Decision № 12245113, 09.11.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2010 р. Справа № 3/158/10

за позовом: Комунального підприємства Первомайської міської ради «Тепло»

55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1, каб. № 15

До 1-відповідача:           Квартирно-експлуатаційного відділу

фактична адреса:          54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62 А

юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 41

До 2-відповідача: Миколаївського обласного військового комісаріату

                              54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33

про: стягнення заборгованості в сумі 10745,55 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Рипенко В.П., за довіреністю;

Від 1-відповідача: Петрушок В.В., за довіреністю;

Від 2-відповідача: Савельєва О.С., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача Квартирно -експлуатаційного відділу м. Миколаєва –7964,26 грн. основного боргу, 284,69 грн. – збитків від інфляції, 432,32 грн. –3% річних та пені в сумі 2064,28 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору послуг № 18/2 від 01.07.2009 р., норм Цивільного кодексу України, та мотивовані неналежним виконанням платником взятих на себе договірних зобов’язань.

1-Відповідач відзив по суті позову не надав, але в судовому засіданні 09.11.2010 р. проти позовних вимог не заперечує, та зазначає, що дана заборгованість виникла перед позивачем, оскільки коштів. які поступають від Міністерства Оборони України не достатньо на оплату послуг.

2-Відповідач в судовому засіданні 09.11.2010 р. надав відзив на позовну заяву, в якому просить су виключити Миколаївський обласний військовий комісаріат з відповідачів як неналежного відповідача у справі та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

З матеріалів справи вбачається, що Миколаївський обласний військовий комісаріат не повинен виступати по спірним правовідносинам в якості відповідача, з чим погодився в судовому засіданні позивач.

Враховуючи наведене, суд по даній ситуації вважає за можливе виключити зі складу відповідачів –Миколаївський обласний військовий комісаріат (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33, код ЄДРПОУ 08299180), про що зазначити в резолютивній частині даного рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –

встановив:

01 липня 2009 року між сторонами був укладений трьохсторонній договір № 18/2 «на постачання теплової енергії бюджетними організаціями та госпрозрахунковим підприємствам», згідно з умовами якого, позивач, як постачальник, зобов’язався відпускати, відповідач-2, як споживач, використовувати, а відповідач-1, як платник, оплачувати теплову енергію для об’єкту по вул. Герцена, 20 в м. Первомайську Миколаївської області.

За правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи свідчать, що позивач виконував свої зобов’язання за договором належним чином, про що свідчать наряди на включення й відключення системи опалення та акти здачі-приймання наданих послуг, які підписані представниками відповідача-2 та скріплені печатками без зауважень та претензій.

Так, згідно акту № 218 від 20.02.10 р. на суму 9557,95 грн., акту № 313 від 20.03.10 р. на суму 7964,26 грн. –постачальник (позивач) передав, а споживач (відповідач - 2) спожив, теплової енергії на загальну суму 27080,16 грн.

Як зазначає позивач, на оплату спожитої теплової енергії відповідачу –1 були виставлені рахунки-фактури № 56 від 20.01.10 р., № 206 від 08.02.10 р., № 320 від 09.03.10 р. (з відмітками про їх отримання).

Згідно з умовами пунктів 1.6 та 1.7 договору усі розрахунки по даному договору здійснюються платником щомісячно протягом опалювального періоду шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць у розмірі, вказаному у додатку № 1 до договору до 1-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється платником відповідно рахунку-фактури: до 30 числа поточного місяця бюджетними організаціями; до 5 числа місяця наступного за звітним госпрозрахунковими підприємствами.

Надані позивачем банківські виписки свідчать, що відповідач –1 провів часткові оплати за спожиті відповідачем –2 послуги.

Так, всього сплачено платником 19115,90 грн.: 07.07.10 р. –9557,95 грн. (за січень 2010 р.); 10.09.10 р. –9557,95 грн. (за лютий 2010 р.)

Відповідно до п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги вищенаведене, позивач цілком обґрунтовано звернувся до суду з позовом щодо стягнення з боржника 7964,26 грн. боргу виходячи з розрахунку 27080,16 грн. –19115,90 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач-1 не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання умов договору та оплату наданих позивачем послуг в повному обсязі.

За приписами ст. ст. 629, 526, 525 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правил ст. 610, п. 1 ст. 624 та ст. 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до умов п. 5.1 договору сторони дійшли згоди, що у разі несвоєчасної сплати послуг у строки, визначені у п. 1.8 договору, платник зобов’язаний сплатити на користь постачальника суму заборгованості з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Отже, з вищенаведеного та фактичних матеріалів справи вбачається правомірне нарахування позивачем відповідачу -1 штрафних санкцій за неналежне виконання взятих на себе зобов’язань у вигляді стягнення пені в сумі –2064,28 грн., 3% річних в розмірі 432,32 грн. та збитків від інфляції в сумі 284,69 грн.

Керуючись ст. ст. 24, 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Виключити зі складу відповідачів –Миколаївський обласний військовий комісаріат (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33, код ЄДРПОУ 08299180).

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з           Квартирно-експлуатаційного відділу (54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 41, код ЄДРПОУ 08029523) на користь Комунального підприємства Первомайської міської ради «Тепло»(55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1, каб. № 15, код ЄДРПОУ 31319242) –7964,26 грн. основного боргу, 284,69 грн. –збитків від інфляції, 432,32 грн. –3% річних, пені в сумі 2064,28 грн. 209,39 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати Комунальному підприємству Первомайської міської ради «Тепло»(55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1, каб. № 15, код ЄДРПОУ 31319242) довідку на повернення зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 838 від 09.09.2010р. в сумі 101,94 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя