Decision № 122430013, 16.10.2024, Synelnykove City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 191/3023/24

Провадження № 2/191/1004/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.,

за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2024 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся позивач із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №220120-001 від 20.01.2022 року у сумі 91230,79 грн.

Позовні вимоги ТОВ «Кредитсервіс» обґрунтовані наступним.

20.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальності «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 220120-001. Кредитний договір № 220120-001 від 20.01.2022 року було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором U54373 (20.01.2022 12:35:49). Відповідно до кредитного договору, клієнту було надано кредит у сумі 30000,00 грн. Умовами кредитного договору визначено, що крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5 % (сума одноразової комісії складає 2250,00 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника. Умовами Кредитного договору передбачено, що позичальник має зробити 24 щомісячних платежів; позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 20 числа відповідного місяця включно. На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 27750,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором, у розмірі 7,5 %, що в грошовому еквіваленті 2250,00 грн. Згідно розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором №220120-001 від 20.01.2022 року станом на 02.02.2024 р. заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 91230,79 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 30000,00 грн.; простроченої заборгованості за процентами - 61230,79 грн. Станом на 02.02.2024 року ТОВ «Кредитсервіс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 220120-001 від 20.01.2022 року не погашена.

Ухвалою суду від 11.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

У сьогоднішнє судове засідання позивач не з`явився, представник позивача просив розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечують.

Відповідач надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, вважає, що висунуті позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першоюстатті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом частини першоїстатті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальності «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 220120-001, шляхом його підписання ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором U54373 (20.01.2022 12:35:49). Відповідно до кредитного договору, клієнту було надано кредит у сумі 30000,00 грн. Умовами кредитного договору визначено, що крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5 % (сума одноразової комісії складає 2250,00 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника. Умовами Кредитного договору передбачено, що позичальник має зробити 24 щомісячних платежів; позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 20 числа відповідного місяця включно. На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 27750,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором, у розмірі 7,5 %, що в грошовому еквіваленті 2250,00 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №220120-001 від 20.01.2022 року станом на 02.02.2024 року в розмірі 91230,79 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 30000,00 грн., простроченої заборгованості за процентами 61230,79 грн.

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит в розмірі 30000,00 грн.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ «Кредитсервіс» виконало своєчасно і повністю, надававши кредитні ресурси в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором ґрунтуються на законі та умовах договору, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Однак, відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК України, уразі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 3ст. 7 Закону України "Про судовий збір",у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач визнала позовні вимоги з урахуванням положень ст.142 ЦПК України, суд приходить до висновку, що 50% судового збору, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовною заявою, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача: в сумі 1211,20 грн., а інші 50% судового збору підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення на їх користь витрат, пов`язаних із оплатою правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК України,при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК України,розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 266/94-ВР у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги.

Суду повинні бути надані на підтвердження понесених витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

На підтвердження понесених витрат на правничу правову допомогу представник позивача надав копію договору №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «Правовий діалог» в особі директора Разумного Євгенія Миколайовича позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», копію акту приймання-передачі справ на надання правової допомоги від 01.12.2023 року, копію акту №3 від 04.01.2024 року приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 року, копію довіреності №2 від 05.01.2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000531, копію платіжної інструкції №1567 від 05.01.2024 року.

Договором №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023 підтверджено, що він укладений позивачем ТОВ «Кредитсервіс» та адвокатським об`єднанням «Правовий діалог» в особі директора Разумного Євгенія Миколайовича про надання правової допомоги, з визначенням у ньому розмірів оплати та порядку розрахунків.

Відповідно до акту №3 від 04.01.2024 року приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 року, загальна вартість наданих адвокатом позивачеві послуг, які були сплачені позивачем адвокату, становить 7000,00 грн.

Відповідно до ч.8ст.141 ЦПК України,розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що витрати позивача на правову допомогу в цій справі становлять 7000,00 грн., що підтверджується копією договору №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «Правовий діалог» в особі директора Разумного Євгенія Миколайовича позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», копією акту приймання-передачі справ на надання правової допомоги від 01.12.2023 року, копією акту №3 від 04.01.2024 року приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 року, копією довіреності №2 від 05.01.2024 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000531, копією платіжної інструкції №1567 від 05.01.2024 року, та які підлягають стягненню з відповідача, як судові витрати по цій цивільній справі.

Позивачем на виконання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України було надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом.

Відповідач клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в зв`язку з їх неспівмірністю, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляла.

Таким чином, суд знаходить доведеними судові витрати на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі у сумі 7000,00 грн., які понесені позивачем, та за правиламистатті 141 ЦПК Українипідлягають відшкодуванню стороною відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (код ЄДРПОУ 41125531, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 36-Д, приміщення 65-з) суму заборгованості за кредитним договором №220120-001 від 20.01.2022 року за період з 20.01.2022 року по 02.02.2024 року у розмірі 91230,79 грн., а також в рахунок відшкодування 50% сплаченого судового збору у сумі 1211,20 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн., а всього 99441 (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста сорок одна) грн. 99 коп.

Зобов`язати Головне управлінняДержавної казначейськоїслужби Україниу Дніпропетровськійобласті(ЄДРПОУ37988155) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (код ЄДРПОУ 41125531) 50% судового збору в сумі 1211,20 грн., сплаченого 18.03.2024 року, згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №5330.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Повне рішення складене 21.10.2024 року.

Суддя О.І. Окладнікова