Court ruling № 122294583, 14.10.2024, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Справа №760/25309/24

1-кс/760/11846/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

захисника підозрюваного - ОСОБА_5

підозрюваного - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42024110000000160 від 19.04.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Києва, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , одруженому, маючому на утриманні доньку 2009 року народження, працюючому в ПрАТ «НЕК «Укренерго» начальником Центру фізичного захисту та охорони об`єктів Департаменту економічної безпеки, раніше не судимому,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ч. ст. 436-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42024110000000160 від 19.04.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ч. ст. 436-2 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000160 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ч. ст. 436-2 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що у громадянина України ОСОБА_6 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 07.10.2022 виник та сформувався стійкий злочинний умисел, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у виправдовуванні збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

У період часу з 07.10.2022 по 12.10.2023 громадянин України ОСОБА_6 , обіймаючи посаду начальника центру фізичного захисту та охорони об`єктів Департаменту економічної безпеки Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», діючи умисно, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, з метою виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою особистого мобільного телефону, який перебував у його розпорядженні та який під`єднаний до глобальної мережі інтернет, з використанням раніше створеного облікового запису у месенджері «Telegram», здійснив виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) та мистецтвознавчої експертизи № 7757/24-36/7758/24-55 від 31.07.2024 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, у текстах повідомлень, надісланих ОСОБА_6 у месенджері «Telegram» міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Таким чином, за викладених вище обставин, ОСОБА_6 підозрюється у виправдовуванні збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене службовою особою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

08.10.2024 о 10 год. 15 хв. в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 затримано на підставі ч. 6 ст. 615 КПК України.

Повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України здійснено 08.10.2024.

На переконання органу досудового розслідування, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 3 ст. 436-2 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Слідчий в клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Під час досудового розслідування кримінального провадження, органом досудового розслідування, встановлено наявність відносно ОСОБА_6 ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що підозрюваний перебуваючи на свободі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, у зв`язку із зазначеними обставинами, на думку органу досудового розслідування, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного, слідчий просить обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 підтримав подане клопотання та просив обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із визначенням застави у розмірі на розсуд суду.

Також у судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів доходів громадян.

Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання про обрання міри запобіжного заходу та просив суд застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою. Крім того, надав подяки ОСОБА_6 за сумлінне виконання служби, посвідчення на нагородження відомчими медалями, копію службової характеристики. Зазначив, що підозрюваний ОСОБА_6 одружений, має на утриманні неповнолітню доньку і батьків похилого віку, які потребують допомоги. Також вказав, що у ОСОБА_6 наявні хронічні захворювання, які можуть загостритися під час перебування під вартою. На підставі зазначених обставин, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Визнав, що дійсно надсилав повідомлення у месенджері. Вказав, що не має намірів переховуватись від слідства та готовий надавати свідчення та відповіді на запитання слідства. Враховуючи, що ризики кримінального провадження відсутні, просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000160 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ч. ст. 436-2 КК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_6 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України. Ця підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, санкція ч. 3 ст.436-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§80, заява №33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000, §76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання того, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Також, стороною обвинувачення належним чином обґрунтовано наявність ризику, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо існування ризику вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення.

Водночас, стороною захисту не надано слідчому судді доказів чи аргументів, які б безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою, також не отримано відомостей, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Крім того, ствердження захисника про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є такими, що не відповідають дійсності.

У зв`язку з чим, аргументи сторони захисту не спростували заявлені у клопотанні ризики, які слідчий суддя вважає доведеними прокурором, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, впливу на свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, можливості незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження.

Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6 слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.

Суд вважає також необхідним зазначити, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6 про який ідеться в клопотанні слідчого.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що йому загрожує, його майновий стан, відсутність відомостей про постійне місце роботи, сімейний стан.

Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким за ч. 3 ст. 436-2 КК України, та чотирьох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі «Марченко проти України» про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ..

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями частини 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2024 складає 3028 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не залишати місто Київ без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в рамках даного кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_6 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Обрати ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.12.2024.

Одночасно визначити розмір застави 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить сумі 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень 00 (нуль) копійок, яка може бути внесена як підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: НОМЕР_1 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не залишати місто Київ без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в рамках даного кримінального провадження,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення підозрюваної з-під варти та повідомляє усно і письмово слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 06.12.2024, включно з моменту внесення застави.

Визначити строк дії ухвали до 06.12.2024 включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7