Decision № 123440733, 29.11.2024, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 року справа №320/1229/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 03.01.2024 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - Позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування довідок про заробітну плату № 01/1/1/1867 від 18.05.2017 та № 01/1/1/1864 від 18.05.2017, виданих Акціонерним товариством «Газпромнефть-Ноябрскнефтегаз» за період роботи з 01.12.1987 по 31.03.1992 при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 12.07.2021 з урахуванням відомостей про заробітну плату, зазначених у довідках про заробітну плату №01/1/1/1867 від 18.05.2017 та №01/1/1/1864 від 18.05.2017, виданих Акціонерним товариством «Газпромнефть-Ноябрскнефтегаз» за період роботи з 01.12.1987 по 31.03.1992.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 (суддя ОСОБА_2) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

27.02.2024 канцелярією суду зареєстрований відзив відповідача на позовну заяву разом із матеріалами пенсійної справи позивача.

22.10.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 прийнято адміністративну справу № 320/1229/24 до провадженні судді Кушнової А.О. та ухвалено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами зі стадії розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що під час призначення позивачу пенсії за віком з 21 липня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві безпідставно не враховано довідки про заробітну плату №01/1/1/1867 від 18 травня 2017 року та № 01/1/1/1864 від 18 травня 2017 року, видані Акціонерним товариством «ГАЗПРОМНЕФТЬ-НОЯБРСКНЕФТЕГАЗ» за період роботи з 01 грудня 1987 року по 31 березня 1992 року. Представник Позивача звернувся до Відповідача з адвокатським запитом від 07.12.2023 про надання інформації щодо підстав не взяття до розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 довідок про заробітну плату № 01/1/1/1867 від 18.05.2017 та № 01/1/1/1864 від 18.05.2017, виданих Акціонерним товариством «ГАЗПРОМНЕФТЬ-НОЯБРСКНЕФТЕГАЗ» за період роботи з 01 грудня 1987 по 31 березня 1992 при призначенні пенсії ОСОБА_1 . Листом №2600-0202-8/243056 від 11.12.2023 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило позивача, що заробітна плата за період роботи з 01 грудня 1987 року по 31 березня 1992 року не включена до підрахунку пенсії позивача, оскільки дані не підтверджені первинними документами. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її право на отримання належної пенсійної виплати, позивач звернулася до суду.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, представник ГУ ПФУ в м. Києві у відзиві на позовну заяву вказав, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки довідки не підтверджені первинними документами в установленому чинним законодавством порядку та просить суд в задоволенні позову відмовити.

У свою чергу, позивачем подано відповідь на відзив представника ГУ ПФУ в м. Києві, у якій наголошено, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку спірних довідок не може бути підставою для відмови позивачу у реалізації наявного у неї права на перерахунок пенсії.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є гшромадянкою Уркаїни, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Мінським РУ ГУ МВС України в місті Києві 08.04.1999 року.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві з 21.07.2021, позивачу призначена пенсія за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом із заявою від 21.07.2021 про призначення пенсії за віком позивач надала органу пенсійного фонду архівні довідки про заробітну плату № 01/1/1/1867 від 18 травня 2017 року та № 01/1/1/1864 від 18 травня 2017 року, видані Акціонерним товариством «ГАЗПРОМНЕФТЬ-НОЯБРСКНЕФТЕГАЗ» за період роботи з 01 грудня 1987 року по 31 березня 1992 року. Однак Відповідачем до розрахунку заробітної плати не зарахований період роботи Позивача з 01 грудня 1987 року по 31 березня 1992 року, зазначений в архівних довідках про заробітну плату № 01/1/1/1867 від 18.05.2017 та № 01/1/1/1864 від 18.05.2017.

Представник Позивача звернувся до Відповідача з адвокатським запитом від 07.12.2023 про надання інформації щодо підстав не взяття до розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 згідно довідок про заробітну плату № 01/1/1/1867 від 18.05.2017 та № 01/1/1/1864 від 18.05.2017, виданих Акціонерним товариством «ГАЗПРОМНЕФТЬ-НОЯБРСКНЕФТЕГАЗ» за період роботи з 01 грудня 1987 року по 31 березня 1992 року при призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Листом №2600-0202-8/243056 від 11.12.2023 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило позивача, що заробітна плата за період роботи з 01 грудня 1987 року по 31 березня 1992 року не включена до підрахунку пенсії позивача, оскільки дані не підтверджені первинними документами. Крім того, Відповідачем вказано, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 44 та ст. 64 Закону №1058, Закону №877 та п. 4.2 Порядку №22-1 Головним управлінням ПФУ в м. Києві направлено запити до ДУ - УПФ РФ на проведення перевірки достовірності вищевказаних довідок про заробітну плату. Станом на 24.02.2022 акт перевірки довідок про заробітну плату до Головного управління ПФУ в м. Києві не надходив. Одночасно, направити повторний запит на проведення перевірки достовірності вищезазначених довідок про заробітну плату до російської федерації наразі немає можливості у зв`язку з відсутністю поштового з`єднання з країною агресором.

Позивач не погоджується із вказаною позицією відповідача і вважає, що дії відповідача щодо не взяття до розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 згідно довідок про заробітну плату № 01/1/1/1867 від 18.05.2017 та № 01/1/1/1864 від 18.05.2017, виданих Акціонерним товариством «ГАЗПРОМНЕФТЬ-НОЯБРСКНЕФТЕГАЗ» за період роботи з 01 грудня 1987 року по 31 березня 1992 року при призначення пенсії є протиправними, з огляду на що звернулася до суду з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року (далі - Закон № 1058).

За змістом частин першої, другої статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.

За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами першою, третьою статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Водночас статтею 4 Закону № 1058 визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України та складається поряд з національним законодавством, із міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує виконання зобов`язань, узятих за міжнародними договорами України з питань, що належать до його компетенції (підпункт 13 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23 липня 2014 року).

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн (дата підписання: 14 січня 1993 року) встановлено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність.

При цьому згідно зі статтею 7 цієї Угоди питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі. Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди (стаття 5).

Згідно з частиною 2 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.

При цьому необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР до 01 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11 Угоди від 13 березня 1992 року), а Держави-учасниці Співдружності, у свою чергу, беруть на себе зобов`язання інформувати одна одну про діюче в їхніх державах пенсійне законодавство, наступні його зміни, а також вживати необхідних заходів щодо встановлення обставин, які мають вирішальне значення для визначення права на пенсію та її розміру (стаття 10 Угоди від 13 березня 1992 року).

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Поряд з тим частина друга статті 13 Угоди від 13 березня 1992 року передбачає, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, який не є виключним та вичерпним, наведено у п.п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (з наступними змінами, далі - Порядок № 22-1),

За змістом абзацу п`ятого підпункту третього пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.

Абзац перший пункту 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1 передбачає, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Суд зазначає, що Угодою від 13 березня 1992 року встановлено правила обчислення розміру пенсій.

Згідно із частиною 3 статті 6 цієї Угоди обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Зазначеною Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав № 01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди.

Отже, наведені положення зазначених вище Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають. При цьому обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Отже, як зазначено вище, 21 липня 2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком.

До заяви позивач долучила, зокрема, архівні довідки про заробітну плату № 01/1/1/1867 від 18 травня 2017 року та № 01/1/1/1864 від 18 травня 2017 року, видані Акціонерним товариством «ГАЗПРОМНЕФТЬ-НОЯБРСКНЕФТЕГАЗ» за період роботи з 01 грудня 1987 по 31 березня 1992.

Проте зі змісту відповіді Відповідача вбачається, що заробітна плата позивача, яка зазначена у цих архівних довідках, не врахована пенсійним органом при обчисленні розміру пенсії позивача, оскільки такі, за твердженням Відповідача, не підтверджені первинними документами або актом перевірки.

З цього приводу судом зазначається наступне.

Наданими Позивачем пенсійному органу довідками про заробітну плату № 01/1/1/1867 від 18 травня 2017 року та № 01/1/1/1864 від 18 травня 2017 року, виданими Акціонерним товариством «ГАЗПРОМНЕФТЬ-НОЯБРСКНЕФТЕГАЗ» підтверджено розмір заробітної плати Позивача (з розбивкою по місяцях) за період роботи з 01 грудня 1987 року по 31 березня 1992 року.

У цих довідках зазначено, що вони видані на підставі первинних документів: особові рахунки по заробітній платі, особові картки (ф. Т-2), накази по особовому складу.

Будь-яких посилань на невідповідність архівних довідок чинному законодавству (або їх недостовірності) Відповідач не наводить.

У постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Вказана правова позиція у подальшому підтримана Верховним Судом у постановах від 12 квітня 2021 року у справі № 219/4550/17, від 03 червня 2021 року у справі № 127/8001/17.

Крім того, як зазначено Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 520/7125/17 посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Таким чином, оскільки Позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для перерахунку пенсії із урахуванням заробітної плати, вказаної у спірних архівних довідках, тому під час обчислення розміру пенсії Позивача підлягає врахуванню також заробітна плата (дохід) за вказані у таких довідках періоди роботи, як це передбачено частиною 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення.

Суд нагадує, що відповідно до частини другої статті 13 Угоди від 13 березня 1992 року пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Стосовно посилань відповідача на те, що з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді від 13 березня 1992 року, судом зазначається наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі відповідними Указами Президента України строк дії правового режиму воєнного стану неодноразово продовжувався.

Як вже зазначено вище, постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м.Москві.

Однак, на переконання суду, всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україною у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, припинено співробітництво та обмін поштою з цією державою.

Відтак суд вважає необґрунтованими доводи Відповідача щодо неможливості обчислення розміру пенсії Позивача з урахуванням наданих ним архівних довідок про заробітну плату, з огляду на припинення 01 січня 2023 року участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, оскільки на період роботи позивача в російській федерації положення вказаної Угоди до виходу з неї України поширювалися та передбачали право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав, та заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що під час призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідачем безпідставно не враховано довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 01/1/1/1867 від 18 травня 2017 року та № 01/1/1/1864 від 18 травня 2017 року, видані Акціонерним товариством «ГАЗПРОМНЕФТЬ-НОЯБРСКНЕФТЕГАЗ» за період роботи з 01 грудня 1987 року по 31 березня 1992 року.

Щодо дати, з якої належить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, судом зазначається таке.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058 Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:….пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи положення частини 1 статті 45 Закону № 1058 та беручи до уваги той факт, що позивач звернулася із заявою про призначення їй пенсії 21 липня 2021 року, порушені права, свободи та охоронювані законом інтереси позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 12 липня 2021 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування довідок про заробітну плату № 01/1/1/1867 від 18 травня 2017 року та № 01/1/1/1864 від 18 травня 2017 року, виданих Акціонерним товариством «ГАЗПРОМНЕФТЬ-НОЯБРСКНЕФТЕГАЗ» за період роботи з 01 грудня 1987 року по 31 березня 1992 року при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 12.07.2021 року з урахуванням відомостей про заробітну плату, зазначених у довідках про заробітну плату № 01/1/1/1867 від 18 травня 2017 року та № 01/1/1/1864 від 18 травня 2017 року, виданих Акціонерним товариством «ГАЗПРОМНЕФТЬ-НОЯБРСКНЕФТЕГАЗ» за період роботи з 01 грудня 1987 року по 31 березня 1992 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.