Court ruling № 12288034, 16.11.2010, Vinnytsia Regional Court of Appeal

Справа №10-469 2010 р. Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції Михайленко А.В.

Доповідач Федчук В.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Федчука В.В.

суддів: Ляліної Л.М., Рупака А.А.

за участю прокурора: Савчука В.В.

розглянувши 16 листопада 2010 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у справі на постанову Ленінського районного суду від 18.10.2010 року, якою скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ ДПА у Вінницькій області Бойко О.Л. від 21.09.2010 року, якою скарга ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 21.09.2010 року по ч. 3 ст. 212 КК України була задоволена.

В апеляції прокурора, який брав участь у справі, ставиться питання про скасування постанови Ленінського районного суду від 18.10.10, скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, закривши провадження у справі, а кримінальну справу направити для проведення досудового слідства.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення.

Як вказано в постанові про порушення кримінальної справи від 21.09.2010 року, відкрите акціонерне товариство «Вінніфрут» (код ЕДРПОУ 30807701, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45) уклало угоди про просування торгівельних марок, які належали громадянину ОСОБА_3. В результаті виконання вказаних угод, заборгованість ОСОБА_3 перед ВАТ «Вінніфрут» склала 14797816,41 грн. З метою погашення вказаної заборгованості ОСОБА_3 відповідно до договорів №1-ТМ, №2-ТМ, №3-ТМ, №4-ТМ, №5-ТМ, №6-ТМ, №7-ТМ, №8-ТМ, №9-ТМ від 18.08.2008 року передав на ВАТ «Вінніфрут» право власності на знак для товарів і послуг (торговельні марки) на загальну суму 14797816,41грн.

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді головного бухгалтера відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут», являючись посадовою особою податкового агенту, в порушення вимог пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в І кварталі 2009 року, шляхом не утримання та не сплати із громадянина ОСОБА_3 податку з доходів фізичних, умисно ухилилась від сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 2219672,46 гривень, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах.

Висновки суду про задоволення скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого про порушення кримінальної справи є обґрунтованими.

Як вбачається з постанови, суд, належним чином дотримав дані вимоги та дійшов до висновку про незаконність постанови слідчого про порушення кримінальної справи, оскільки останнім порушені вимоги ст. 94-98 КПК України. Так, всупереч зазначеній нормі, в постанові не викладені фактичні дані, які вказують на наявність обєктивних ознак злочину, передбаченого ст. 212 КК України, а саме способу вчинення злочину. Обєктивна сторона вказаного злочину має полягати в діях (бездіяльності) субєкту злочину, які направлені на умисне ухилення від сплати податків. Не описана фінансова можливість сплати або невиплати підприємством сплати податку.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який брав участь у справі відхилити.

Постанову Ленінського районного суду від 18.10.2010 року залишити без змін.

Судді:

З оригіналом вірно: