Decision № 123492870, 04.12.2024, Murovani Kurylivtsi District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 139/806/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року с-ще Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань Слободянюк О.С.,

розглянувши в підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок (домоволодіння) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок (домоволодіння) в порядку спадкування.

Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, в тому числі, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Він являється спадкоємцем за законом після смерті матері, спадщину прийняв у встановленому законом порядку. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину не в змозі, оскільки правовстановлюючий документ на будинок за життя спадкодавця не видавався, тому змушений звернутися до суду для оформлення своїх спадкових прав. Просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 14.11.2024 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою витребувано від державного нотаріуса Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори Вінницької області належним чином завірену копію спадкової справи № 113/2024, заведену щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позивач в підготовче засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути у його відсутності (а.с.2).

Відповідач копію ухвали від 14.11.2024 та доданих до неї матеріалів отримав 15.11.2024, відзиву до суду не направив. Його представник в підготовче засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав у повному обсязі (а.с.80).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Наддністрянське Могилів-Подільського району Вінницької області померла ОСОБА_2 (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, до складу якого входить будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Вартість даного будинку становить 84200 гривень (а.с.50).

Факт належності будинку спадкодавцеві та його вартість підтверджується, випискою з погосподарських книг за 1986-1990, 1991-1995, 1996-2000 (а.с.16-17), технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с.26-30), звітом про оцінку майна (а.с.50), витягом із реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації № 26 від 14 серпня 2024 року (а.с.34-39), довідкою Наддністрянського старостинського округу № 13-273 від 11.09.2024 (а.с.15), розпорядженням селищного голови Мурованокуриловецької селищної ради №46-ОД від 22.03.2024 «Про перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Мурованокуриловецької селищної територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області в рамках процесу декомунізації та деколонізації» (а.с.47-49).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №79069017 від 08.11.2024 вбачається, що заповіту ОСОБА_2 за життя не вчиняла (а.с.53).

Свідоцтвом про народження позивача (а.с.9), свідоцтвом про смерть батька позивача ОСОБА_3 (а.с.8), рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 19.10.2016 №139/928/16-ц, яке набрало законної сили 01.11.2016 (а.с.44-46) стверджується, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ст.ст. 1268-1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки Наддністрянського старостинського округу № 13/276 від 11.09.2024, на час відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_2 за однією адресою по АДРЕСА_1 проживав та був зареєстрований позивач ОСОБА_1 (а.с.11).

З оглянутоїв судовомузасіданні копіїспадкової справи№ 113/2024,заведеної щодомайна померлої ОСОБА_2 вбачається,що ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець за законом, який спадщину прийняв шляхом спільного проживання разом із померлою на час відкриття спадщини за однією адресою 08.11.2024 звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначений житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами. Інші спадкоємці як за законом, так і за заповітом відсутні (а.с.63-79).

Отже, суд вважає доведеним, що позивач єдиний спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину в порядку передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Однак, 08 листопада 2024 року державним нотаріусом ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок, у зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів.

Верховний Суд України у своєму рішенні №6-137цс13 від 18.12.2013 висловив правову позицію, згідно з якої право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Як вбачається з характеристики об`єкта нерухомого майна (узагальнена інформація) (а.с.31), довідки Наддністрянськогостаростинського округу№13-275від 11.09.2024(а.с.13)будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, які є предметом розгляду у даній справі, були побудовані з 1948 по 1989 роки.

Згідно довідки Наддністрянського старостинського округу №13-270 від 11.09.2024 (а.с.14), витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №26 від 14.08.2024 року (а.с.34-39), житловий будинок по АДРЕСА_1 можливо надійно та безпечно експлуатувати.

Таким чином, факт будівництва житлового будинку у той час був підставою виникнення права власності на нього.

Крім того, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

З положень постанови Ради міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР, Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженого Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

З виписки із погосподарської книги господарств за 1986-1990, 1991-1995 роки (а.с.16-17),довідки старости Наддністрянського старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 11.09.2024 №13-273 (а.с.15) слідує, що житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходився у власності та користуванні ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Мурованокуриловецької районної ради народних депутатів № 108 від 16.06.1988 року «Про оформлення права особистої власності на будинки, що належать окремим громадянам в селах Мурованокуриловецького району вирішено оформити право особистої власності на житлові будинки, що розташовані, в тому числі, в с.Наддністрянське Наддністрянської сільської ради, а виконкому сільської ради видати громадянам свідоцтва згідно цього рішення (а.с. 24). Однак згідно довідки КП «МБТІ» від 16.09.2024 за №286 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.33). Також, вказане слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та довідки Наддністрянського старостинського округу №13-269 від 11.09.2024 (а.с.12, 25).

Земельна ділянка під вказаним житловим будинком по АДРЕСА_1 знаходилася в користуванні ОСОБА_2 , що доводиться виписками з погосподарських книг по Наддністрянському старостинському округу за 1986-1990, 1991-1995, 1996-2000, 2001-2005, 2006-2010 (а.с.16-23).

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач позов визнав повністю і його задоволення, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 1211.20 грн. (а.с.41).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого нею судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1223, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 142, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. «А», який складається з 2-х житлових кімнат, житловою площею 51,3 кв.м., загальною площею 65,8 кв.м.; літньої кухні літ. «Б», прибудови літ. «Б1», веранди літ. «б», сарая літ. «В», погріба літ. «Г», криниці №1, воріт №2, огорож №3,4, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325974, місцезнаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський район, с-ще Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45.

Рішення складено 04.12.2024.

Суддя: