Court ruling № 122674313, 30.10.2024, Kazanka District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 478/1182/24 Провадження № 1-в/478/285/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року. Казанківський районний судМиколаївської області, в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретарясудових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про приведення вироків у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`яна Балка, Миколаївського району, Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, засудженого: 25.03.2024 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі,

в с т а н о в и в :

У вересні 2024 року начальник Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» звернувся до суду із вказаним поданням відносно засудженого ОСОБА_4 , в якому просив суд вирішити питання щодо приведення вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.03.2024 року, за наявності вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09.10.2023 року та вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.06.2022 року у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Подання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 було засуджено вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.03.2024 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі. Вказаний засуджений відбуває покарання в ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)», початок строку: 01.12.2023 року, кінець строку: 01.02.2029 року.

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна), який поліпшує становище засудженого скасовуючи кримінальну відповідальність за вчинене ним діяння.

В судове засідання представник ВК та засуджений не з`явились, згідно поданих заяв просили суд провести розгляд подання без їх участі.

Прокурор в судовому засіданні подання підтримав, просив звільнити від відбування покарання засудженого за епізодами таємного викрадення майна.

Виходячи з абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Заслухавши думку прокурора, розглянувши подання, дослідивши матеріали особової справи, судом встановлено наступне.

Вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.06.2022 року ОСОБА_4 було визнано винним за ч. 1 ст. 162 КК України та з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання у виді 1 року 1 місяця обмеження волі.

Вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09.10.2023 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Цим же вироком, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.06.2022 року і остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяця.

Як вбачається з вказаного вироку, ОСОБА_4 було таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме: в середині жовтня 2022 року на суму 1417,50 грн.

В свою чергу, з вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.03.2024 року судом встановлено, що ОСОБА_4 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Цим же вироком, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано покарання, призначене вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09.10.2023 року та призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяця.

Зі змісту вказаного вироку, судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 вчинив три епізоди таємного викрадення чужого майна (крадіжку), а саме: в середині липня 2021 року на суму 279,67 грн; у другій декаді жовтня 2021 року на суму 266,00 грн; у середині листопада 2021 року на суму 786,00 грн.

Встановивши наведені обставини. суд враховує наступне.

Відповідно до з ч. 1ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 13 ч. 1ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.ч. 2 і 3ст. 74 КК України.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини 3 ст. 57, ч.1 ст. 58, ч.1 ст. 62 КК України),11,13,13-2 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно з ч. 6ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Частиною 1ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2270,00 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України,Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, розмір вартості майна, за яке настає кримінальна відповідальність у 2021 році за ст. 185 КК України, відтепер становить 2270,00 грн. (1135*2=2270).

Як вбачається з вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.03.2024 року засуджений ОСОБА_4 вчинив три епізоди таємного викрадення чужого майна (крадіжку), а саме: в середині липня 2021 року на суму 279,67 грн; у другій декаді жовтня 2021 року на суму 266,00 грн; у середині листопада 2021 року на суму 786,00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2481,00 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України,Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, розмір вартості майна, за яке настає кримінальна відповідальність у 2021 році за ст. 185 КК України, відтепер становить 2481,00 грн. (1240,5*2=2481).

Як вбачається з вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09.10.2023 року ОСОБА_4 було вчинено таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме: в середині жовтня 2022 року на суму 1417,50 грн.

З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_4 відбуває покарання за вчиненні діяння, які мали місце в 2021 року та 2022 року, кримінальна караність яких законом усунена, суд дійшов висновку, що подання ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» є обґрунтованим та підлягає задоволенню, у зв`язку з чим останній підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09.10.2023 року та вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.03.2024 року.

В той же час, суд враховує ту обставину, що вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.06.2022 року ОСОБА_4 було визнано винним за ч. 1 ст. 162 КК України та з урахуванням ч. 1 ст. 71 КК України призначено покарання у виді 1 року 6 місяця обмеження волі. Вказаний вирок було враховано вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09.10.2023 року. Отже, звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання за діяннями, що були усунені законом не звільнює від виконання вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.06.2022 року в частині призначеного ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

Таким чином, суд, на підставі ст. 58 Конституції України, ст.5,ч.2 ст.74 КК України, Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та керуючись ст.ст.336, 537,539 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про приведення вироку у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09.10.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 71 КК України у виді 5 років 1 одного місяця позбавлення, у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання, призначеного за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.03.2024 року за ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяця, у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння.

Вважати засудженим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.06.2022 року за ч. 1 ст. 162 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту, визначеного вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.06.2022 року, а саме, з моменту фактичного затримання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя