Decision № 122820121, 22.10.2024, Romny City and District Court of Sumy Oblast

Справа № 585/2081/24

Номер провадження 2/585/663/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Цвєлодуб Г.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання Салій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Сова Сергій Миколайович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

02 травня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Сова С.М., в якій просить визначити йому додатковий строк у два місяці з дня вступу рішення в законну силу для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне спадкодавиці домоволодіння, 1950 року забудови, за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку загальною площею 0,34 га, в т.ч. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,09 га, за адресою АДРЕСА_2 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 04.12.2007 року секретарем виконавчого комітету Кам`яної селищної ради Вільнянського району Запорізької області за реєстровим № 69, яким на випадок своєї смерті належний їй будинок АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_2 15.03.2024 року заповіт разом з конвертом позивачу передав ОСОБА_4 , який при наведенні порядку в будинку після смерті своєї матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в її особистих речах знайшов адресований на її ім`я конверт рекомендованого листа №7005000013797 від ОСОБА_3 , в якому і знаходився зазначений заповіт. В зв`язку з наведеним, він звернувся до приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Сови С.М. для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , однак, приватним нотаріусом було роз`яснено, що позивач в установлений законодавством України термін спадщину не прийняв, а тому нотаріус не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину на зазначене майно. У цьому випадку йому необхідно звернутися до суду про встановлення додаткового строку про прийняття спадщини.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в заяві до суду просив розглядати справу згідно законо у його відсутності.

Приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Сова С.М. до суду не з`явився, проте належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, в поясненнях до суду при прийнятті рішення поклався на розсуд суду, просив справу розглядати без його участі.

Суд, заслухавши представника позивача, свідка, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.

Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України суд за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини може визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 року, "Про деякі питаня нотаріату в умовах воєнного стану", яка була чинною на момент виникнення правовідносин було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 16.09.2023 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне спадкодавиці домоволодіння, 1950 року забудови, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області №334 від 08.12.2023 року та земельну ділянку загальною площею 0,34 га, в т.ч. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,09 га, за адресою АДРЕСА_2 , передану їй у приватну власність рішенням виконавчого комітету Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області №37 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність" від 18.08.1993 року, про передачу земельних ділянок у приватну власність гр. ОСОБА_3 зроблено запис у книзі реєстрації громадян, яким безоплатно передані земельні ділянки у приватну власність за №675.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 04.12.2007 року секретарем виконавчого комітету Кам`яної селищної ради Вільнянського району Запорізької області за реєстровим №69, яким на випадок своєї смерті належний їй будинок АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вказує позивач в позовній заяві, 15.03.2024 року заповіт разом з конвертом йому передав ОСОБА_4 , який при наведенні порядку в будинку після смерті своєї матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в її особистих речах знайшов адресований на її ім`я конверт рекомендованого листа №7005000013797 від ОСОБА_3 , в якому і знаходився зазначений заповіт.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суду пояснив, що у березні 2024 р. він шукав документи відносно заміни лічильника та у паперах матері знайшов конверт від ОСОБА_3 , остання була подругою матері, у якому був заповіт. Йому відомо, що ОСОБА_3 десь за два роки до смерті в 2016 р. забрав до себе син. Чому ОСОБА_3 переслала заповіт поштою його матері, а не безпосередньо ОСОБА_2 , а також чого протягом тривалого часу його не віддала позивачу - йому не відомо. У розмовах матері він чув, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 існує якась домовленість щодо нерухомого майна (її будинку), однак чого конкретно вона стосувалась - більш детально пояснити не може.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19.

Як встановлено судом, позивач доказів про звернення до нотаріуса з приводу прийняття спадщини, так само і про заведення спадкової справи суду не подав.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме: тривала хвороба спадкоємця; перебування спадкоємця тривалий час за межами України; відбування покарання в місцях позбавлення волі; необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17); велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України.

Таким чином підстави, на які посилається позивач, а саме необізнаність спадкоємця про наявність заповіту, не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки він у визначений законом порядок із такою заявою не звертався, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Окрім вказаного, судом критично оцінюється доводи сторони позивача щодо необізнаності про існування заповіту, оскільки обставини його імовірного віднайдення у паперах померлої сусідки не виглядають логічними через призму стандарту доведення "поза розумним сумнівом". У той же час покази свідка натомість вказують на існування певних домовленостей між померлою та позивачем щодо нерухомого майна, що не перешкодило останньому долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , яке апріорі не може бути у його володінні, так як він не є її родичем.

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги ст.89 ЦПК України встановлюють, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, встановивши, що підстави, на які посилається позивач, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі положень ст.ст.5,12,13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Сова Сергій Миколайович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З повний текстом рішення суду можна буде ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області 01 листопада 2024 року або у електронному кабінеті користувача у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» за відповідним номером справи.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ