Decision № 123160004, 14.11.2024, Poltava District Court of Poltava Oblast

Справа № 545/641/24

Провадження № 2/545/960/24

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2024 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого суддіСтрюк Л.І.,

за участю секретаряСинегуб Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те що, 05.02.2023 ОСОБА_2 , на автодорозі Київ-Харків-Довжанський 336км+500м, керуючи автомобілем OpelAstraд.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортний засіб був пошкоджений. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за №АТ3197279, франшиза складає 2500 грн, ліміт відповідальності160 000 грн. Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 27.02.2023 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, тому страховиком їй було перераховано страхове відшкодування у розмірі 43052,70 (з вирахуванням франшизи 2500грн). Позивачем на станції технічного обслуговування було проведено оцінку вартості матеріальної шкоди автомобіля, яка становить 82014,00грн. Тому просить стягнути з відповідача на її користь 38911,30грн матеріальної шкоди, 6300 витрат на правову допомогу та судовий збір пропорційно до задоволених вимог.

Ухвалою від 18.04.2024до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено ПАТ «НАСК «Оранта», яке надало письмові пояснення по справі. Зазначало, що ОСОБА_2 є особою, що відповідальна за шкоду, заподіяну транспортному засобу Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 . На момент ДТП його цивільно-правова відповідальність під страховим захистом ПАТ «НАСК «Оранта», страхова сума (ліміт відповідальності страховика) за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) визначена у розмірі 160000,00грн, за умови франшизи 2500грн. Отже, потерпіла власник пошкодженого транспортного засобу набула законне право на страхове відшкодування від ПАТ «НАСК «Оранта», яке було виплачено у розмірі 43102,10грн (з вирахуванням франшизи 2500грн), тому ПАТ «НАСК «Оранта» виконала свої зобов`язання перед позивачем. Якщо вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку це та сума, яку за законом має сплатити страховик як страхове відшкодування. З метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, попередньо надавши заяву про розгляд справи без їхньої участі, у якій зазначили, що свої вимоги підтримують повністю, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Згідно з п. 2 ч.7, ч. 8ст. 128 ЦПК Українивважається таким, що повідомлений належним чином.

Представник третьої особи ПАТ «НАСК» Оранта» у судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі.

За таких обставин, за згодою позивача та представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Так, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 27.02.2023 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн (а.с. 9).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля OpelAstra,д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», що підтверджується полісом №АТ3197279 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05.02.2023, згідно якого страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну160000 грн, розмір франшизи 2500 грн.

09.02.2023 року ПАТ «НАСК «Оранта» отримало від ОСОБА_1 повідомлення про ДТП та заяву про страхове відшкодування (а.с.78-79).

Уповноважена особа ПАТ «НАСК «Оранта» 16.02.20223 в присутності ОСОБА_1 оглянула пошкоджений транспортний засіб Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 , про що складено акт та додаток до акту. Своїм підписом позивач підтвердила ознайомлення з актом огляду транспортного засобу, а також правильність зазначених у ньому пошкоджень (а.с.81-82).

Відповідно до ремонтної калькуляції загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 66417,64 грн (а.с.84-88).

11.05.2023 було складено розрахунок страхового відшкодування, згідно з яким розмір матеріального збитку становить 45602,70 грн, на підставі чого ПАТ «НАСК «Оранта» здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, яке становить 43102,70 грн (з вирахуванням франшизи 2500грн(а.с.88-89).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхуванняце вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випа8дків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Правовідносини, що виникли між позивачем та ПАТ «НАСК «Оранта», не є деліктними, а тому Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має пріоритет, і розмір страхового відшкодування визначається на підставі цього Закону.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшизачастина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 цього Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до ст.1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене ст.993ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Як убачається з матеріалів справи, ПАТ «НАСК «Оранта» виплатила позивачу страхове відшкодування в сумі 43102,70 грн. Згідно з актом про надані послуги ФОП ОСОБА_3 №0000001056 від 25.05.2023, розмір матеріальної шкоди застрахованому транспортному засобу становить 82014,00грн (а.с.14).

З полісу страхування цивільно-правової відповідальності відповідача вбачається, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 грн.

Отже, покладення у спірних правовідносинах на винну особу обов`язку з відшкодування шкоди, що не перевищує ліміту відповідальності страховика, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Тому вимога позивача про відшкодування з відповідачів заподіяних збитків у розмірі, що покриваються лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, не підлягає задоволенню. З відповідною вимогою він мав право звернутися до страховика відповідача, а страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, зобов`язаний сплатити потерпілому розмір завданої шкоди.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 38 911,30 грн. підлягають задоволенню лише в частині суми несплаченої страховою компанією франшизи, а саме 2500грн.

Щодо стягнення на користь позивача понесених на витрат на правову допомогу.

Судом встановлено, що 09.02.2023 між ОСОБА_1 та адвокатом Зябкіним В.В. укладений договір про надання правової допомоги №832 від 09.02.2023.

Відповідно до додаткової угоди від 04.04.2023 та акту виконаних робіт (додаток №2) до договору про надання правової допомоги №832 від 09.02.2023, адвокатом Зябкіним В.В. проведено консультації з клієнтом, складено та подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, складено письмові пояснення по справі на загальну суму 6300грн.

Позивачем сплачено правову допомогу за договором №832 від 09.02.2023, що підтверджується платіжними інструкціями (а.с.23-24).

Згідно з ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 137ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Статтею 137ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 4 ст.137ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зауважити, що ч. 6 ст.137ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Враховуючи, що відповідач будь-яких заперечень стосовно розміру витрат на правничу допомогу не надав, тому суд не вбачає підстав для зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та визначає їх у розмірі 6300грн.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Так, позивач звернулася з позовом на загальну суду 45211,30 грн; позов задоволений на суму 2500грн, що становить 5,5% від заявленої суми.

Отже, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог у загальній сумі 413,20грн, що складаються з: витрат на правничу допомогу в сумі 346,50грн (6300*5,5%:100%=346,50) та судового збору в сумі 66,70грн (1211,20*5,5%:100%=66,70).

Керуючись ст.ст.12-13,141,263,264,265,279,280,281,282 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) матеріальну шкоду в розмірі 2500грн та судові витрати в розмірі 413,20грн, а всього 2913,20грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк