Decision № 12270341, 29.10.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/27929.10.10 За позовом                     Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До                               Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

Про                              стягнення 19191,31 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Марковська В.В., довіреність № Д/07/2009/12/31-13 від 31.12.2009

від відповідача           Мазурок Я.В., довіреність № 155/1/23-2065 від 31.05.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(далі –позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 19191,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 348065 від 01.09.2000 р.

Ухвалою суду від 30.08.2010р. порушено провадження у справі № 1/279 та призначено розгляд на 08.10.2010р.

07.10.2010р. відповідач подав до відділу діловодства відзив на позовну заяву.

08.10.2010р. представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд відклав розгляд справи на 29.10.2010.

29.10.2010 представник позивача повідомив суд про сплату основного боргу у повному обсязі, проте наполягав на стягненні штрафних санкцій.

Представник відповідача оплату боргу підтримав, проти нарахування штрафних санкцій заперечував.

Суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, щодо штрафних санкцій, то суд вирішив, керуючись ст. 83 ГПК зменшити пеню до 5%, оскільки відповідачем сплачено суму боргу станом на день винесення рішення у справі у повному обсязі.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.2000р. № 348065.

Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобов’язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до умов договору нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячі воді по приладах обліку за тарифами, встановленими та затвердженими розпорядженням КМДА.

У п.5 додатку №4 до Договору передбачено, що відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту платіжну вимогу доручення, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п.2 додатку №4 до договору відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак свої зобов’язання за зазначеним договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.03.2010 по 01.08.2010 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.08.2010 становить 17383,87 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.

Пунктом 7 додатку 4 до договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця у розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення. Враховуючи вимоги статті 3 Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності, та відповідно до розрахунку ціни позову становить 1432, 38 грн.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 19191,31 грн. боргу, а саме: 17383,87 грн. –основного боргу, 1432,38 грн. –пені, 156,45 грн. –інфляційних втрат, 218,61 грн. –3% річних, та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

29.10.2010 у судовому засіданні представник позивача повідомив суд про сплату відповідачем основного боргу у повному обсязі, про що надав довідку, підписану О.С.Ремез, та завірену круглою печаткою підприємства позивача. Наполягав на стягненні штрафних санкцій

Представник відповідача сплату основного боргу підтвердив, та заперечив проти нарахування штрафних санкцій.

Суд, керуючись ст. 83 ГПК України вирішив зменшити нараховану пеню до 5% , а саме до 71,61 грн., беручи до уваги той факт, що відповідач сплатив основний борг у повному обсязі, до винесення рішення по справі.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

В частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд позбавлений права зменшувати наведені штрафні санкції згідно ст. 625 ЦК України, тому ці вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 191,91 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 362 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м.Київ, вул. Володимирська 51-А, код ЄДРПОУ 26187970) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м.Київ, вул. Мельникова 31, код ЄДРПОУ 26187763) 71 (сімдесят одну) грн. 61 коп. –пені, 156 (сто п’ятдесят шість) грн. 45 коп. –інфляційних втрат, 218(двісті вісімнадцять) грн. 61 коп. –3% річних, держмито в розмірі 191 (сто дев’яносто одну)грн. 91 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 17383,87 грн. –провадження припинити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 05.11.2010р.)