Decision № 123307213, 25.11.2024, Zhytomyr District Administrative Court

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/29755/23

категорія 102010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення шкоди,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить визнати протиправною бездіяльність оловного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка виявилася у ненаданні відповідно доЗакону України «Про звернення громадян»належної відповіді по суті його звернень від 14.09.2023№ГЛ-16131755, №ГЛ-16131789, №ГЛ-16146895, а саме з урахуванням його прохальних частин та зобов`язати надати належну відповідь на такий і захистити право на відшкодування шкоди в сумі 120 000 грн (сто двадцять тисяч гривень) завданої йому протиправною бездіяльністю Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що направив через урядовийконтактний центр (урядову "гарячу лінію") до Головного управління пенсійногофонду України в Житомирській області звернення від 14.09.2023№ГЛ-16131755, №ГЛ-16131789, №ГЛ-16146895. У відповідь на звернення, 12жовтня 2023 року за номером 36162-35433/Г-02/8-0600/23 отримав лист від Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області. Однак, зазначає, що відповідачем неналежно розглянуто звернення: відповідть не містить інформації про розгляд звернення по суті питання.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач направив через урядовийконтактний центр (урядову "гарячу лінію") до Головного управління пенсійногофонду України в Житомирській області звернення від 14.09.2023№ГЛ-16131755, №ГЛ-16131789, №ГЛ-16146895.

В зверненні №ГЛ-16131755 просив:

-провести службове розслідування щодо винних працівників Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області та повідомити прізвища посадових осіб і міру покарання щодо них

- роз`яснити, чому в період з січня 2023 р працівники Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області замовчують що вони й досі в межах своїх повноважень передбачених пенсійним законодавством, а саме протягом трьох місяців з дати подання заяви про призначення пенсії та трудової книжки оформленої у відповідності до п. 2.16 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, тобто починаючи з 11 січня 2023 року не здійснили перевірку правонаступника Державної агроекологічної академії України (Поліського національного університету), та отримали від нього належні і допустимі докази, які б давали підставу працівникам Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області стверджувати, що: час навчання з 19 липня 1995 року по 31 серпня 1995 року для студентів першого курсу спеціальності Облік і аудит стаціонарної форми навчання дійсно не передбачав канікул, практики та інших складових навчання.

- повідомити вичерпний перелік доказів перевірки Поліського національного університету по суті цього звернення.

В зверненні №ГЛ-16131789 просив зобов`язати працівників Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області терміново надіслати інформацію про період перевірки та сканкопії всіх доказів за результатами перевірки Поліського національного університету стосовно уточнення періоду мого навчання в Державній агроекологічній академії України з 19 липня 1995 року по 31 серпня 1995 року.

18 вересня 2023 ОСОБА_1 через урядовий контактний центр (урядову "гарячу лінію") подав скаргу на ім`я керівника Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області області на неправомірні дії працівників Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області № ГЛ-16146895

У відповідь на звернення №ГЛ-16131755, №ГЛ-16131789, №ГЛ-16146895, 12 жовтня 2023 року відповідач надіслав лист №36162-35433/Г-02/8-0600/23, в якому зазначено, що з даного питання надано детально роз`яснення у листі від 06.09.2023 №30348-29631/Г-02/8-0600/23. Повторно повідомлено, що до страхового стажу зараховується період саме навчання у вищому навчальному закладі, тобто час фактичного навчання.

Позивач, вважаючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не розглянуло вказані звернення, не виконало вимогиЗакону України "Про звернення громадян", чим порушило його права, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зіст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їмКонституцією Україниправа вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів визначаєтьсяЗаконом України "Про звернення громадян" №393/96-ВР від 02.10.1996(далі - Закон України "Про звернення громадян").

Відповідно дост.1 Закону України "Про звернення громадян"громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян»визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відповідно дост.7 Закону України "Про звернення громадян"звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Звернення позивача від 14.09.2023 та 18.09.2023 відповідає вимогамстатті 5 Закону України «Про звернення громадян», а тому в силу положень частини 1статті 7 цього Законумає бути розглянуто по суті державним органом, якому воно адресовано.

Згідно з ч.1ст.15 Закону України "Про звернення громадян"органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Таким чином, об`єктивний і вчасний розгляд звернення позивача, перевірка викладених у ньому фактів, прийняття рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечення їх виконання, повідомлення громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) є обов`язком Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області.

Відповідно дост.20 Закону України "Про звернення громадян"звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого вказаною статтею терміну.

Матеріали справи свідчать, що звернення позивача від 14.09.2023 та 18.09.2023 надійшли до відповідача та зареєстровані за вх. №35433/Г-0600-23, №35438/Г-0600-23, №36027/Г-0600-23.

Встановлено, що відповідь на вказані звернення було викладено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області у листі №36162-35433/Г-02/8-0600/23 від 12.10.2023, тобто у місячний строк після звернення з відповідною заявою. З огляду на зазначене, відповідь надана з дотриманням встановленогост.20 Закону України "Про звернення громадян"строку розгляду звернення громадян.

Разом з тим, дослідивши зміст листа №36162-35433/Г-02/8-0600/23 від 12.10.2023, суд дійшов висновку, що викладена інформація у ньому не містить обґрунтування та надання чіткої, зрозумілої та вичерпної відповіді на усі, поставлені у зверненні питання (із урахуванням суті відповідного звернення та на підставі його ґрунтовного і всебічного вивчення).

В свою чергу, суд зазначає, що звернення позивача було подано у відповідності до вимогЗакону України "Про звернення громадян", а тому у відповідності до вимог цьогоЗаконуі мало бути розглянуто з наданням відповіді по суті поставлених питань.

Поміж іншого, Верховний Суд в постанові від 26 вересня 2019 року у справі №826/11164/16, аналізуючи нормиЗакону №393/96-ВР, зокрема положення статті 15, дійшов висновку, що обов`язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади, включає і доведення змісту відповіді до заявника (п. 25), з огляду на зміст указаного зобов`язання, орган уважається таким, що виконав передбаченийКонституцією Україниобов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку (п. 26), отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що в спірних правовідносинах обов`язок повідомляти громадян про наслідки розгляду їхніх звернень має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на звернення на адресу заявника (заявнику) (п. 27).

При цьому, у своїй відповіді на звернення позивача відповідач вказує на те, що з даного питання уже було надано ро`яснення у листі №30348-29631/Г-02/8-0600/23 від 06.09.2023

Дослідивши зміст листа №30348-29631/Г-02/8-0600/23 від 06.09.2023, встановлено, що відповідачем у вказаному листі надано роз`яснення щодо порядку обрахунку страхового стажу, зокрема, і зарахування періоду навчання, але не надано вичерпної інформації по суті звернень позивача.

Правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 29 липня 2020 року у справі № 826/5053/17 свідчить про те, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначенізакономстроки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов`язку зі сторони адресата, позаяк, окрім своєчасності надання відповіді, не менш істотним є її належне обґрунтування та надання чіткої, зрозумілої та вичерпної відповіді на усі, поставлені у зверненні питання (із урахуванням суті відповідного звернення та на підставі його ґрунтовного і всебічного вивчення).

Отже, на підставі викладеного, суд вважає, що відповідач не виконав обов`язку визначеногоЗаконом України «Про звернення громадян», а тому дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Враховучи викдадене, суд приходить до висновку, що порушене право позивача на належний розгляд звернення підлягає відновленню, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути ОСОБА_2 №ГЛ-16131755, №ГЛ-16131789 від 14.09.2023, №ГЛ-16146895 від 18.09.2023 та надати відповідь з урахуванням висновків суду.

Щодо позовної вимоги про відшкодування шкоди в розмірі 120 000 грн, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позивач вказує, що внаслідок бездіяльності відповідача, викладеної у попередніх позовних вимогах, позивачу завдано значної шкоди, яка полягає у стражданнях та приниженні, що полягає у:

- зміні звичного способу життя, оскільки позивач повинен витрачати час на діагностичні обстеження та захист інтересів як перед відповідачем так і перед судом (розмір шкоди оцінюю в 5000 грн);

- порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя в поєднанні з посиленням тяжкості страждань, оскільки протиправні дії відповідача погіршують самопочуття, здоров`я та створюють психоемоційне навантаження у зв`язку з очікуванням відповідей з дотриманням вимог чинного законодавств, в той час як згідно виданої Обласною МСЕК № 2 Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради від 10 січня 2023 року позивачу протипоказане психоемоційне навантаження (розмір шкоди оцінюю в 45 000 грн);

- психологічному напруженні та негативних емоціях, які позивач переживає внаслідок бездіяльності відповідача викладеної в позовній вимозі до відповідача (розмір шкоди оцінюю в 45 000 грн);

- тривалій невизначеності, і розчаруваннях, які виявилися в тому, що позивач починаючи з 20 січня 2023 року й до цього часу так і не дочекався від відповідача відновлення прав викладених у трьох позовних вимогах до відповідача (розмір шкоди оцінюю в 10 000 грн);

- посиленні страждань і негативних переживань внаслідок протиправної діяльності відповідача, яка викладена в позовній вимозі до відповідача, яка призвела до незручностей, оскільки позивач й досі не може реалізувати в повному обсязі свої права викладені в попередніх трьох позовних вимогах (розмір шкоди оцінюю в 15 000 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в цій частині, суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позовну вимогу про стягнення шкоди позивач обґрунтовує наявністю моральної шкоди внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.

Стаття 56 Конституції Українипередбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч.1 та ч.2ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.3ст.23 Цивільного кодексу Україниякщо інше не встановленозаконом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 Цивільного кодексу Українивизначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 3постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4(далі - постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4,5постановивизначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9постановирозмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач у позові зазначав, що дії відповідача спричинили йому зміну звичного способу життя, порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, психологічне напруження та негативні емоції; тривалу невизначеність і розчаруваннях, посилення страждань і негативних переживань внаслідок протиправної діяльності відповідача, яка викладена в позовних вимогах до відповідача, яка призвела до незручностей, оскільки він й досі не може реалізувати в повному обсязі свої права викладені у попередніх позовних вимогах

Позивачем до позову додано документи, які, на переконання ОСОБА_1 , підтверджують шкоду в розмірі 120 000 грн.

Судом досліджено надані позивачем документи та встановлено, що медична документація містить інформацію про захворювання травної та сечовидільноїсистем, а також кровоносної системи.

Доказів, що вказані хвороби виникли в результаті моральних страждань позивача, що пов`язані зі спірними правовідносинами, які є предметом досліджень у даній адміністративній справі, матеріали адміністративної справи не містять.

Окрім того, розмір заявленої позивачем до стягнення шкоди 120 000 грн є не співмірною із заявленими позовними вимогами та позовними вимогами, задоволеними судом за результатом розгляду даного позову.

Отже, суд не вбачає причинного зв`язку між шкодою та протиправною бездіяльністю відповідача, а надані позивачем докази не підтверджується факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, що пов`язані зі спором, що розглядається судом.

З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до положеньстатті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 та 2статті 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1ст.90 КАС України).

Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями9,72-77,90,242-246,255,258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . Паспорт НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ:13559341) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної школи - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо неналежного розгляду звернень ОСОБА_1 №ГЛ-16131755, №ГЛ-16131789 від 14.09.2023, №ГЛ-16146895 від 18.09.2023 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 №ГЛ-16131755, №ГЛ-16131789 від 14.09.2023, №ГЛ-16146895 від 18.09.2023, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

25.11.24