№ 123481920, 02.12.2024, Nova Vodolaha District Court of Kharkiv Oblast

справа № 631/1833/24

провадження № 3/631/809/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , начальника інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «майор», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2024 року до Нововодолазького районного суду Харківської області від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту протоколу про військове адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 № 19 складеного 29 листопада 2024 року заступником командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки - начальником відділення майором ОСОБА_2 , убачається, що майор ОСОБА_1 в умовах особливого періоду - воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 64/2022, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій 29 листопада 2024 року близько 14 години 30 хвилин, під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового базування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 був виявлений командуванням військової частини НОМЕР_1 з підозрою на перебування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, хитка хода, порушення координації рухів.

У зв`язку з тим, що у військовій частині НОМЕР_1 відсутній спеціальний технічний засіб, який використовується під час огляду на стан алкогольного сп`яніння, 29 листопада 2024 року майору ОСОБА_1 було запропоновано військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 проїхати до Комунального некомерційного підприємства «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради для проходження медичного огляду з метою виявлення факту вживання алкогольних напоїв, психоактивної речовини або перебування під впливом лікарських препаратів. У присутності двох свідків, майор ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, про що був складений акт фіксації відмови.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, у період особливого стану, а саме воєнного стану в Україні.

ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнав в повному обсязі, просив суворо не карати та за можливості на накладати покарання у виді штрафу.

Вивчивши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

При цьому, положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Водночас, положеннями статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення основним доказом про вчинення особою адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який повинен відповідати вимогам, визначеним у статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та містити перелік всіх обов`язкових реквізитів протоколу.

Протокол про адміністративне правопорушення займає провідне місце в числі засобів, за допомогою яких встановлюються фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку посадові особи встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину особи в його вчиненні та інші обставини, що вказуються у статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення і мають значення для правильного вирішення справи. Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення.

Протокол про адміністративне правопорушення це комплексне джерело доказової інформації. Однак, він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим у статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до приписів статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із найважливіших джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який повинен містити ознаки правопорушення, передбаченого відповідними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, у протоколі про військове адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1/19 від 29 листопада 2024 року, передбачене частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено фактичні обставини правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 29 листопада 2024 року.

Оцінюючи наданий доказ, суд вважає його належним та допустимим, оскільки він складений заступником командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки - начальником відділення майором ОСОБА_2 , його зміст в цілому відповідає вимогам статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вказаний протокол містить підпис особи, яка його склала, підписи свідків та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й відомості про роз`яснення ОСОБА_1 змісту статті 63 Конституції України та його прав, передбачених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Диспозиція статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема частина 1 встановлює відповідальність за вчинення, по-перше, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, по-друге, за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, по-третє, за виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, по-четверте, за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідальність за частиною 3 наведеної статті настає за умови вчинення вищевказаних дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Об`єктом правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби. При цьому кваліфікуючою ознакою правопорушення є його вчинення в умовах особливого періоду.

У статті 1 Закону України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року «Про оборону України» надано роз`яснення терміну особливий період, яким є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац 5 статті 1 Закону України № 354-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України № 354-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

В даному випадку, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні на 30 діб введено воєнний стан, який, Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, № 58/2023 від 06 лютого 2023 року, № 254/2023 від 01 травня 2023 року, № 451/2023 від 26 липня 2023 року, № 734/2023 від 06 листопада 2023 року, № 49/2024 від 05 лютого 2024 року, № 271/2024 від 06 травня 2024 року, № 469/2024 від 23 липня 2024 року, що затверджені Законами України № 2119-ІХ від 15 березня 2022 року, № 2212-ІХ від 21 квітня 2022 року, № 2263-ІХ від 22 травня 2022 року, № 2500-ІХ від 15 серпня 2022 року, № 2738-ІХ від 16 листопада 2022 року, № 2915-ІХ від 07 лютого 2023 року, № 3057-ІХ від 02 травня 2023 року, № 3275-ІХ від 27 липня 2023 року, № 3429-ІХ від 08 листопада 2023 року, № 3564-ІХ від 06 лютого 2024 року, № 3684-ІХ від 08 травня 2024 року, № 3891-ІХ від 23 липня 2024 року у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року і з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, та з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року й з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб,

Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.

Наведене є безумовною підставою задля висновку про те, що вказаний період часу в України, з огляду на зміст глави 13-Б «Військові адміністративні правопорушення» Кодексу України про адміністративні правопорушення, є особливим періодом.

А отже, як визначає імперативний зміст частини 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів» дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, слід кваліфікувати саме за цією нормою права.

За загальним правилом суб`єктом військового адміністративного та військового дисциплінарного деліктів, до яких відносяться й адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є особа, яка перебуває на військовій службі.

У частині 9 статті 1 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку (частина 4 статті 24 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу»).

З копії посвідчення офіцера серії НОМЕР_3 , виданого 18 лютого 2017 року командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_4 ОСОБА_3 , а також Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) підполковника ОСОБА_4 від 21 березня 2023 року № 88, убачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, має військове звання «майор», та з 21 березня 2023 року призначений на посаду начальника інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 .

Отже із наявних у матеріалах справи документів вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а отже є суб`єктом адміністративної відповідальності за статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до преамбули Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-ХІV від 24 березня 1999 року «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Положеннями абзацу 7 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Як вже зазначалося вище, адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Із матеріалів справи установлено, 29 листопада 2024 року ОСОБА_1 виконуючи обов`язки військової служби був виявлений в межах Нововодолазької об`єднаної територіальної громади з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння відмовився, що підтверджується сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи, зокрема:

- даними, що містяться у протоколі про військове адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 № 19, складеного 29 листопада 2024 року заступником командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки - начальником відділення майором ОСОБА_2 , який містить підписи правопорушника ОСОБА_1 (а. с. 2 - 6);

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) № 246 від 01 листопада 2012 року про зарахування капітана ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача сухопутних військ Збройних Сил України № 393 від 09 серпня 2012 року на посаду начальника топогеодезичної служби штабу, який прибув для подальшого проходження військової служби з військової частини НОМЕР_5 (а. с. 10);

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) № 88 від 21 березня 2023 року про призначення майора ОСОБА_1 , начальника інженерної служби, призначеного наказом командувача сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) № 245 від 13 березня 2023 року на посаду начальника інженерної служби служб сил підтримки військової частини НОМЕР_1 (а. с. 11);

- письмовими поясненнями офіцера відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 від 29 листопада 2024 року, в яких зазначено, що 29 листопада 2024 року начальник інженерної служби сил підтримки майор ОСОБА_1 був виявлений командуванням військової частини НОМЕР_1 з підозрою на перебування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, хитка хода, порушення координації рухів. Близько 14 години 30 хвилин заступником командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу - начальником відділення майором ОСОБА_2 в присутності свідка, було запропоновано майору ОСОБА_1 проїхати для проходження медичного огляду з метою виявлення факту вживання алкогольних напоїв, на що останній відмовився. Після чого у присутності ОСОБА_5 було складено протокол та акт фіксації відмови від добровільного проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння (а. с. 16);

- письмовими поясненнями начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 від 29 листопада 2024 року, з яких встановлено, що 29 листопада 2024 року начальник інженерної служби сил підтримки майор ОСОБА_1 був виявлений командуванням військової частини НОМЕР_1 з підозрою на перебування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, хитка хода, порушення координації рухів. Близько 14 години 30 хвилин заступником командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу - начальником відділення майором ОСОБА_2 в присутності свідка, було запропоновано майору ОСОБА_1 проїхати для проходження медичного огляду з метою виявлення факту вживання алкогольних напоїв, на що останній відмовився. Після чого в присутності ОСОБА_6 був складений протокол та акт фіксації відмови від добровільного проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння (а. с. 17);

- письмовими поясненням начальника служби РХБ захисту сил підтримки ОСОБА_7 від 29 листопада 2024 року, в яких зазначено, що 29 листопада 2024 року близько 14 години 30 хвилин заступником командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки - начальником відділення майором ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_7 , начальнику інженерної служби сил підтримки майору ОСОБА_1 було запропоновано проїхати для проходження медичного огляду з метою виявлення факту вживання алкогольних напоїв, на що останній відмовився. Після чого у присутності ОСОБА_7 було складено протокол та акт фіксації відмови від добровільного проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння (а. с. 18);

- письмовими поясненнями начальника служби радіоелектронної та кіберборотьби ОСОБА_8 від 29 листопада 2024 року, який вказав, що 29 листопада 2024 року начальник інженерної служби сил підтримки майор ОСОБА_1 був виявлений командуванням військової частини НОМЕР_1 з підозрою на перебування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, хитка хода, порушення координації рухів. Близько 14 години 30 хвилин заступником командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу - начальником відділення майором ОСОБА_2 в присутності свідка, було запропоновано майору ОСОБА_1 проїхати для проходження медичного огляду з метою виявлення факту вживання алкогольних напоїв, на що останній відмовився. Після чого в присутності ОСОБА_8 було складено протокол та акт фіксації відмови від добровільного проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння (а. с. 19);

- актом фіксації відмови від добровільного проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, складеного 29 листопада 2024 року заступником командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки - начальником відділення майором ОСОБА_2 , начальником служби РХБ захисту сил підтримки військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 , начальником медичного пункту військової частини НОМЕР_1 капітаном медичної служби ОСОБА_6 , начальником служби радіоелектронної та кіберборотьби військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_8 , офіцером відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_5 , якими було зафіксовано відмову начальника інженерної служби сил підтримки Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 від добровільного проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння 29 листопада 2024 року. Вказаний акт затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_9 та містить підписи ОСОБА_1 , без надання будь-яких зауважень (а. с. 21 - 22).

Крім того до матеріалів справи надано копію особової картки військовослужбовця з інформацією щодо накладених дисциплінарних стягнень на майора ОСОБА_1 протягом 2024 року (а. с. 13 - 14) та медичну характеристики на майора ОСОБА_1 , який специфічних захворювань не має та протягом 2024 року на стаціонарне лікування не направлявся (а. с. 15).

Відтак, у судовому засіданні встановлено, що військовослужбовець, ОСОБА_1 , 29 листопада 2024 року при виконанні ним обов`язків військової служби від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння відмовився, що само по собі являє склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також суд бере до уваги й те, що протокол про військове адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою і дії особи, яка його складала, ОСОБА_1 не оскаржувалися, а саме: позовної заяви до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, заяв до правоохоронних органів в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, - останній не подавав.

Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При накладенні стягнення за військове адміністративне правопорушення, суддя враховує характер його вчинення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу пункту 1 частини 1 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя визнає обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність, відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею з матеріалів справи не вбачається.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 суддя зазначає наступне.

За наявних матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Крім того, майнової шкоди проступком не заподіяно.

Керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальних межах санкції частини 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, з урахуванням вимог статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 3460-IX від 09 листопада 2023 року «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 гривень 60 копійок, - зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Підстав для звільнення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд не вбачає, оскільки в даному випадку розгляд справи не пов`язаний з виконанням військового обов`язку. Більш того, за своєю природою будь-яке правопорушення, передбачене нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (у тому числі розпивання алкогольних напоїв під час несення військової служби) й вчинене особою, свідчить про її протиправну та вину поведінку (дію чи бездіяльність), а також є посяганням на охоронювані законом права та інтереси. Крім того, стаття 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає, що законом встановлюється лише розмір і порядок сплати судового збору, при цьому в цій статті не передбачено норм щодо порядку звільнення від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9 - 11, 23, 24, 25, 27, 33 - 35, частиною 2 статті 38, статтею 40-1, частиною 3 статті 172-20, статтями 245, 246, 249 - 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA 948999980313010106000020559, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП - електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі, що буде складатиме 34 000 гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Т. М. Трояновська