№ 1225354, 17.12.2007, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.07

Справа №АС 7/246-07.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді: Рижкова М.Б.

Розглянувши матеріали справи:

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі

до відповідача Державного підприємства «Попівський експериментальний завод»

про стягнення 25641 грн. 26 коп.

Представники:

Від позивача: Мартиненко І.В.

Від відповідача: Воловик С.В., Закорко В.В.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 25641,26 грн. боргу, в тому числі : 25641,26 грн. - недоїмки по сплаті страхових внесків, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-1У, за період з 01.07.2007 р. по 31.07.2007 року.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти вимог, вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, як зазначає відповідач, у порушеній справі про визнання Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» банкрутом, було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, на протязі дії якого забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), таким чином, враховуючи, що сума заборгованості перед позивачем в розмірі 25641,26 грн. включена до четвертої черги реєстру вимог кредиторів Попівського експериментального заводу, і буде погашена після задоволення вимог кредиторів попередніх черг, як це визначено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідач – Державне підприємство «Попівський експериментальний завод» – відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зареєстрований як платник внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування. Частиною 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 1 ст. 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для платників страхових внесків об’єктом оподаткування є суми фактичних витрат на оплату праці працівникам, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Порядок обчислення внесків на фактичні витрати на оплату праці встановлений ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 р. за № 64/8663.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відповідач у встановлені строки зобов’язаний подавати позивачу розрахунки зобов’язання зі сплати внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно визначає розмір зобов’язань перед Пенсійним Фондом.

Відповідно до поданого відповідачем звіту за липень 2007 року ним самостійно були нараховані страхові внески в сумі 25641,26 грн., але при цьому порушені строки сплати зазначеного платежу, таким чином заборгованість по сплаті страхових внесків становить 25641,26 грн.

На день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача становить 25641,26 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав. Заперечення відповідача проти позовних вимог є безпідставними, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів стосується грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, однак кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі в розмірі 25641,26 грн. є поточними, тобто такими, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, і тому дія мораторію на них не поширюється, крім того ухвалою господарського суду Сумської області від 19.01.2004р. затверджено реєстр вимог кредиторів по справі № 12/68, до якого вимоги Управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі в розмірі 25641 грн. 26 коп. включені не були, а прийняття додаткового реєстру вимог кредиторів не передбачено чинним законодавством України.

Тому, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду в Конотопському районі задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» (41627, Сумська область, Конотопський район, с. Попівка, вул. Братів Ковтунів, 1; і.к. 00375220) на користь Управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Соборна, 23; і.к. 22977020) 25641 грн. 26 коп. заборгованості.

3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої ухвалена дана постанова.

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

5. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя М.Б. Рижков

Повний текст постанови виготовлено і підписано 20.12.2007р.