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, перебуває в розшуку за підозрою у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, та в межах даного кримінального провадження підозрюється у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, який вчинений з корисливих мотивів, що вказує на те, що такі злочинні дії спрямовані на отримання прибутку та на забезпечення свого матеріального становища, що в сукупності може спонукати його до продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, чи вчинення іншого кримінального правопорушення та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного і необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, спосіб та обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який не є особою з інвалідністю, на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за рахунок якого отримував дохід від збуту психотропної речовини, що призводило до неконтрольованого обігу психотропних речовин, а також який перебуває в розшуку за підозрою у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.

При цьому, слідчий суддя враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованого органом досудового розслідування злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров`ю населення, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.

Так, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, особливості події кримінальних правопорушень, вбачається, що особисте зобов`язання, не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо продовження протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним обігом психотропних речовин. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваним, створює істотну загрозу іншим членам суспільства.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2024 рік" на 1 січня поточного року, тобто 3028 грн.

На думку слідчого судді, запропонований стороною обвинувачення розмір застави 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є занадто завищеним та непомірним для підозрюваного, враховуючи, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді будь-яких доказів на підтвердження того, що такий розмір застави є співмірним та пропорційним розміру доходів та майновому стану підозрюваного.

Окремо слід зазначити, що стороною обвинувачення не доведено виключність випадку, що застава у межах визначених чинним законодавством п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільненим з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув`язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 197 КПК України, на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрюваного ОСОБА_4 було затримано 26.11.2024, про що свідчить відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.11.2024. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу строком 60 днів, тобто до 24.01.2025 включно.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчогоВР ЗЗКСслідчого управлінняГоловного управлінняНаціональної поліціїв Черкаськійобласті ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромЧеркаської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониЦентрального регіону ОСОБА_3 ,подане укримінальному провадженні№12024250000000084від 26.02.2024,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених,ч.1ст.307,ч.2ст.307КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 24.01.2025 включно.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання 26 листопада 2024 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача- НОМЕР_1 ; Код банку отримувача (МФО) 820172; банк отримувача- ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12024250000000084, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2024.

Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду,

- не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, зокрема з ОСОБА_7 , у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного строком на 2 місяці, в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити,що уразі невиконанняобов`язківзаставодавцем,а також,якщо підозрюваний,будучи належнимчином повідомленим,не з`явитьсяза викликомдо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду безповажних причинчи неповідомить пропричини своєїнеявки,або якщопорушить іншіпокладені нанього призастосуванні запобіжногозаходу обов`язки,застава звертаєтьсяв дохіддержави тазараховується доспеціального фондуДержавного бюджетуУкраїни йвикористовується упорядку,встановленому закономдля використаннякоштів судовогозбору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 24 січня 2025 року включно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.

Слідчий суддя: ОСОБА_1