Decision № 122934435, 30.09.2024, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13621/21-ц

пр. 2-2010/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

представника третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», про захист прав споживачів, стягнення пені та трьох процентів річних за кожен день прострочення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач, АТ КБ «ПриватБанк»), про захист прав споживачів, стягнення пені та трьох процентів річних за кожен день прострочення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07 березня 2014 року уклав із АТ КБ «ПриватБанк» депозитний договір № SAMDNWFD0070088618200, на виконання умов якого на рахунок № НОМЕР_1 вніс кошти у розмірі 2 331 761,20 грн.

16 березня 2014 року, у зв`язку із припиненням функціонування банківських відділень відповідача на території АР Крим та м. Севастополя, його рахунок був безпідставно заблокований.

Відповідно до довідки банку від 05 лютого 2021 року баланс по рахунку становить 2 331 761, 20 грн.

25 лютого 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» отримав його заяву від 05 лютого 2021 року про розірвання депозитного договору № SAMDNWFD0070088618200, видачу вкладу та відсотків.

Зазначені вимоги банк не виконав, кошти не повернув.

Посилаючись на наведене, просить стягнути з відповідача на свою користь за депозитним договором від 07 березня 2014 року № SAMDNWFD0070088618200 пеню у розмірі трьох процентів річних за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період із 02 березня 2021 року до 14 березня 2021 року у розмірі 909 386,86 грн; та понесені ним судові витрати.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 17 березня 2021 року матеріали справи передано головуючому судді Хайнацькому Є.С.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, стягнення пені та трьох процентів річних за кожен день прострочення та призначено підготовче засідання у справі на 20 травня 2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року відкладено підготовче засідання на 20 липня 2021 року.

26 травня 2021 року до суду надійшов відзив АТ КБ «ПриватБанк» на позовну заяву. Відповідач заперечує проти заявленого позову в повному обсязі, вважає його необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 року відкладено підготовче засідання на 06 жовтня 2021 року.

10 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав доводи позовної заяви та наполягав на задоволенні своїх вимог.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року відкладено підготовче засідання на 12 січня 2022 року.

Окрім того, у квітні 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просить стягнути з відповідача на свою користь за депозитним договором від 07 березня 2014 року № SAMDNWFD0070088618200 пеню у розмірі трьох процентів річних за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період із 15 березня 2021 року до 12 квітня 2021 року у розмірі 909 386,86 грн; та понесені ним судові витрати.

Позивач посилався на ті ж обставини, що й у попередній позовній заяві.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 14 квітня 2021 року матеріали справи передано головуючому судді Бусик О.Л.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2021 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного та призначено підготовче засідання на 20 травня 2021 року.

Відповідно до довідки Печерського районного суду від 20 травня 2021 року, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників судового процесу, фіксування судового процесу не здійснювалося.

Розгляд справи відкладено на 08 липня 2021 року.

26 травня 2021 року до суду надійшов відзив АТ КБ «ПриватБанк» на позовну заяву. Відповідач заперечує проти заявленого позову в повному обсязі, вважає його необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідно до довідки Печерського районного суду від 08 липня 2021 року , у зв`язку х неявкою в судове засідання учасників судового процесу фіксування судового процесу не здійснювалося.

Розгляд справи відкладено на 27 вересня 2021 року.

10 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав доводи позовної заяви та наполягав на задоволенні своїх вимог.

Відповідно до довідки Печерського районного суду від 27 вересня 2021 року, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників судового процесу, фіксування судового процесу не здійснювалося. Розгляд справи відкладено на 07 грудня 2021 року.

02 грудня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про об`єднання справ в одне провадження, а саме, вказаної справи з матеріалами справи № 757/13621/21-ц, яка перебуває у провадженні судді Хайнацького Є.С., провадження в зазначеній справі відкрито 22 березня 2021 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року об`єднано цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, стягнення пені та трьох процентів річних за кожен день прострочення (справа № 757/13621/21-ц) з позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення пені (справа № 757/19836/21-ц) та зазначеній цивільній справі присвоєно № 757/13621/21-ц.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 січня 2022 року відкладено підготовче засідання на 29 березня 2022 року.

У січні 2022 року від АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшли додаткові пояснення, в яких банк, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2022 року відкладено підготовче засідання на 29 серпня 2022 року.

25 серпня 2022 року позивач подав до суду письмові пояснення, в яких посилаючись на те, що депозитний договір є чинним, просив стягнути з відповідача пеню на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період із 02 березня 2021 року до 12 квітня 2021 року у розмірі 1 743 331 грн. 99 грн.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року відкладено підготовче засідання на 24 листопада 2022 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2022 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, стягнення пені та трьох процентів річних за кожен день прострочення, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» (далі - третя особа, ТОВ «ФК «Фінілон»).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2022 року зупинено провадження у вищевказаній цивільній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 199/3152/20 за позовом фізичних осіб, в інтересах яких діє адвокат Бардаченко Володимир Володимирович, до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про стягнення трьох відсотків річних та пені.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 травня 2023 року поновлено провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено цивільну справу до розгляду в підготовчому засіданні на 31 липня 2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року відкладено підготовче засідання на 28 вересня 2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2023 року відкладено підготовче засідання на 31 січня 2024 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 09 квітня 2024 року.

Відповідно до довідки Печерського районного суду м. Києва судове засідання у справі, призначене не 09 квітня 2024 року, знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Дата наступного судового засідання 10 липня 2024 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2924 року розгляд справи відкладено на 30 вересня 2024 року.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

У судове засідання представник АТ КБ ПриватБанк» не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином; подав заяву, у якій просив провести судове засідання без технічної фіксації та відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання представник ТОВ «ФК Фінілон» не з`явився; про день розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Суд установив, що ОСОБА_1 є вкладником АТ КБ «Приватбанк», зокрема, 07 березня 2014 року уклав із банком депозитний договір № SAMDNWFD0070088618200, на виконання умов якого на рахунок № НОМЕР_1 вніс кошти у розмірі 2 331 761,20 грн.

Навесні 2014 року, у зв`язку із припиненням функціонування банківських відділень відповідача на території АР Крим та м. Севастополя, рахунки позивача було заблоковано, нарахування відсотків припинено.

05 лютого 2021 року позивач письмово звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про дострокове припинення договорів, яку банк отримав 25 лютого 2021 року, та просив повернути йому кошти із нарахованими за цим договором відсотками. Вказана заява залишена без реагування з боку банківської установи.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 05 лютого 2021 року баланс по рахунку позивача становить 2 331 761, 20 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, просить стягнути пеню відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», обчислену, зокрема за період із 02 березня 2021 року до 12 квітня 2021 року.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (статті 549, 551, 611 ЦК України).

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У Законі України «Про захист прав споживачів» не визначено вичерпного переліку відносин, на які він поширюється, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та керуючись загальними принципами цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах «слабкої сторони», якою є фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що цим Законом регулюються відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. І особливістю таких правовідносин є участь у них спеціального суб`єкта - споживача.

У статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 цієї статті); продукція - це будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Отже, Законом України «Про захист прав споживачів» врегульовані договірні відносини з участю споживача.

Частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Отже, пеня, передбачена частиною п`ятою статті 10 зазначеного Закону, застосовується в разі порушення виконання договірного зобов`язання на користь споживача.

За змістом частини третьої статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною першою статті 1075 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі № 727/898/19 (провадження № 61-7157св20) зазначено, що «у цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору» (статті 651-654 ЦК України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК України досить часто використовується формулювання «відмова від договору» (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків».

Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 757/71432/17 (провадження № 61-5237св20), від 27 березня 2024 року у справі № 757/11520/21 (провадження № 61-1852св23).

У постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року в справі № 756/420/17 (провадження № 61-18833св21) вказано, що: «позивач листом від 12 вересня 2016 року звернувся до відповідача зі зверненням, про розблокування рахунків та повернення коштів, тобто про розірвання договору вкладу, проте отримав повідомлення від Банку про те, що на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя АТ КБ «ПриватБанк» не має правових підстав та можливості для здійснення банківської діяльності, у зв`язку з чим банк фактично не має доступу до свого майна та договорів на окупованій території, припинив свою діяльність в Криму;

сторони в договорах банківського вкладу передбачили право на односторонню відмову та момент з якого договір вважатиметься розірваним внаслідок вчинення односторонньої відмови від договору. Згідно умов договорі №SAMDN47000700060956 та № SAMDN47000706220395 він вважається розірваним через два дні з дати отримання відповідної заяви, тобто з 15 вересня 2016 року, вказані договори є таким, що вже розірвані».

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існували зобов`язальні правовідносини з договору банківського вкладу.

Договором банківських вкладу, який є предметом спору, передбачено право сторін достроково розірвати договір з повідомленням про це іншої сторони за два банківські дні до розірвання договору (пункт 9 договору).

Позивач скористався таким правом, направивши банку вимогу про повернення вкладів 05 лютого 2021 року, про що свідчать наявна у матеріалах справа заява ОСОБА_1 . Зазначену заяву, відповідно до трекінгу АТ «Укрпошта», банк отримав 25 лютого 2021 року.

Отже позивач до закінчення строку дії договору виявив намір про розірвання договору банківського вкладу та ініціював процедуру повернення грошових коштів. Відтак, з огляду на умови (пункт 9), договір депозиту вважаються розірваним із 27 лютого 2021 року, тобто між сторонами припинилися договірні правовідносини з договорів банківського вкладу.

Після розірвання договору банківського вкладу між сторонами не існує споживчих правовідносин, а до грошового зобов`язання зі сплати коштів після зазначеної дати застосовуються приписи статті 625 ЦК України у разі його невиконання.

Тобто з моменту розірвання договору банківського вкладу за заявою клієнта на правовідносини сторін не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак пеня відповідно до частини п`ятої статті 10 цього Закону не нараховується.

Такий висновок узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20), у постановах Верховного Суду від 1 грудня 2021 року у справі № 321/404/19 (провадження № 61-19237св20), від 8 грудня 2021 року у справі № 757/26746/17-ц (провадження № 61-2733св20), від 14 грудня 2021 року у справі № 572/3074/20 (провадження № 61-17395св21), від 24 квітня 2024 року у справі № 336/3084/20 (провадження № 61-1272св22).

Як вже було встановлено судом, позивач 05 лютого 2021 року звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою, в якій повідомив банк про розірвання договору банківського вкладу (депозиту).

Як вже зазначалось судом, укладеним сторонами договором передбачено право сторін на розірвання договорів шляхом повідомлення іншої сторони договору за 2 банківські дні.

Отже, між сторонами з 27 лютого 2021 року (день отримання банком заяви позивача плюс 2 банківські дні) розірвано договір банківського вкладу, в зв`язку з чим з 27 лютого 2021 року між ними припинились договірні правовідносини за цим договором.

Позивач заявив про стягнення пені за порушення прав споживачів банківських послуг на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період із 02 березня 2021 року до 12 квітня 2021 року, тобто після припинення договірних відносин позивача з банком.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного суду щодо відсутності споживчих правовідносин між сторонами після розірвання договору банківського вкладу та, відповідно, відсутності підстав для застосування до даних правовідносин норм частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» з дати розірвання договору банківського вкладу, в зв`язку з чим вимога про стягнення пені за період 02 березня 2021 року до 12 квітня 2021 року за договором від 07 березня 2014 року № SAMDNWFD0070088618200 задоволенню не підлягає.

Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», статтями 15, 16, 549, 551, 611, 1058, 1075 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», про захист прав споживачів, стягнення пені та трьох процентів річних за кожен день прострочення, - залишити без задоволення..

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 08.10.2024 року.

Суддя Є.С. Хайнацький