Court ruling № 122915967, 08.11.2024, Novomoskovsk City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 183/11125/24

№ 1-кс/183/2302/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року Дніпропетровська обл.,

м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна заявленого в межах кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62024050010000110 від 11.01.2024 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.263, ч.1 ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 06.11.2024 надійшло вищевказане клопотання.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м.Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024050010000110 від 11.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час досудового слідства встановлено, що у липні 2023 року, але не пізніше 12.07.2023, більш точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, головний спеціаліст оперативно-медичного відділу військово-медичного центру об`єднаного штабу військової частини НОМЕР_1 полковник медичної служби ОСОБА_4 , маючи на меті заволодіти бюджетними коштами у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця, в тому числі преміями та додатковими винагородами розробив злочинний план щодо їх заволодіння на користь своєї дружини ОСОБА_5 .

З цією метою останній, не пізніше 12.07.2023, перебуваючи у відрядженні до ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вступив у змову з тимчасово виконуючим обов`язків командира медичної роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 та своєю дружиною ОСОБА_5 , яким довів до відома розроблений ним план злочинної діяльності. Злочинний план полягав у систематичному заволодінні чужим майном - грошовими коштами Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, які виділені з Державного бюджету Військово-медичному клінічному центру Центрального регіону для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям НОМЕР_3 військового мобільного госпіталю Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону військової частини НОМЕР_4 , у тому числі додаткової винагороди у відповідності до Постанови КМУ № 168, шляхом неповідомлення командира про відсутність на службі солдата ОСОБА_5 , та шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів - рапортів щодо виконання обов`язків у зоні бойових дій на території Донецької області, на підставі яких приймались накази, згідно з якими здійснювалось нарахування та виплата так званої «бойової винагороди» військовослужбовцю - медичній сестрі відділення реабілітації та відновлювального лікування в/ч НОМЕР_4 молодшому сержанту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка фактично обов`язків з військової єлужби у зоні бойових дій на території Донецької області не виконувала, перебувала у Київській та Черкаській області, та безпідставно отримала грошове забезпечення та додаткову винагороду у збільшеному вигляді. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 Військово-медичним клінічним центром Центрального регіону було перераховано грошові кошти на банківську карту № НОМЕР_5 військовослужбовця ОСОБА_5 , відкриту у АТ «КБ «ПриватБанк», за період із 12.07.2023 по 04.03.2024, на загальну суму 961 668,00 грн. (дев`ятсот шістдесят одна тисяча шістсот шістдесят вісім гривень).

Злочинними діями тимчасово виконуючого обов`язків командира медичної роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 , головного спеціаліста оперативно-медичного відділу військово-медичного центру об`єднаного штабу військової частини НОМЕР_1 полковник медичної служби ОСОБА_4 та медичної сестри відділення реабілітації та відновлювального лікування 59 військового мобільного госпіталю Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону військової частини НОМЕР_4 солдата ОСОБА_5 державі, в особі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, заподіяно шкоду у особливо великому розмірі на суму 961 668,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

25.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема, допитами свідків, протоколами огляду, матеріалами НСРД, висновками експертиз, іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Під час досудового розслідування були встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за яким останню повідомлено про підозру.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження - є арешт майна.

Частиною 1 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскаціїмайна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна, у тому числі допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно дост.12КК Українизлочин,передбачений ч.5ст.27,ч.5ст.191КК України,у вчиненніякого повідомленапро підозру ОСОБА_5 ,є особливотяжким злочином,за якийпередбачене покаранняу видіпозбавлення воліна строквід семидо дванадцятироків зпозбавленням праваобіймати певніпосади чизайматись певноюдіяльністю настрок дотрьох роківта з конфіскацією майна.

Враховуючи наявність достатніх доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, обгрунтуванням необхідності арешту майна є мета забезпечення конфіскації майна як виду покарання, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, зокрема шляхом перереєстрації прав власності, майна, яке належать підозрюваній. Врахуванню підлягає також усвідомлення підозрюваною про можливість конфіскації майна, як покарання, у разі визнання її винуватою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та можливість вчинення з боку підозрюваної дій, спрямованих на позбавлення права на належне їй майно, або умисне погіршення стану цього майна.

Згідно отриманої відповіді з РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях №31/29/14-10154-2024 від 15.10.2024, за підозрюваною ОСОБА_5 , як власником, зареєстрований транспортний засіб, а саме: «HYUNDAI TUCSON 1598», 2023 року випуску, сірого кольору, № двиг. НОМЕР_6 , VIN/№ куз. НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 , свідоцтво СТО НОМЕР_9 від 31.05.2023.

На цихпідставах заявникклопотання проситьнакласти арештна транспортнийзасіб «HYUNDAI TUCSON 1598», 2023 року випуску, сірого кольору, № двиг. НОМЕР_6 , VIN/№ куз. НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 , свідоцтво СТО НОМЕР_9 від 31.05.2023, який на праві власності (зареєстрований) належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з підстав зазначених в ньому. Зазначила.

Заслухавши прокурора, дослідивши надані матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024050010000110 від 11.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_5 вчинила пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

25.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема, допитами свідків, протоколами огляду, матеріалами НСРД, висновками експертиз, іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання, в тому числі і у виді конфіскації майна.

Слідчим суддею встановлено, що згідно інформації з РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях №31/29/14-10154-2024 від 15.10.2024, за підозрюваною ОСОБА_5 , як власником, зареєстрований транспортний засіб, а саме: «HYUNDAI TUCSON 1598», 2023 року випуску, сірого кольору, № двиг. НОМЕР_6 , VIN/№ куз. НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 , свідоцтво СТО НОМЕР_9 від 31.05.2023.

З огляду на наведене, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України), беручи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна заявленого в межах кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62024050010000110 від 11.01.2024 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.263, ч.1 ст.366 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт, з позбавленням власників, користувачів прав на відчуження та розпорядження майном, на транспортний засіб «HYUNDAI TUCSON 1598», 2023 року випуску, сірого кольору, № двиг. НОМЕР_6 , VIN/№ куз. НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 , свідоцтво СТО НОМЕР_9 від 31.05.2023, який на праві власності (зареєстрований) належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 11 листопада 2024 р. о 09 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1