Decision № 123493323, 04.12.2024, Kholodnohirskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Kharkiv City)

"04" грудня 2024 р.

Справа № 642/5585/24

Провадження № 2/642/1576/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді- Бородіної О.В.,

за участю секретаря- Брус М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У вересня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з вказаним позовом і просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №8335815375 від 30 грудня 2021 у сумі 21248,62 грн., яка складється з: заборгованості за тілом кредиту 14422,78 грн.; заборгованості за відсотками 1,63 грн.; 6824,21 заборгованість по комісії; 0,00 грн. пеня/штрафи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 30 грудня 2021 року ОСОБА_2 уклала з Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» кредитний договір №8335815375 та отримала грошові кошти у розмірі 14950,00, строком на 36 місяців. 28.02.2024 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу «НІ/11/16-Ф від 28.02.2024, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на уомвах, що існують на дату відступлення права вимоги.

Своїх зобов`язань за договором ОСОБА_1 належним чином не виконувала, в зв`язку з чим має непогашену заборгованість за кредитним договором №8335815375 від 30 грудня 2021 у сумі 21248,62 грн., яка складється з: заборгованості за тілом кредиту 14422,78 грн.; заборгованості за відсотками 1,63 грн.; 6824,21 заборгованість по комісії; 0,00 грн. пеня/штрафи.

З моменту отримання прав вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювало нарахування жодних штрафних санкцій.

Пославшись на викладене, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило позовні вимоги задовольнити. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Ухвалою Ленінського районного суду м, Харкова від 23.09.2024 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження по справі , копія позову та долучених до нього документів, неодноразово направлялася відповідачеві за місцем її реєстрації, в тому числі його було повідомлено про розгляд даної справи через оголошення на офіційному веб-сайті суду.

Відповідачем в установлений ч. 7 ст.178ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі„ЮніонАліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положеннямстатті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2021 АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 уклала кредитний договір №8335815375, за сприянням кредитного посередника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ», який підписала власноруч, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 14950,00 грн., строком на 36 місяців, початкова процентна ставка при наданні кредиту 7%. Кредит надається безготівковим шляхом протягом трьох банківських днів від дня укладення договору на рахунок позичальника та погашається безготівковим шляхом на цей же рахунок. (а.с.4).

Відповідно до п.3.1 кредитного договору, кредитний договір діє в межах строку на який надаеться кредит та припиняеться належним його виконанням. Зміни до договору вносяться за згодою сторії, шляхом підписання додатконих угод.. Позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від кредитного договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від кредитного договору калаальник повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому або електонному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів,інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору. Якщо позичальник подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій. Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від кредитного договору позичальник зобов?язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою в цьому Кредитному договорі. (а.с. 5)

Згідно п.3.2. кредитного догвоору, у випадку прострочення виконання своїх кредитних зобов?язань Позичальник сплачує штраф в розмірі 1% від суми наданого кредиту за кожний факт виникнення прострочки відповідно до графіку платежів. Нарахування штрафу відбувається на наступний робочий день після граничного терміну. (а.с. 5)

Додатком №1 до кредитного договору №8335815375 встановлений порядок повернення кредиту. (а.с. 6)

Крім того, відповідач ОСОБА_1 підписала паспорт кредиту «Споживчий кредит від КредитМаркет» в АТ «ТАСКОМБАНК». (а.с.7).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 14950,00 грн., на строк 36 місяців (п.4), початкова процентна ставка 7%, загальна річна процентна ставка 0,01% (п.5). У п.6 визначений порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення): загальний щомісячний платіж становить 819,00 грн.

28.02.2024 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу «НІ/11/16-Ф від 28.02.2024, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на уомвах, що існують на дату відступлення права вимоги. (а.с. 14-15)

Відповідно до п.2.2. договору факторингу, фінансування Клієнта здійснюється шляхом купівлі Фактором у Клієнта Прав Вимоги та набуття Фактором Прав Вимоги на Борг.

Згідно п.2.3. вищевказаного договору, відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних Клієнту за Кредитними Договорами та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимог згідно Додатку №2, але не раніше здійснення оплати, Фактором згідно п.3.1 цього Договору, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно боргу та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений іх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Боргу та є невід?ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.2.4. в день, коли здійснюється перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Боргу до Позичальників, Клієнт зобов?язаний передати Фактору інформацію згідно, Реєстру Прав Вимог в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку №3 до цього Договору, наї підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Прав Вимог в електронному вигляді (Додаток №4).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 28.02.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21248,62 грн., з яких 14 422,78 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 1,63 грн.сума заборгованості за відсотками, а також 6824,21 грн. сума заборгованості по комісії (а.с. 17)

Згідно ізст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Ст. 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч. ч. 1, 3ст. 509 ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1ст. 627 ЦК Українивідповідно дост.6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1ст.638 ЦК Україниістотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зч. 2ст.639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Ч. 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За ст.525,526 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зіст.530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Заст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ч. 1ст. 625 ЦК Українивстановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1ст.512ЦКУкраїни кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. ст.1077,1078ЦКУкраїни встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Враховуючи те, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленомузакономпорядку набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, ОСОБА_1 прийняла умови та правила надання банківських послуг шляхом його підписання, однак остання в порушення умов вказаного договору не виконала своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту 14422,78 грн. та заборгованості за відсотками 1,63 грн..

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви додано витяг із реєстру боржників, з якими і пов`язано набуття позивачем права вимоги. Відповідно до ч. 2ст. 95 ЦПК Україниписьмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Щодо заборгованості по комісії у розмірі 6824,21 грн. за №8335815375 від 30 грудня 2021, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертаст.263 ЦПК України).

Верховний суд у постанові від 27 січня 2021року по справі № 176/585/17 зазначив, що виходячи зі змісту вищевказаних вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Таким чином, сплата позичальником на користь банку комісії у вигляді щомісячної винагороди є нікчемною, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» яка була чинною на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови у справі №363/1834/17).

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня2007року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Оскільки обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, слід визначити, що встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, Позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому Позивач нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит. Більш того, матеріали справи не містять і приблизного переліку послуг, які надаються банком. Тобто, відсутнє двостороннє належне погодження сплати комісії банку та визначення обсягу послуг банку, за яку є необхідність сплачувати комісію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога щодо стягнення комісії з відповідача у розмірі 6824,21 грн. за договором №8335815375 від 30.12.2021, є нікчемною та не може бути задоволена.

У відповідності до положень ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до пункту 4 частини 2статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зіст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положеньст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Відповідно до ч. 1ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 14422,78 грн. та заборгованості по процентам у розмірі 1,63 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог.

При подачі позову представником позивача на підставі ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» сплачено 2 422,40 грн судового збору, а тому, оскільки позов задоволено частково, а саме на 67,89 %, сплаті підлягає судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2 055 грн. 70 коп.

Керуючись ст.ст.4,5,10,12,76-82,89,141,223,247,263-265,268, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 )накористь Товариствазобмеженоювідповідальністю«Фінансовакомпанія«Європейська агенціязповерненняборгів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,30) заборгованість за кредитним договором №8335815375 від 30 грудня 2021 у сумі 14 424 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 41 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 14422,78 коп., загальної заборгованості за відсотками 1,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 )накористь Товариствазобмеженоювідповідальністю«Фінансовакомпанія«Європейська агенціязповерненняборгів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,30) судовий збір в розмірі 2 055 (дві тисячі п`ятдесятп`ять) грн. 70 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 04.12.2024 року.

Суддя О.В. Бородіна